Постанова 4816 № 592/16579/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 11 травня 2023 року м.Суми Справа №592/16579/21 Номер провадження 22-з/816/41/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника - ОСОБА_1 - адвоката Мазнєвої Світлани Григорівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває в спільній частковій власності, - в с т а н о в и в: Звернувшись до суду із позовом та остаточно уточнивши свої позовні вимоги позивач просила суд поділити житловий будинок по АДРЕСА_1 між нею та відповідачем, визнавши за нею право власності на наступні окремі об`єкти нерухомого майна:житловий будинок загальною площею 47,0 кв. м, з них: 27,6 кв. м житлова (основна) площа, 17,7 кв. м допоміжна підсобна площа, 1,7 площа літніх неопалювальних приміщень, згідно технічного паспорту від 15 січня 2021 року, виготовленого ДП «БТІ регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради, який складається з: житлового будинку літ. «А-І» приміщення 1-3 площею 5,9 кв. м, № 1-4 площею 3,3 кв. м, № 1-5 площею 7,8 кв. м, № 1-6 площею 13,9 кв. м, № 1-1 (прибудова літ «а») площею 3,3 кв. м, № 1-2 (прибудова літ. «а») площею 6,6 кв. м, № 1-7 (прибудова літ. «а») площею 4,5 кв. м, № 1 (прибудова літ. «а1») площею 1,7 кв. м, а також господарчі будівлі і споруди: сарай літ. «Б», сарай літ «В», сарай літ. «Г», навіс літ. «Р», вбиральня літ. «С», огорожі № 4, 5, 6,визнавши за відповідачем ОСОБА_2 право власності на наступні окремі об`єкти нерухомого майна:житловий будинок загальною площею 42,0 кв. м, з них 21,5 житлова (основна) площа, 17,9 допоміжна (підсобна) площа 2,6 літніх неопалювальних приміщень, а саме: «А1-1» приміщення № 2-2 площею 13,3 кв. м, № 2-1 (прибудова літ. «А1») площею 9,3 кв. м, № 2-3 (прибудова літ. «А1) площею 8,2 кв. м, № 2-4 (прибудова літ. «А1») площею 5,4 кв. м, № 2-5 (прибудова літ. А1») площею 3,2 кв. м, № ІІ (прибудова літ «а2») площею 2,6 кв. м, а також господарчі будівлі і споруди: навіс літ. «М», навіс літ. «О», огорожа 3,2. Припинити за позивачем ОСОБА_1 73/100 у праві спільної часткової власності, а за відповідачем ОСОБА_2 27/100 у праві спільної часткової власності на житловий будинок: АДРЕСА_1 . Поділити між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:009:0040 загальною площею 0,0687 га згідно до варіанту ІІ додаток 2 арк. 2 висновку судового експерта Сукаленко С.В. № 25 від 29 липня 2022 року, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 502 кв.м вказаної земельної ділянки (позначена жовтим кольором у зазначеному висновку), а за ОСОБА_2 - 185 кв.м земельної ділянки (позначена блакитним кольором), припинивши за позивачем і відповідачем право спільної часткової власності на цю земельну ділянку. Стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Свої вимоги мотивувала тим, що їй належить на праві власності 73/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 73/100 часток приватизованої земельної ділянки загальною площею 0,0687, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:17:009:0040, розташованої за вказаною адресою. Інші 27/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки належать на праві власності відповідачу. На даний час між приміщеннями житлового будинку, які належать сторонам на праві спільної часткової власності проведені окремі комунікації, є окремі входи до будинку, встановлений паркан, приміщення спільного користування відсутні. Неодноразові звернення позивача з проханням здійснити добровільний поділ майна відповідачем ігноруються. Вважає можливим провести поділ відповідно до висновку експерта № 25 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 липня 2022 року, а саме експертом запропоновано варіант поділу житлового будинку з урахуванням сформованого володіння та користування будівлями і спорудами з дотриманням вимог державних будівельних норм, правил та стандартів, а щодо поділу земельної ділянки справедливим та законним вважає другий варіант поділу, запропонований експертом, який, на її думку, враховує дійсні частки співвласників у праві спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку, а також варіант встановлення сервітуту для можливості обслуговування відповідачем її частини будинку. Крім того, вважає, що відповідач не може набути право власності в результаті поділу нерухомого майна на самочинно збудовані об`єкти: сарай Е, погріб п/г, убиральня Ж, сарай К. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2022 року позов задоволено. Поділено житловий будинок по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступні окремі об`єкти нерухомого майна: - житловий будинок загальною площею 47.0 кв. м, з них: 27.6 кв. м житлова (основна) площа, 17,7 кв.м допоміжна підсобна площа, 1,7 площа літніх неопалювальних приміщень, згідно до технічного паспорту від 15.01.2021 року, виготовленого ДП «БТІ регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради, який складається з: житлового будинку літ «А-1» приміщення 1-3 площею 5.9 кв.м, № 1-4 площею 3.3 кв.м, № 1-5 площею 7.8 кв.м, № 1-6 площею 13,9 кв.м, № 1-1 (прибудова літ «а») площею 3,3 кв.м, № 1-2 (прибудова літ «а») площею 6,6 кв.м, № 1-7 (прибудова літ «а») площею 4.5. кв.м, № 1 (прибудова літ «а1») площею 1,7 кв.м, а також господарчі будівлі і споруди: сарай літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», навіс літ. «Р», вбиральня літ. «С», огорожі № 4, 5,

6. Визнано за ОСОБА_2 право власності на наступні окремі об`єкти нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 42.0 кв.м, з них 21,5 житлова (основна) площа, 17,9 допоміжна (підсобна) площа 2,6 літніх, неопалювальних приміщень, а саме: «А1-1» приміщення № 2-2 площею 13,3 кв.м, № 2-1 (прибудова літ. «А1») площею 9,3 кв.м, № 2-3 (прибудова літ. «АІ») площею 8.2 кв.м, № 2-4 (прибудова літ. «А1) площею 5.4 кв.м, № 2-5 (прибудова літ. «АІ») площею 3,2 кв.м, № II (прибудова літ «а2») площею 2.6 кв.м, а також господарчі будівлі і споруди: навіс літ. «М», навіс літ. «О», огорожа 3,

2. Припинено за позивачем ОСОБА_1 73/100 частини у праві спільної часткової власності, а за відповідачем ОСОБА_2 27/100 частини у праві спільної часткової власності на житловий будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Поділено між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:009:0040, загальною площею 0,0687 га згідно до варіанту II додаток 2 арк.2 висновку судового експерта Сукаленко С.В. № 25 від 29 липня 2022 року, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 502 кв. м вказаної земельної ділянки (позначена жовтим кольором у зазначеному висновку), а за відповідачем ОСОБА_2 - 185 м.кв земельної ділянки (позначена блакитним кольором), припинивши за позивачем і відповідачем право спільної часткової власності на цю земельну ділянку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 568 грн 30 коп., 10 205 грн за проведення експертизи та витрати на професійну допомогу адвоката в сумі 4 000 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а тому вважав за можливе здійснити поділ житлового будинку з урахуванням висновку будівельно-технічної та земельної експертизи № 25 від 29 липня 2022 року. При цьому справедливим і законним визнав поділ в натурі земельної ділянки за другим варіантом, який враховує дійсні частки співвласників у праві спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку, а також варіант встановлення сервітуту для можливості обслуговування відповідачем її частини будинку, як це вказано у цьому варіанті. Крім того, вважав, що варіант поділу житлового будинку між позивачем і відповідачем, вказаний у додатку № 1 арк. 1 висновку, повністю відповідає фактичному поділу цього будинку між співвласниками, який склався за часом користування і який надає можливість визначити поділені частки будинку в натурі, як окремі об`єкти нерухомого майна. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Бороха В.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Постановою Сумського апеляційного суду від 23.03.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бороха Валерія Миколайовича задоволено частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2022 року скасовано в частині поділу житлового будинку і змінено в частині поділу земельної ділянки та розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0687 га, кадастровий номер 5910136600:17:009:0040, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з варіантом ІІ додатку 2 арк. 2 відповідно до висновку експерта № 25 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 липня 2022 року. Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0502 га з урахуванням площі під будівлями, відображено жовтим кольором у додатку 2 арк. 2 висновку експерта № 25 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 липня 2022 року. Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0185 га з урахуванням площі під будівлями, відображено блакитним кольором у додатку 2 арк. 2 висновку експерта № 25 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 липня 2022 року. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (73/100 частини) і ОСОБА_2 (27/100 частини) на земельну ділянку, площею 0,0687 га, кадастровий номер 5910136600:17:009:0040, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити земельний сервітут ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, належною ОСОБА_1 , розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , з метою ремонту частини житлового будинку, будівель і споруд, ділянка сервітуту показана жовтим кольором з штриховкою червоного кольору площею - 6,0 кв. м; лінійні розміри (6,05 (стіна житлового будинку); 1,0; 6,05; 1,0) м відповідно до додатку № 2 арк. 2 до висновку експерта № 25 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 липня 2022 року. Зобов`язати ОСОБА_1 перенести надвірну вбиральню літ. «Ж» на частину земельної ділянки, яка припадає співвласнику ОСОБА_2 . В задоволенні вимоги про поділ житлового будинку відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 481 гривня 71 копійка, витрати за проведення експертизи в сумі 5102 гривні 50 копійок та в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2000 гривні 00 копійок. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 3568 гривень 30 копійок. 19.04.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мазнєвої С.Г. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій остання просить суд ухвалити додаткове рішення щодо вирішення позовної вимоги про припинення за позивачем ОСОБА_1 73/100 частини у праві спільної часткової власності, а за відповідачем ОСОБА_2 - 27/100 частини у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву мотивовано тим, що рішенням місцевого суду було вирішено та задоволено вказану позовну вимогу, проте резолютивна частина постанови апеляційного суду не містить процесуального рішення щодо вказаної вимоги, а тому, на думку представника позивачки, вказана вимога залишилася невирішеною апеляційним судом. Наголошує на тому, що судовими рішеннями 1973 року не вирішувалося питання припинення права спільної часткової власності на спірне домоволодіння між сторонами спору, а у цій справі позивачка як раз ставить це питання. Під час внесення до Державного реєстру речових прав рішення народного суду м. Суми від 08.08.1973 та ухвали цього ж суду від 11.09.1973 права спільної часткової власності позивачки та відповідачки не припинені, оскільки ці питання вказаними судовими рішеннями народного суду м. Суми не вирішувалися, за позивачкою зареєстровано 73/100 у праві спільної часткової власності, а у відповідачки - 27/100 у праві спільної часткової власності на зазначене домоволодіння. Водночас, положення ч. 2 ст. 367 ЦК України передбачають, що у разі поділу спільного майна між співвласниками в натурі, право спільної часткової власності на нього припиняється. У зв`язку з невирішеним питанням про припинення права спільної часткової власності співвласників спірного домоволодіння, вони позбавлені можливості реалізувати рішення суду про поділ майна між співвласниками, що робить неефективним судовий захист прав позивачки, за яким вона звернулася до суду у даній справі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що слід ухвалити додаткову постанову, виходячи з наступного. Отже, в даній справі постановою Сумського апеляційного суду від 23 березня 2023 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2022 року було, зокрема, скасовано в частині поділу житлового будинку і у задоволенні вимоги про поділ житлового будинку відмовлено. Однак, питання припинення права спільної часткової власності були предметом судового дослідження як в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду, однак в резолютивній частині постанови апеляційного суду відсутні посилання щодо вирішення цього питання. Підставою для відмови у задоволені вимоги про поділ житлового будинку в натурі були обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення цього питання. Так, апеляційним судом на підставі представлених представником відповідача рішення народного суду м. Суми від 08.08.1973 та ухвали народного суду м. Суми від 11.09.1973 було встановлено, що вже було проведено розподіл домоволодіння в АДРЕСА_1 між її колишніми власниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Виділено в натурі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 : кімнату 1-3 пл.4,40 кв.м.;1-4 пл.4,50 кв.м.; 1-6 пл.7,80 кв.м.; 1-7 площею 14.40 кв.м., а також сіні, сарай Б, сарай В, вбиральну -Д, забор, що склало 73/100 ідеальної частки від домоволодіння. ОСОБА_2 - кімнату 1-5 площею 13,3кв.м., сарай -Г, що склало 27/100 ідеальної частки від всього домоволодіння. Судові рішення набрали законної сили і пройшли 17.10.1973 року нотаріальне посвідчення. Отже на час звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про поділ житлового будинку, частину якого успадкувала після смерті ОСОБА_5 у вигляді тієї частини, яка була виділена в натурі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , фактичний поділ якого вже був проведений на підставі судових рішень від 08.08.1973 та 11.09.1973 років. Згідно положень ст. 115 ЦК Української РСР 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна. Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом будь-кого з учасників майно ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення. В противному разі власник, що виділяється, одержує грошову компенсацію. Тобто раніше діючими нормами матеріального права на час виникнення спірних правовідносин (поділ житлового будинку за рішеннями суду від 08.08.1973 та 11.09.1973 років) не було передбачено обов`язкового вирішення питання про припинення права спільної часткової власності в судовому порядку. Згідно приписів ч.2 ст. 367 ЦК України 2004 року у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Отже даною нормою матеріального закону вже закріплено, що після поділу спільного майна між його співвласниками, їх право спільної часткової власності припиняється і визнавати цей юридичний факт шляхом прийняття судового рішення матеріальний закон не потребує. Як зазначено вище з набранням законної сили вказаних судових рішень 1973 року, кожному співвласнику будинку була виділена його ідеальна частка і правовий порядок володіння цим житловим будинком на праві спільної часткової власності припинився. Відповідно до положень п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» норми ЦК України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Положення ч. 2 ст. 367 ЦК України, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, в даному випадку застосуванню не підлягають. Ті обставини, що позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину на як на 73/100 часток житлового будинку і внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію за нею 73/100 часток у праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва по право на спадщину за заповітом від 05.03.2021, а за відповідачкою - 27/100 часток у праві спільної часткової власності на зазначене домоволодіння на підставі судових рішень 1973 року в супереч змісту їх резолютивних частин, не можуть бути предметом повторного поділу житлового будинку та вирішення в судовому порядку питання припинення права спільної часткової власності на цей житловий будинок, оскільки вже було вирішено судовими рішеннями від 08.08.1973 та 11.09.1973 років. Вказані обставини свідчать про допущення помилок через зазначення часток успадкованого житлового будинку у свідоцтві про право на спадщину за заповітом при його оформленні нотаріусом для позивачки, а також державним реєстратором під час внесення 23.06.2008 запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі судових рішень від 08.08.1973 та 11.09.1973 років. Сторонами в позасудовому порядку усунення цих помилок ще не вирішувалося. Проте спір між сторонами щодо вже проведеного поділу житлового будинку у 1973 року відсутній. Відповідно до п.1.ч.1 ст. 270 ЦК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Ураховуючи, що позивачем була заявлена як самостійна вимога про припинення її та ОСОБА_2 права спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , але в резолютивній частині постанови апеляційного суду від 23.03.2023 це питання не було вирішено, колегія суддів вважає, що слід ухвалити додаткове рішення, яким відмовити у задоволені позовної вимоги щодо припинення права спільної часткової власності на житловий будинок з підстав наведених вище. Оскільки основним судовим рішенням, яким є постанова апеляційного суду від 23.03.2023, визнано що ця постанова не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а тому також не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 270, 382,389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги щодо припинення права спільної часткової власності на житловий будинок з підстав наведених у додатковій постанові. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її постановлення і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 11 травня 2023 року. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко В. І. Криворотенко