Постанова КГС ВС № 904/5028/20 (203/1014/19)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року м. Київ cправа № 904/5028/20 (203/1014/19) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Іванов О. Г., судді: Верхогляд Т. А., Мороз В.Ф.) від 12.11.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар люкс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" 3.Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сіті-центр"

4. Міністерства юстиції України

5. Дніпровської міської ради за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради

2. Єрмоленко Наталії Сергіївни

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Консоль-строй Лтд"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль Лтд"

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський юридичний консалтинговий центр" 6. приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича

7. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області

8. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за участі третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів про передачу (уступку) прав замовника, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів кооперативу, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування записів про право власності, визнання права власності, зобов`язання провести реконструкцію майна, скасування рішення про передачу в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі в межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Проперті" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар люкс".

1. Короткий зміст вимог 1.1. 22.09.2020 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Проперті" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар люкс" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Заяц А. І. тощо. 1.2. 20.10.2021 Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 203/1014/19 за позовом (що розглядався у межах справи про банкрутство Боржника) ОСОБА_1 (далі - Позивач) до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар люкс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс", Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сіті-центр", Міністерства юстиції України, Дніпровської міської ради; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради, Єрмоленко Наталії Сергіївни , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Консоль-строй Лтд", Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль Лтд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський юридичний консалтинговий центр", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 ; про визнання недійсним договорів про передачу (уступку) прав замовника, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів кооперативу, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування записів про право власності, визнання права власності, зобов`язання провести реконструкцію майна, скасування рішення про передачу в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі; ухвалив рішення про часткове задоволення позову: - визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "СІТІ-ЦЕНТР", яке оформлене пунктом 4 Протоколу загальних зборів засновників ОК "ЖБК "СІТІ-ЦЕНТР" будівництва офісно-торгівельного центру "СІТІ-ЦЕНТР" за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, (просп. Д.Яворницького) в районі будинку № 72-А від 25.07.2016, в частині зобов`язання Позивача, як особи, яка мас укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "КОНСОЛЬ ЛТД" договори за № 0514/17-197 від 08.04.2010, № 0515/17-198 від 08.04.2010, № 0516/17-199 від 08.04.2010, № 0517/17-200 від 08.04.2010 про пайову участь у фінансуванні будівництва, вступити у члени Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО- БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "СІТІ-ЦЕНТР"; - визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "СІТІ-ЦЕНТР", яке оформлене пунктом Протоколу загальних зборів засновників ОК "ЖБК "СІТМЦШТР" будівництва офісно-торгівельного центру "СІТІ-ЦЕНТР" за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, (просп. Д. Яворницького) в районі будинку № 72-А від 25.07.2016, в частині встановлення для Позивача, як особи, яка має укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "КОНСОЛЬ ЛТД" договори за № 0514/17-197 від 08.04.2010, № 0515/17-198 від 08.04.2010, № 0516/17-199 від 08.04.2010, № 0517/17-200 від 08.04.2010 про пайову участь у фінансуванні будівництва, умови викупу його майнових прав за ціною 150,00 (сто п`ятдесят) доларів США за кожен м.кв. його площі, та розпорядження майновими правами Позивача на власний розсуд у разі бездіяльності пайовика відносно узгодження даним протоколом взаємовідносин з забудовником; - визнання протиправним рішення державного реєстратора Комунального підприємства "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" Дніпропетровської обласної ради" Єрмоленко Наталії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34610300 від 04.04.2017; - з відмовою в решті позову. 1.3. 16.09.2024 Центральний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційних скарг ліквідатора Боржника, арбітражного керуючого Черненченка Д. А., та Позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 постановив: про залишення без задоволення апеляційної скарги Позивача та задоволення апеляційної скарги ліквідатора Боржника, скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 в частині задоволення позовних вимог з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. 