Постанова 4807 № 318/1847/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/23/21 Головуючий в 1-й інстанції Васильченко В.В. Єдиний унікальний № 318/1847/20 Доповідач в 2-й інстанції Фомін В.А. Категорія - ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю захисника-адвоката Гардера О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2020 року стосовно неї, в с т а н о в и в: постановою судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу вихователем ЕНВК №1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 15.09.2020 року о 18 год. 40 хв. в с. Водяне по вул. Центральній ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, перед початком руху, не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем RENAULT HASCOTT д/н НОМЕР_1 , який рухався позаду. В ході ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що в порушення вимог ст.268 КУпАП суд першої інстанції розглянув справу, не надавши їй можливість скористатися правовою допомогою, проте вона звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду та наданні їй часу для залучення захисника. Однак таке клопотання було залишено без задоволення. Вказує, що в її діях відсутні невідповідності вимогам п.10.1 ПДР України, оскільки перед початком руху вона переконалась, що не створить перешкод іншим учасникам руху та здійснювала поворот ліворуч. Натомість водій іншого автомобілю не дотримався допустимої швидкості та скоїв наїзд на її автомобіль. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Заслухавши в судовому засіданні захисника-адвоката Гардера О.Г., який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки суду, викладені в постанові щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованими і відповідають дослідженим доказам у справі, яким суддя надав відповідну правову оцінку. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №101420 від 15 вересня 2020 року (а.с.1); схемою місця ДТП, в якій відображені всі необхідні дані щодо руху транспортних засобів та їх розташування після ДТП, а також зафіксовані пошкодження автомобілів унаслідок ДТП, та фото таблиці до неї (а.с.3, 13); письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які відібрані на місці ДТП (а.с.4-5). В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначала, що 15.09.2020 року вона керувала автомобілем та виїзжала з двору на вулицю Центральну, при цьому ввімкнула лівий поворот. Впевнившись у відсутності машин, вона виїхала на проїзну частину, повертаючи ліворуч. Проїхавши близько двох метрів її вдарив інший автомобіль в ліву передню частину її автомобіля. Автомобіль отримав механічні пошкодження. В письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 15.09.2020 року їхав на автомобілі по вулиці Центральній. Попереду з обочини почав рух інший автомобіль, який не пропустив його на головній дорозі. Він застосував екстрене гальмування, однак запобігти зіткненню не зміг. Автомобіль отримав механічні пошкодження. Обставини зазначені водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числі взаємне розташування транспортних засобів, об`єктивно підтверджуються схемою місця ДТП та фототаблицею до неї. З вказаного вбачається, що суд першої інстанції дав правильну оцінку всім наявним доказам у справі, та належним чином мотивував у постанові свої висновки. Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Тобто, перед початком повороту ОСОБА_1 повинна була переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, ураховувати дорожню обстановку, а лише потім починати рух. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи суттєвих порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №101420 від 15 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 , містить необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. З зазначеним протоколом ОСОБА_1 була ознайомлена, їй роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що засвідчила особистим підписом. На думку апеляційного суду, докази, що містяться в матеріалах справи, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові в обґрунтування своїх висновків, є належними, допустимими і достатніми, узгоджуються між собою та у своїй сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про порушення її права на захист через те, що суд першої інстанції розглянув справу, не надавши їй можливість скористатися правовою допомогою, проте вона звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду та наданні їй часу для залучення захисника, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які письмові клопотання про відкладення розгляду справи для залучення адвоката, що, на переконання апеляційного суду, вказує на формальність вказаного доводу, як підставу для скасування рішення суду. Посилання апелянта на те, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, а саме останній рухався з порушенням дозволеної швидкості, є непереконливими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на перевищення водієм ОСОБА_2 допустимої швидкості. Крім того, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити зазначені ОСОБА_1 обставини, оскільки судовий розгляд проводиться щодо конкретної особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, в межах цього протоколу. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що працівниками поліції було складено протокол відносно ОСОБА_2 , а тому апеляційний суд не має права за власною ініціативою виходити за межі складеного протоколу. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2020 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 318/1847/20