Постанова Львівський апеляційний суд № 461/8982/20
від 26.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 461/8982/20 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д. Провадження № 33/811/1840/20 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м.Львів Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Попова Дениса Ігоровича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 , захисника правопорушника адвоката Попова Д.І. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. Згідно постанови судді 19 жовтня 2020 року, о 04 год. 27 хв. в м. Львов на вул. Князя Романа, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушена мова, координація рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірних покривів обличчя. Від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою пристрою «DRAGER ALKOTEST» на місці зупинки транспортного засобу, та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Попов Д.І. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнятою за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків судді дійсним обставинам справи, прийнятої з грубим порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суддею першої інстанції в порушення вимог ст. 268 КУпА не розглянуто і не вирішено клопотання про виклик і допит свідків, жодних доказів його керування транспортним засобом, зупинки чи руху транспортного засобу працівниками поліції не надано, підтвердження цих обставин в матеріалах справи відсутнє. Вказує, що суддею помилково не враховано, що у протоколі вказано про керування транспортним засобом на вул. Кн. Романа,1, тоді як згідно відеозаписів з нагрудних камер, пояснень долучених до протоколу, автомобіль був припаркований на вул. Нижанківського, 7 у м.Львові, крім того, до матеріалів справи не долучено жодного доказу руху транспортного засобу по вул. Кн. Романа у м.Львові та жодних доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи немає. Зазначає, що працівниками поліції ОСОБА_1 не надавалося направлення на огляд стану сп`яніння. Також, ОСОБА_1 не висловлював свою відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а вимагав надати відеозапис керування ним транспортним засобом, крім того, відеозаписом не підтверджується наявність свідків при складанні протоколу. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що копію постанови було отримано лише 04 грудня 2020 року, скасувати оскаржувану постанову, провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , та його захисника-адвоката Попова Д.І., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Поважність причин пропуску адвокатом Поповим Д.І. строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів, зробив висновок про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився. Висновок судді одержаний внаслідок всебічного, повного та об`єктивного розгляду усіх обставин справи, та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №189730 від 19 жовтня 2020 року, згідно якого 19 жовтня 2020 року, о 04 год. 27 хв. в м. Львов на вул. Князя Романа, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушена мова, координація рухів, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірних покривів обличчя. Від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою пристрою «DRAGER ALKOTEST» на місці зупинки транспортного засобу, та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, від дачі пояснень та підпису останній відмовився. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , де зазначено, що 19 жовтня 2020 року, о 05 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився; оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, та іншими матеріалами справи. При цьому, допитаний в суді апеляційної інстанції, в якості свідка, інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП молодший лейтенант поліції Бурлака В.О., яким був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 пояснив, що 19 жовтня 2020 року патрулюючи в Галицькому районі м.Львова отримали повідомлення про порушення ПДР автомобілем марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль вони побачили на вул. Князя Романа у м.Львові, за яким їхали та вказаний автомобіль був ними зупинений. Підійшовши до водія, виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Водій вказаного автомобіля стверджував, що автомобілем він не керував. При цьому, свідок ОСОБА_4 ствердив, що він бачив, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 та після зупинки транспортного засобу вийшов з автомобіля з права від водія. Крім того, ОСОБА_5 неодноразово пропонувалося пред`явити документи та підтвердити чи спростувати наявність ознак алкогольного сп`яніння. Також в присутності двох свідків йому роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, проте водій ОСОБА_1 відмовився від даної пропозиції, мотивуючи тим, що він не був водієм, а разом із своїми знайомими стояли поруч із припаркованим автомобілем марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 . Надані працівником поліції показання також підтверджуються даними відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів інспекторів, на яких, зокрема, зафіксовано, що неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі ОСОБА_1 ігнорував, чим відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. На переконання апеляційного суду, наведені вище докази є послідовними, логічними та взаємоузгоджуються між собою, яким суддя місцевого суду на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження з позиції належності, допустимості й достатності надав належну оцінку. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 19 жовтня 2020 року о 04 год. 27 хв., оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, показаннями працівника поліції, дії якого останнім у встановленому законом порядку не оскаржувалися та такі покази ОСОБА_1 та невизнання ним своєї вини у скоєному суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх. Щодо тверджень адвоката Попова Д.І. про нездійснення суддею першої інстанції допиту свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов`язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 19 жовтня 2020 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Що стосується доводів апелянта про закриття провадження у справі, то вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином з огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне відмовити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвокату Попову Д.І. в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 адвокату Попову Д.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Попова Д.І. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.