Постанова 4807 № 336/2183/20

Дата документу 26.01.2021 Справа № 336/2183/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний № 336/2183/20 Провадження №22-ц/807/475/21 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів Дашковської А.В., Кочеткової І.В., за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 року про забезпечення позову в складі судді Галущенко Ю.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Володимировича, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова С.В. про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження в справі. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши будь-яким особам та суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної квартири до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що 22 вересня 2020 року працівниками АТ «Альфа-Банк» здійснено примусове позасудове виселення її із житла квартира АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим нею подана заява про вчинення злочину до Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області. 01-02 жовтня 2020 року їй стали надходити дзвінки від банку з вимогою погасити заборгованість за кредитом в найкоротший строк, оскільки в іншому разі квартира буде продана третім особам. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до продажу відповідачем спірної квартири третім особам до ухвалення судом рішення у справі, що істотно ускладнить виконання такого рішення. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам та суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири до набрання законної сили судовим рішенням у справі 45 по вулиці Чарівній будинок 137 в місті Запоріжжя. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, до АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що позивачем не додано жодного документа, який би підтверджував, що нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб; існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, у разі відчуження АТ «Альфа-Банк» спірного нерухомого майна. Також при обранні заходу забезпечення позову слід враховувати, що такі заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заходи забезпечення позову є неспівмірними, та на те, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не дослідив необхідність зустрічного забезпечення з урахуванням необхідності гарантії виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором. Звернуто увагу суду, що згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019. Учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, повідомлялись про місце, дату та час розгляду справи ( а.с. 39; 42-44; 47-48; 49). Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. За роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Встановлено, що предметом цього позову є скасування запису про проведену державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С.О. державну реєстрацію права власності АТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_2 ( номер запису про право власності 30901116), внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та ї х обтяжень № 46176540 від 27.03.2019. Як вбачається із предмета спору, квартира є предметом іпотеки, за рахунок якої відповідач як іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. Метою набуття права власності юридичної особи, як іпотекодержателя, на квартиру може бути, зокрема, реалізація цієї квартири, або надання у користування іншим фізичним особам, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до вирішення спору по суті. Оскільки, в разі задоволення позову, наслідком скасування запису про державну реєстрацію буде поновлення становища, що мало місце до порушення, тобто повернення відомостей про належність квартири позивачу, застосування обмеження у праві розпоряджатись (накладення арешту, заборона вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири) відповідача до вирішення справи може усунути можливі ускладнення щодо виконання такого рішення, дотримуючись розумного балансу між інтересами позивача та відповідача. Застосування вищевказаного заходу забезпечення позову лише на час розгляду цієї справи судом, є необхідним та співмірним із вищезазначеними позовними вимогами позивача у цій справі, не порушує прав Банку та інших осіб. Суд тільки упередив можливе розпорядження майном, яке на тепер зареєстровано за відповідачем, а позивачем саме оспорюється законність вчинення такої реєстрації. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є співмірним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належними доказами не доведено наявності наміру відповідача відчужити належне йому майно з метою уникнення виконання рішення суду, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову спрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. Зазначаючи про перешкоджання забезпеченими заходами здійсненню господарської діяльності відповідачем, апелянт не вказує, якій конкретно його діяльності створено перешкоди. Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали, оскільки суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення позову, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову, не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Відповідно до пункту 1 частини третьої 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України. Проте, апеляційна скарг не містить доказів існування зазначених підстав. З мотивів, викладених вище, та, виходячи зі приписів процесуального закону, застосування зустрічного забезпечення у цій справі не є обов`язковим. Ураховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права. Колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 рокупро забезпечення позову постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2020 рокупро забезпечення позову в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 січня 2021 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська І.В. Кочеткова