Ухвала КАС ВС № 200/14466/19-а

УХВАЛА 28 січня 2021 року м. Київ справа № 200/14466/19-а адміністративне провадження № К/9901/799/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року в справі №200/14466/19-а за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, УСТАНОВИВ: Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, у розмірі 58571,43 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року скасовано; ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, у розмірі 58571,43 грн. 06 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року в справі №200/14466/19-а. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що курсант ОСОБА_1 проходив навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ та був звільнений за власним бажанням зі служби в поліції. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Суд відхиляє такі доводи, оскільки крім загальних посилань на фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновком суду апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року в справі №200/14466/19-а. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко