Постанова 4816 № 592/2181/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м.Суми Справа №592/2181/20 Номер провадження 22-ц/816/150/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Сумська міська рада, третя особа ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2020 року в складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в: 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом поділу. Свої уточнені вимоги (а.с. 96-98) мотивувала тим, що є власником 46/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 103,7 кв. м та 46/100 частин земельної ділянки, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:23:031:0001. Інші 54/100 частин земельної ділянки знаходяться в комунальній власності Сумської міської ради, якою користується ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2019 року припинено право спільної часткової власності та виділено в натурі приміщення в житловому будинку, господарських спорудах за вищевказаною адресою. В подальшому 28 січня 2020 року на підставі наказу Управління архітектури та містобудування СМР № 11-а від 14 січня 2020 року присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Оскільки земельна ділянка залишається в спільному частковому користуванні, за її зверненням землевпорядною організацією була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у її приватній власності та встановлена можливість сформування двох окремих земельних ділянок згідно документально визначеного користування, а саме: визначено площу та конфігурацію земельної ділянки в розмірі 0,0460 га, якою фактично користується вона та 0,0540 га, якою користується третя особа та яка перебуває в комунальній власності відповідача. Просила припинити спільну часткову власність на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом поділу згідно з варіантом поділу, визначеним в технічній документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , в якому визначена площа та конфігурація земельної ділянки розміром 0,0460 га за ОСОБА_1 та 0,0540 га за Сумською міською радою. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2020 року позов ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом поділу задоволено. Припинено спільну часткову власність на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом поділу згідно варіанту поділу, визначеному в технічній документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , в якому визначена площа та конфігурація земельної ділянки розміром 0,0460 га за ОСОБА_1 та 0,0540 га за Сумською міською радою. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на її користь судові витрати по справі орієнтованим розміром 5000 грн. Вказує, що не була обізнана про перебування на розгляді суду цієї справи, жодного разу не отримувала повідомлення про час і місце розгляду справи, копію судового рішення також не отримувала, про його існування дізналася у листопаді 2020 року при зверненні до Сумського МБТІ з питання оформлення спадкових прав на спірне домоволодіння брата ОСОБА_3 . Доводить, що долучена до матеріалів справи заява від її імені про розгляд справи без її участі та визнання позову, нею не подавалася та не підписувалася, інших осіб на вчинення таких дій не уповноважувала. Щодо виявленого факту підробки цієї заяви зверталася до голови Ковпаківського суду. Із позовними вимогами категорично не погоджується, оскільки рішенням суду її позбавлено частини прибудинкової території земельної ділянки, на якій знаходиться її гараж і впродовж років був встановлений фактичний порядок користування земельною ділянкою від червоної лінії і по паркану, по прямій лінії до кінця городу. Замість цієї земельної ділянки їй виділена ділянка в кінці городу за рахунок земельної ділянки позивача, якою вона ОСОБА_2 ніколи не користувалася і не має доступу через огородження парканом. Вважає, що розглянувши справу без її участі, при відсутності відомостей про належне повідомлення про час і місце розгляду справи, суд допустив порушення її конституційних прав на судовий захист та доступ до правосуддя. Зазначає, що крім неї та ОСОБА_1 третім співвласником спірного домоволодіння є її брат ОСОБА_3 , однак вони не були залучені до участі у справі в якості відповідачів. В основу оскаржуваного рішення суд помилково поклав рішення Ковпаківського суду м. Суми від 14 листопада 2019 року, справа № 592/14759/19, яке оскаржується в апеляційному суді, оскільки вона не згодна з проведеним судом розподілом будинку, що, відповідно, стало підставою для незаконного поділу земельної ділянки. Не погоджуючись з вказаним рішення, особа, яка не приймала участі у розгляді справи ОСОБА_3 , також подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на її користь судові витрати по справі орієнтованим розміром 5000 грн. Вважає, що вказаним рішенням порушені його права, як власника частини (54/200) спірного домоволодіння по АДРЕСА_1 , яку він успадкував разом із сестрою ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_4 . Вказує, що не був залучений до участі у справі, про існування оскаржуваного рішення дізнався 26 листопада 2020 року від сестри. Розглянувши справу без його участі, суд допустив порушення його прав, як законного землекористувача та власника будинку. Зазначає, що рішенням Ковпаківського суду м. Суми від 14 листопада 2019 року, справа № 592/14759/19, яким припинено право спільної часткової власності на будинок, його позбавлено права власності, це рішення ним оскаржується в апеляційному порядку, а тому безпідставно покладено судом в основу рішення у цій справі. У відзиві на апеляційну скаргу Сумська міська рада при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покладається на розсуд суду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Дубровної В.І., які підтримали доводи апеляційних скарг, представника Сумської міської ради Титаренко В.В., яка при розгляді апеляційних скарг покладалась на розсуд суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 24 травня 2004 року ОСОБА_1 належить на праві власності 46/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103,7 кв. м та 46/100 частин земельної ділянки, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:23:031:0001 (а.с. 12-13, 59, 61-61). Власником інших 54/100 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка надана у користування ОСОБА_2 . Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 14 листопада 2019 року, справа № 592/14759/19, припинено право спільної часткової власності на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а також виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі приміщення в житловому будинку, господарських спорудах за вищевказаною адресою (а.с. 8-9). 28 січня 2020 року на підставі наказу Управління архітектури та містобудування СМР №11-а від 14 січня 2020 року присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . У січні 2020 року на ім`я ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (а.с. 5-7). За заявою ОСОБА_1 ТОВ «Опус Ресурс» була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 46/100 в м. Суми (а.с. 14-37). Рішення суду першої інстанції про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом її поділу мотивоване тим, що рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 14 листопада 2019 року припинено право спільної часткової власності на житловий будинок та господарські споруди за вказаною адресою, виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі приміщення в житловому будинку, господарських спорудах за цією адресою, тому за наявності технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , якою встановлена можливість сформування двох окремих земельних ділянок згідно документально визначеного користування, дійшов висновку про поділ земельної ділянки за варіантом поділу, де визначено площу та конфігурацію земельної ділянки в розмірі 0,0460 га, якою фактично користується ОСОБА_1 та 0,0540 га, якою користується ОСОБА_2 і яка перебуває в комунальній власності Сумської міської ради. Проте, такий висновок місцевого суду суперечить закону, виходячи з наступного. Відповідно до свідоцтва про права на спадщину за законом від 06 лютого 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Комендантовою О.І., реєстровий № 2-158, спадкоємцями ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 кожному з них належить по 1/2 частки, 54/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель та споруд. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 54/200 житлового будинку видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за законом на 54/200 житлового будинку не видано (а.с. 168). Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1217, 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. ОСОБА_3 наданий суду Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, з якого вбачається, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 181). Тобто, відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , і кожному з них належить по 1/2 частки у праві власності на спадкове майно. Вказані обставини доводять, що оскаржуваним рішенням суду, яке було ухвалене без залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в якості відповідачів, фактично вирішено питання щодо частини земельної ділянки, на якій розміщене успадковане ними після смерті батька нерухоме майно, і відповідно до частки у праві власності на нерухомість вони мають право на користування цією земельною ділянкою. Як визначено змістом ст. 15 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81 ЦПК України кожна особа може звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та повинна довести порушення, невизнання чи оспорення прав саме вказаним нею відповідачем (відповідачами) та необхідність їх відновлення у визначений нею спосіб. Відповідно до ст. ст. 42, 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позовом є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), пред`явлена з метою судового захисту невизнаного, порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Правовими наслідками задоволення судом позову є зобов`язання відповідача (відповідачів) як особи, до якої позивачем пред`являється матеріально-правова вимога, вжити заходів до вчинення дій, утримання від вчинення дій та усунення обставин, що призвели до порушення, невизнання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу шляхом, зазначеним у резолютивній частині судового рішення. Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення, невизнання чи оспорювання його прав, свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами) та вказати на спосіб їх відновлення. Звертаючись до суду з позовом про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом поділу, ОСОБА_1 пред`явила вимоги до Сумської міської ради, як власника частини земельної ділянки (54/100), не врахувавши, що ця земельна ділянка знаходиться у користуванні власників розміщеної на ній частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За таких обставин суд першої інстанції зобов`язаний був роз`яснити позивачу положення статті 51 ЦПК України щодо кола відповідачів у справі та про залучення до справи належного відповідача чи співвідповідача тільки за клопотанням позивача, бо позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені не до всіх належних відповідачів, оскільки вирішення заявленого позивачем позову зачіпає право на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 власників розміщеного на ній нерухомого майна. Розглянувши справу, суд першої інстанції не визначився із повним суб`єктним складом спірних правовідносин і вирішив спір по суті, не сприяв з`ясуванню обставин справи, які мали значення для правильного її вирішення на підставі належних та допустимих доказів. Отже, апеляційний суд дійшов до висновку, що оскаржуваним рішенням порушуються права та інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як співвласників 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який розміщений на спірній земельній ділянці. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. У п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПУ України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Судові повістки направлялися ОСОБА_2 за вказаною у позовній заяві адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 , однак усі поверталися без вручення. Так, після відкриття 24 лютого 2020 року провадження у справі Ковпаківським районним судом сім разів направлялися повідомлення про розгляд цивільної справи, з яких чотири повернулися без вручення з відміткою про відсутність адресата (а.с. 46, 72, 91, 133), два з відмітками за закінченням терміну зберігання та одне з відміткою «інші причини» (а.с. 79, 87, 137). Виходячи з викладеного, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неналежне повідомлення її про місце, дату і час розгляду справи 27 серпня 2020 року. Слушними є і доводи ОСОБА_2 про те, що заява від її імені про розгляд справи без її участі та визнання позову подана та підписана не нею (а.с. 138). Крім того, рішення Ковпаківського райсуду м. Суми від 14 листопада 2019 року, справа № 592/14759/19, на яке посилалася ОСОБА_1 як на підставу позову, скасовано постановою Сумського апеляційного суду від 26 січня 2021 року. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із спільного майна, припинення права спільної часткової власності. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 51 ЦПК України не вирішив питання про залучення до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та враховуючи, що відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених у суді першої інстанції, і позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у розгляді справи в апеляційному суді співвідповідачів, тому рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню по 1261 грн 20 коп кожному на відшкодування фактично понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Крім того, з ОСОБА_1 підлягають стягненню 3100 грн на користь ОСОБА_2 та 2200 грн на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в апеляційному суді, які підтверджені документально. Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч.1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити повністю. Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2020 року та прийняти постанову. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом поділу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1261 грн 20 коп кожному на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, і 3100 грн на користь ОСОБА_2 та 2200 грн на користь ОСОБА_3 на відшкодування витрат на правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О.Ю. Кононенко Судді : В.І. Криворотенко О.І. Собина