Постанова 4854 № 522/2433/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/2433/19 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П. П`ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючого суддіКравченка К.В., суддіДжабурія О.В. суддіВербицької Н.В., при секретарі Поповій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2020 року по справі за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради, про скасування постанов про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: В лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі позивач 1) звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. (надалі відповідач), в якому просив (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 20.11.2019р.): скасувати постанову №033/19 по справі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2019 року і закрити справу про адміністративне правопорушення. Також в лютому 2019 року ОСОБА_2 (надалі - позивач 2) звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. (надалі відповідач), в якому просив (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 20.11.2019р.) скасувати постанову №032/19 по справі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2019 року і закрити справу про адміністративне правопорушення. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 та справу за позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2020 року адміністративні позови задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. За результатами проведених перевірок належних позивачам квартир за адресою: АДРЕСА_1 були складені акти №001811, №001810 про дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовки і будівельних норм, в яких зафіксовані наступні порушення: позивачами проводиться експлуатація реконструйованого об`єкту не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р.. Відповідачем видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.01.2019р. та складено протоколи про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду відносно позивачів справ про адміністративне правопорушення відповідачем винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення №032/19 та 033/19 від 17.01.2019р., якими позивачів визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП. Вказані постанови є предметом оскарження у даній справі. Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Так, приписами частини 2 цієї статті визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З вищевикладеного вбачається, що законодавцем встановлено 10-денний строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Крім того, зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що такі постанови можуть бути оскаржені протягом 10-ти днів з дня її винесення у вищестоящий орган або у суд з урахуванням положень ст.287-289 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення №032/19 та 033/19 від 17.01.2019р., якими позивачів визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП. Вищезазначені постанови позивачами були отримані 29.01.2019 року, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюється. Таким чином, останнім днем звернення до суду для оскарження постанов є 08.02.2019р.. Позивачі звернулися за захистом своїх порушених прав 12.02.2019 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду), що свідчить про пропуск 10-денного терміну звернення до суду для такої категорії справ. Разом з адміністративними позовами було подано заяви про поновлення строку звернення до суду з позовами, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР, відповідно до якої постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу,який виніс рішення. При цьому, позивачем не зазначено об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили його можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом, у встановлений процесуальним законодавством строк. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у справі. В ході розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовів без розгляду внаслідок порушення позивачами встановленого законодавством 10-денного строку на оскарження постанов про адміністративне правопорушення №032/19 та 033/19 від 17.01.2019р.. Ухвалою суду першої інстанції від 05.04.2019р. відмовлено в задоволені клопотання про залишення позовів без розгляду, вважаючи, що позивачами не порушений строк звернення до адміністративного суду. Судова колегія з такою позицією суду першої інстанції не погоджується і вважає, що позивачі пропустили строк звернення до суду з цим позовом. Посилання позивачів на ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є помилковим, оскільки предметом оскарження у даній справи є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, строк оскарження яких визначений не вказаним законом, а статтею 286 КАС України та статтею 289 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС). Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС). Отже, наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду можуть бути застосовані судом на будь-якій стадії судового розгляді навіть після визнання судом поважними причин пропуску строку звернення поновлення. Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Пунктом 8 частини 1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Таким чином, невірне вирішення судом першої інстанції питання про дотримання позивачами строку звернення до суду є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення без розгляду позовів про скасування спірних постанов. Приймаючи таке рішення, колегія суддів виходить з того, що дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах. Колегія суддів зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.98 року, заява N 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33). Колегія суддів також враховує, що позивачами не наведено жодних обставин, які були об`єктивно перешкоджали їм дотриматися вимог закону щодо строків на оскарження спірних постанов, і були б непереборними, та не залежали від їх волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а позов залишити без розгляду. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.315, ст.319, ст.321, ст.322, ст.325, 272 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 жовтня 2020 року - скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено та підписано 28 січня 2021 року. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.