1.4. Відмова у задоволенні позову у цій справі мотивована: - недоведенням факту порушення відповідачами прав і законних інтересів Позивача, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, оскільки Позивач не надав доказів того, що він є особою, щодо якої застосовані оскаржувані рішення (щодо державної реєстрації права власності Боржника на об`єкт незавершеного будівництва з внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за № 19801712 про право власності Боржника на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1215521712101 - незавершене будівництво, торговельно-діловий центр, про передачу Боржнику земельних ділянок з укладенням ним з Дніпровською міською радою трьох договорів оренди земельних ділянок) або докази того, що Позивач є суб`єктом відповідних правовідносин; - поданням Позивачем позову фактично в інтересах Дніпровської міської ради в частині вимог: про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради Єрмоленко Наталії Сергіївни від 04.04.2017 під № 34610300 щодо державної реєстрації права власності Боржника на об`єкт незавершеного будівництва; про скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за № 19801712 про право власності Боржника на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1215521712101 - незавершене будівництво, торговельно-діловий центр; однак за відсутності у Позивача відповідного процесуального права діяти та звертатись у спірних правовідносинах в інтересах та від імені Дніпровської міської ради. При цьому апеляційний суд виходив з тих обставин, що: - ТОВ "Дельмар люкс" (Боржник) як набувач від ОК "ЖБК "Сіті-Центр" прав на об`єкт незавершеного будівництва (право на окремі приміщення в якому стверджує та захищає у спірних правовідносинах Позивач як пайовик) не має зобов`язань перед Позивачем через відсутність укладеного безпосередньо з ним, як забудовником, відповідного договору, тому не може бути особою, яка зобов`язана задовольнити вимогу пайовика (Позивача) щодо отримання на праві власності об`єкта нерухомості; - не зважаючи на укладання в 2013 році між Позивачем, ТОВ фірмою "Консоль ЛТД" та ТОВ "БК "Консоль-Строй ЛТД" тристоронніх договорів, останніми (ані ТОВ фірмою "Консоль ЛТД", ані ТОВ "БК "Консоль-Строй ЛТД") не здійснено жодних дій щодо їх виконання, внаслідок чого ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ТОВ "БК "Консоль-Строй ЛТД" є єдиними юридичними особами, які мають договірні зобов`язання перед Позивачем; - укладені з Позивачем чотири договори пайової участі є припиненими, оскільки ТОВ фірма "Консоль Лтд", як сторона договору, завершило свою господарську діяльність, внаслідок визнання його банкрутом; - у матеріалах справи відсутні докази правонаступництва ТОВ "Дельмар люкс" прав і обов`язків ТОВ "Консоль Лтд" за укладеними з Позивачем договорами пайової участі, а також відсутні докази правонаступництва ТОВ "Дельмар люкс" прав і обов`язків ТОВ "БК "Консоль-Строй ЛТД" за укладеними з Позивачем тристоронніми договорами від 01.08.2013. 1.5. 04.03.2025 Верховний Суд касаційну скаргу Позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 (в частині рішення про відмову у задоволенні позовних вимог) залишив без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог) залишив без змін. 1.6. 02.07.2025 Позивач подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024, у якій просив її скасувати за нововиявленими обставинами. 1.7. Заява обґрунтована: - обставинами не укладенності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр", які є істотними для вирішення справи по суті, оскільки такі обставини спростовують висновок апеляційного суду про отримання ОК "ЖБК "Сіті-центр" (яке в подальшому їх передало Боржнику, ТОВ "Дельмар люкс") майнових прав на 100 % площі об`єкта будівництва (майнові права на окремі приміщення у складі якого належать Позивачу як пайовику), так як саме такий доказ як Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" покладений в основу рішення (постанови), яким відмовлено заявнику у задоволенні його позову; - фактом отримання Позивачем відомостей про обставини не укладенності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" з висновку спеціаліста, експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330, про те, що Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" не підписаний уповноваженим представником ТОВ фірма "Консоль ЛТД", оскільки підпис від імені ОСОБА_4 в графі " ОСОБА_4 " на другому аркуші електрографічної копії виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4; - відсутністю у Позивача на момент ухвалення апеляційним судом постанови від 16.09.2024 відповідних відомостей та неможливістю Позивача їх отримати.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 2.1. 12.11.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив про відмову у задоволенні заяви Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та залишення її в силі. 2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю нововиявлених обставин відповідно до наведених Позивачем обґрунтувань для перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024, оскільки поданий Позивачем як на підтвердження факту неукладеності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" висновок експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330 є новим доказом у справі, який не існував на момент ухвалення як апеляційним судом постанови від 16.09.2024, так і постанови Верховного Суду від 04.03.2025 (про залишення постанови апеляційного суду без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог), не був вчасно поданий Позивачем, оскільки він не скористався своїм процесуальним правом провести експертизу в межах розгляду справи, що виключає віднесення встановлених у зазначеному висновку обставин до нововиявлених. При цьому суд також врахував, що Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" неодноразово досліджувався судами, що відображено у постанові апеляційного суду від 16.09.2024; після укладання такого договору сторони (ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр") підписали акт приймання - передачі, і відповідні докази досліджувались судом.

3. Встановлені судами обставини 3.1. Згідно з наданим Позивачем разом із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 висновком спеціаліста, який складений експертом-криміналістом від 03.06.2025 за № 330, Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" не підписаний уповноваженим представником ТОВ фірма "Консоль ЛТД", оскільки підпис від імені ОСОБА_4 в графі " ОСОБА_4 " на другому аркуші електрографічної копії виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4. 3.2. На момент винесення Центральним апеляційним господарським судом постанови від 16.09.2024 і винесення Верховним Судом постанови від 04.03.2025 у цій справі висновку спеціаліста, експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330 не існувало. 3.3. Договір від 15.02.2012, укладений між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр", наявний у справі; після укладання Договору від 15.02.2012 сторони підписали акти приймання - передачі за таким договором.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги 4.1. 12.12.2025 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2025, а справу в скасованій частині направити на новий розгляд до апеляційного суду.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди порушили норми статті 320 ГПК України та статей 207, 215, 229-233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не врахувавши: - висновки Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (щодо підстав вважати договір укладеним), від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 (щодо зміни / скасування судового рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається), тоді як обставини не укладеності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" не були і не могли бути відомі ані Позивачу, ані апеляційному суду у цій справі, а також не могли бути встановлені цим судом, у зв`язку з чим такі обставини є нововиявленими; - що питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не пов`язується зі створенням нових доказів, а стосується саме встановлення після винесення судового рішення Центральним апеляційним судом обставин не укладеності Договору від 15.02.2012 ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр", тоді як можливість отримати висновок спеціаліста, експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330 у належному стані виникла тільки після видачі судом стороні (Позивачу за запитом його адвоката) належним чином засвідченої копії документу, який був визнаний доказом саме Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 16.09.2024, який поданий стороною без надання оригіналу чи зазначення місцезнаходження оригіналу, копія такого документу не могла бути засвідчена судом та видана стороні для проведення почеркознавчого дослідження.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 6.1. Аргументи Міністерства юстиції України та Боржника в особі ліквідатора Пархоменко Т. В. у відзивах на касаційну скаргу, в яких ці особи не погоджуються з аргументами в касаційній скарзі з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду, зводяться до: - помилкового залучення Мін`юсту у цій справі як відповідача, оскільки Мін`юст є неналежним відповідачем у даній справі, так як на момент прийняття державним реєстратором Комунального підприємства "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" Єрмоленко Н. С. оскаржуваного у цьому спорі рішення (про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.2017) Мін`юст та державний реєстратор були окремими суб`єктами владних повноважень, що наділялись різною компетенцією у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; - подання Позивачем висновку спеціаліста, експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330 як нового доказу у справі, який не був вчасно поданий Позивачем, що виключає віднесення цих обставин до нововиявлених.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо критеріїв нововиявлених обставин 7.1. Згідно з частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. 7.2. На підставі вказаної норми Позивач звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленої у цій справі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 про відмову у позові (пункти 1.3, 1.6). 7.3. Щодо загальних правил перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України, Суд зазначає про таке. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі Б8/065-12. 7.4. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). 7.5. Водночас законодавець також визначив, що не є нововиявленими обставинами. Так положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. 7.6. Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд також у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема: - не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021, а також подібні правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20); - не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи; крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України (аналогічні положення визначені в частині другій статті 320 ГПК України), відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України (тобто у господарському процесі передбачені частиною другою статті 320 ГПК України), були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019); - не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17); - обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими; до того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а); - не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06. 2022 у справі № 9901/230/20). Посилаючись на наведені висновки, Суд виходить з того, що частина четверта статті 423 ЦПК України, частина четверта статті 361 КАС України є аналогічними за змістом із частиною четвертою статті 320 ГПК України, відтак, зазначені правові висновки щодо того, що не може вважатися нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи. 7.7. Суд також вважає за необхідне відзначити, що зазначені концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України"). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії"). 7.8. Відтак, узагальнюючи наведене, Суд виходить з того, що: (1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, в якому, на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї; (2) метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення; (3) законодавство не містить визначення категорії "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення; Наведені висновки ґрунтуються, як на вище окреслених правових позиціях, так і на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 826/20239/16, від 08.09.2022 у справі № 9901/400/20. Суд наголошує, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. 7.9. Крім цього Суд зауважує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінки обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.09.2024 у cправі № 904/2828/22 (пункт 31). 7.10. За змістом заяви Відповідача (пункти 1.6, 1.7), ураховуючи також зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду, підставою для перегляду та скасування за нововиявленими обставинами судового рішення у цій справі (про відмову у задоволенні вимог Позивача) стали обставини, про які, як стверджує Позивач, він дізнався та які ним були виявлені згідно зі зробленим після отримання адвокатом Позивача засвідченої копії Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр". висновком експерта-криміналіста від 03.06.2025 за №

