Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/9724/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/9724/20 Номер провадження 33/814/123/21Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Машівського району Полтавської області , гр. України , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого інспектором Полтавської виправної колонії № 64 за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , на постанову судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Решетилівка Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2 ,адвоката про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП кожного,- в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 Постановою судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 Згідно з постановою судді 09.10.2020 року, о 10 годині 40 хвилини, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вулиць Європейської та Київське Шосе в м.Полтаві, рухався по вулиці Європейській в напрямку вулиці Кременчуцької, порушив п. 16.6 ПДР при виконанні повороту ліворуч, а саме не надав перевагу в русі транспортному засобу марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Європейській в напрямку вулиці Степового Фронту, в результаті чого здійснив зіткнення з ним. Внаслідок автопригоди автомобілям спричинено механічні пошкодження. Згідно з постановою судді 09.10.2020 року, о 10 годині 40 хвилини , ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки AUDI А4 д.н. НОМЕР_2 , на регульованому перехресті вулиць Еєвропейської та Київське шосе в м. Полтаві, порушивши п.8.7.3 е ПДР, проїхав на заборонений сигнал світлофора, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Європейській в напрямку вул. Кременчуцької та повертав ліворуч на вулицю Харківське шосе та допустив зіткнення з ним. Внаслідок автопригоди автомобілям спричинено механічні пошкодження. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись з даними рішеннями судді місцевого суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких кожен окремо просять постанову судді щодо нього скасувати, а провадженні у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Наполягають на винуватості іншого учасника ДТП. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що суддею дана невірна оцінка щодо допущення ним порушень п.16.6 ПДР , він виїхав на перехрестя на дозвільний сигнал світлофора, а закінчував його проїзд, коли горів забороняючий сигнал. Тобто вважає , що він звільняв перехрестя з тим щоб не створювати перешкод водіям, які розпочнуть рух на вулицям Київське та Харківське шосе. Вважає, що причиною ДТП стали дія водія ОСОБА_2 . В обгрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 зазначає, що свій рух він розпочав на зелений сигнал світлофора , оскільки відстань, від його стоп-лінії, щодо знаходиться безпосередньо перед сигналом світлофора, до центра перехрестя, де відбулось ДТП , становить близько 70 метрів, оскільки він розпочав рух на дозволений сигнал світлофора, відповідно додання зазначеної відстані становить певний час, який може відповідати режиму роботи світлофора. Тому він аж ніяк не міг виїхати на заборонений сигнал світлофора. Зазначає також, що суд не мав права самостійно змінювати формулювання обвинувачення викладене у протоколі. Вважає , що судом не здобуто доказів його винуватості і він має бути виправданий. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду В судове засідання особи, які притягаються до адміністративної відповідальності та адвокат Рахманов В.І. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , не з`явились, надавши суду заяви в яких просили розглядати їх апеляційні скарги без їх участі. Кожен підтримав свою апеляційну скаргу. Мотиви суду Вивчивши матеріали провадження , перевіривши доводи апеляційних скарг , апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Так визнаючи ОСОБА_1 винуватим за ст.124 КУпАП , суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення щодо нього, в якому зафіксований факт вчинення правопорушення; схему місця ДТП на якій позначено розташування транспортних засобів, місце зіткнення , напрямки руху автомобілів, дорожню обстановку; відеозапис, який був наданий водієм ОСОБА_1 ;фотозображення , які були виготовлені з відеозапису. Визнаючи ОСОБА_2 винуватим за ст.124 КУпАП, суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення щодо нього; схему місця ДТП, на якій зафіксовано місце розташування транспортних засобів, місце зіткнення, напрямки їх руху, дорожню обстановку, а також наявні механічні пошкодження на автомобілях. Послався суддя і на відеозапис, який був наданий водієм ОСОБА_1 ; фотозображення, які були виготовлені з нього. Проаналізувавши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порушень ПДР , які перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП і кваліфікував їх дії за ст.124 КУПАП. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є необґрунтованими та висновків судді суду першої інстанції не спростовують. Так доводи апеляційних скарг кожного із їх авторів зводяться в цілому до того, що вони вбачають порушення ПДР у діях супротивної сторони і заперечують свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Кожен висвітлює події у вигідному для себе світлі. Аналізуючи зазначені доводи апеляційних скарг, апеляційних суд виходить із такого. За нормативним визначенням об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП полягає у порушенні особою Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП та відповідно спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів. Правилами дорожнього руху України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно п. 1.4. кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пунктом 8.7.3. Правил встановлено значення сигналів світлофора: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух; є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу; ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі; з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками). Згідно п.16.6. Правил повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Як встановлено суддею з переглянутого відеозапису який наданий на розгляд суду водієм ОСОБА_1 та виготовлений за допомогою відеореєстратора з салону його автомобіля , автомобіль CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в стоячому положенні в крайній лівій смузі на регульованому перехресті вулиць Європейської та Київське Шосе в м.Полтаві, ввімкнено червоний сигнал світлофора. Перед ним знаходиться автомобіль марки BMW, д.н.з. НОМЕР_3 , який при ввімкнені зеленого сигнала світлофора з ввімкненим покажчиком повороту ліворуч виїжджає до середини перехрестя, за ним рухається автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Водій автомобіля марки BMW, д.н.з. НОМЕР_3 здійснив поворот ліворуч на дозвільний сигнал світлофора і відразу ж увімкнувся жовтий сигнал світлофора. Саме в цей час поворот ліворуч почав здійснювати водій ОСОБА_1 і відразу ж при виїзді на смугу зустрічного руху відбулося зіткнення з автомобілем марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на швидкості по вул.Європейській в напрямку вул. Степового Фронту. При цьому, на цьому ж відео чітко зафіксовано рух автомобіля марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який наближаючись до регульованого перехрестя вулиць Європейської та Київське Шосе в м.Полтаві, не зупинився перед перехрещуваною проїзною частиною дороги, а на швидкості продовжив рух, тобто здійснював проїзд перехрестя на заборонний сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 , який в цей час здійснюючи поворот ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху. Проаналізувавши зазначені обставини і в тому числі ті, що зазначені в протоколі, а також в схемі місця ДТП від 09.10.2020 року, суддя правильно встановив, що ОСОБА_1 , здійснив виконання повороту ліворуч на заборонний сигнал світлофора, виїхавши на зустрічну смугу, чим не пропустив транспортний засіб марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п. 16.6 ПДР. Тобто, ОСОБА_1 , порушивши ПДР, створив умови для ДТП і його дії знаходилися в причинному зв`язку з настанням наслідків. Правильно суддя встановив також і той факт , що ОСОБА_2 здійснив проїзд регульованого перехрестя вулиць Європейської та Київське шосе в м. Полтаві , на заборонений сигнал світлофора в порушення п.8.7.3 е ПДР, тобто вчинив дії, які перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП. У питанні належності та допустимості доказів у справі апеляційний суд звертає увагу , що схема місця ДТП на якій було зафіксовано розташування транспортних засобів, місце зіткнення, тощо, була підписана обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди і не містить жодних зауважень або заперечень з їх боку. Апеляційний суд не погоджується із доводами апеляції ОСОБА_2 , що суддя вийшов за межі обвинувачення. Як вбачається із змісту протоколу щодо ОСОБА_2 йому за вину висунуто порушення п.8.7.3 е Правил дорожнього руху України. Із змісту об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП , як вона викладена в постанови судді, також вбачається, що суддя визнала його винним у порушенні п.8.7.3 е ПДР. Посилання в мотивувальній частині постанови на певні інші пункти правил, апеляційний суд розцінює як звичайне розміркування судді щодо доказування у справі і обставин і аж ніяк не вихід за межі обвинувачення. У контексті встановлених обставин апеляційний суд знову повертається до положень п.п.1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України. Аналізуючи події ДТП, апеляційний суд вважає, що в даній дорожній пригоді кожен із водіїв не дотримався того правила, що кожний учасник дорожнього руху має бути взаємоввічливим, має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Апеляційний суд вважає, що водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації діяли недбало, кожен розраховуючи на можливість ненастання наслідків у виді ДТП. Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків судді про наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Адміністративне стягнення на кожного із учасників ДТП накладено відповідно до положень статті 33 КУпАП. Істотних порушень вимог законодавства про адміністративні правопорушення, які б могли перешкодити судді ухвалити законне, обгрунтоване та вмотивоване судове рішення , апеляційним судом не встановлено. Таким чином апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанови судді щодо них без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2019 року щодо нього без змін; Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Октябрьського районного суду м. Полтава від 23 листопада 2019 року щодо нього без змін; Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає Суддя А.О.Рябішин