330. А саме виявлені згідно з таким висновком ті обставини, що Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" не підписаний уповноваженим представником ТОВ фірма "Консоль ЛТД", оскільки підпис від імені ОСОБА_4 в графі "ОСОБА_4" на другому аркуші електрографічної копії виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4; у зв`язку з чим Позивач зазначає, що Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" за відсутності підпису з боку однієї зі сторін є неукладеним. При цьому обставини не укладенності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" Позивач визначає як істотні для вирішення цієї справи по суті, оскільки такі обставини спростовують висновок апеляційного суду про отримання ОК "ЖБК "Сіті-центр" майнових прав на 100 % площі об`єкта будівництва, так як саме такий доказ як Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" покладений в основу рішення (постанови), яким відмовлено заявнику у задоволенні його позову (пункти 1.7, 3.1, 3.2). З урахуванням зазначених обставин та виходячи з положень статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Позивач вважає, що Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" є неукладеним, а тому відсутні підставі для відмови Позивачу у задоволенні позовних вимог у цій справі з тих підстав, які були зазначені апеляційним судом в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024. 7.11. За приписами частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до аргументів позовних вимог та мотивів ухвалених у цій справі судових рішень і першої, і апеляційної, і касаційної інстанцій Позивач вже заперечував існування Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр", а відповідний аргумент був заявлений і як підстава для позовних вимог (зокрема пункт 7 уточненої позовної заяви від 20.11.2019), і як аргумент касаційної скарги (пункт 16.4 постанови Верховного Суду від 04.03.2025), у зв`язку з чим зазначений договір був предметом дослідження судами, зокрема і на предмет його наявності та виконання сторонами. Між аргумент щодо неукладеності Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" із застосуванням наведених положень частини другої статті 207 ЦК України не був заявлений серед аргументів та підстав для позовних вимог у цій справі, а застосування норм частини другої статті 207 ЦК України не було правовою підставою для ухвалення апеляційним судом нового рішення у цій справі - про відмову в позові. Щодо застосування частини другої статті 207 ЦК України та щодо наведених аргументів Позивача (пункти 7.10, 7.11) Суд зазначає про таке. 7.12. Аргументи Позивача про неукладенність Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" за правилами частини другої статті 207 ЦК України раніше не були заявлені як підстава та обґрунтування позовних вимог у цій справі, тому вони є новими заявленими Позивачем у цій справі аргументами, що виключає врахування і обставин, вказаних Позивачем на підтвердження таких аргументів, саме як нововиявлених у цій справі у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України (пункти 7.6, 7.9). 7.13. Крім цього, посилання Позивача на зазначені положення ЦК України та заявлення ним таких нових аргументів як неукладенність Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" вимагало і відповідних нових доказів на підтвердження таких аргументів та обставин, який і був наданий Позивачем, а саме висновок експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330, згідно з яким Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" не підписаний уповноваженим представником ТОВ фірма "Консоль ЛТД" з огляду на те, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі " ОСОБА_4 " на другому аркуші електрографічної копії виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4. Тоді як новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставиною (висновки у пункті 7.6 цієї постанови). 7.14. Суд також зауважує на неправильному тлумаченні та застосуванні Позивачем положень частини другої статті 207 ЦК України в контексті розподілу тягаря доказування у спірних правовідносинах. 7.15. Так, у разі аргументів Позивача про неукладеність Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" саме на Позивача за правилами статей 73, 74 ГПК України покладається обов`язок довести ті обставини, які вказують на те, що між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" Договір від 15.02.2012 не був укладений. Цей обов`язок Позивача реалізується шляхом запитування відповідних доказів, зокрема шляхом замовлення проведення експертизи та надання за правилами статті 101 ГПК України відповідного висновку експерта, що є відповідним процесуальним правом Позивача (стаття 42 ГПК України). Між тим Позивач і заявив відповідні аргументи, і звернувся за запитом відповідного доказу (висновку експерта) у цій справі вже після того, як судові рішення (зокрема і остаточне) були ухвалені не на його користь. А саме лише при зверненні Позивача із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що свідчить про доповнення підстав своїх позовних вимог новим аргументом з наданням на їх підтвердження нового доказу (висновку експерта-криміналіста від 03.06.2025 за № 330), який між тим Позивач мав запитати у справі, своєчасно навівши відповідні аргументи у справі та запитавши відповідний доказ відповідно до процесуальних прав, передбачених статтями 43, 101 ГПК України. Наведене спростовує аргументи Позивача про неможливість бути обізнаним про неукладеність Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" та запитати на підтвердження цього відповідного доказу, наданого Позивачем вже після ухвалення апеляційним судом постанови від 16.04.2025 та постанови Верховного Суду від 04.03.2025 про залишення такої постанови без змін (пункти 1.3, 1.5). 7.16. Суд також наголошує, що за змістом постанови апеляційного суду від 16.09.2024 і Договір від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" (його копія) як доказ у справі був предметом оцінки апеляційним судом, і факт його укладення був предметом дослідження цим судом у цій справі на виконання вказівок Верховного Суду від 19.09.2023 у цій справі, так само як і акти приймання - передачі з підписанням сторонами на підтвердження факту його виконання (пункт 3.3). При цьому, встановлюючи факт існування зазначеного договору, апеляційний суд, виходячи з аргументів Позивача, який стверджував протилежне та заперечував факт існування такого договору, врахував надані на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2024 про витребування у Боржника оригіналу Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр" пояснення ліквідатора Боржника, згідно з якими: - в архіві Боржника міститься копія листа Соборного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2020, відповідно до якого прийнято до розгляду звернення щодо втрати документів, зокрема тих, що витребовуються, фотокопію листа щодо втрати документів долучено (том 18, ааркуші справи 188-190, 192зв). 7.17. Отже, попри об`єктивну можливість та процесуальне право Позивача визначати матеріально-правові підстави та аргументи, за яких він заявляє позовні вимоги у цій справі, зокрема із посиланням на частину другу статті 207 ЦК України, а відповідно і об`єктивну можливість та процесуальне право Позивача запитати відповідні докази (а саме докази щодо обставин укладення Договору від 15.02.2012 між ТОВ фірма "Консоль ЛТД" та ОК "ЖБК "Сіті-Центр", зокрема того, що цей договір не підписаний уповноваженим представником ТОВ фірма "Консоль ЛТД"), відповідний аргумент та матеріально-правова підстава між тим не були заявлені Позивачем раніше у цій справі і відповідні докази не були ним ні надані, ні запитані у третіх осіб. А тому за суб`єктивних обставин, що залежали винятково від волі та розсуду Позивача, зазначений аргумент не був ним заявлений у цій справі та не став предметом розгляду та оцінки судами, що виключає його врахування саме як нововиявленої обставини у цій справі у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України (висновки в пункті 7.6). 7.18. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними мотивами апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі та аргументами Міністерства юстиції України та Боржника в особі ліквідатора Пархоменко Т. В. у відзивах на касаційну скаргу (пункт 6.1), і відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1), який відповідні висновки апеляційного суду не спростував. 7.19. А тому Суд погоджується з правильними та обґрунтованими висновками апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про відмову у скасуванні за новоявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі Тож відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, оскільки скаржник не навів у цій справі нововиявлених обставин, не довів порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків. 7.20. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована. 7.21. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 904/5028/20 (203/1014/19) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк