Постанова 4816 № 592/10028/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м.Суми Справа №592/10028/20 Номер провадження 22-ц/816/141/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М. у присутності : позивача ОСОБА_1 , представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональної філії «Південна залізниця» - Макотренка Вадима Петровича, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Катрич О.М. у м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України, про зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі 592/13272/13-ц задоволений його позов до відповідача, визнано незаконним наказ про звільнення, поновлено позивача на посаді слюсаря 4-го розряду з ремонту рухомого складу в цеху ПТО вагонів станції «Баси» Відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця». Стягнуто з Державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25617 грн 12 коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів. Рішенням суду апеляційної інстанції у справі 592/11367/14-ц, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «Південна залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Ковпаківського районного суду Суми від 13 березня 2014 року за період з 14 березня 2014 року по 30 жовтня 2014 року в сумі 16131,36 грн. Рішенням суду у справі 592/4284/15-ц стягнуто з Державного підприємства «Південна залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 13 березня 2014 року за період з 31жовтня 2014 року по 23 лютого 2015 року включно у сумі 8074 (вісім тисяч сімдесят чотири) грн 76 коп., з послідуючим утриманням всіх податків і обов`язкових платежів. Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, його поновлено на роботі з 24 лютого 2015 року. В частині виплат на користь позивача заробітку за час вимушеного прогулу, рішення судів виконані частково, оскільки при зверненні до третьої особи, виявилось, що відповідач у справі не сплатив до бюджету один з основних податків - єдиний соціальний внесок. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2012 року по 23 лютого 2015 року на суму виплаченої компенсації за час вимушеного прогулу в сумі 49823,24 грн, що становить 10961,11 грн (49823,24 х 22% = 10961,11). Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, які викладені у рішенні обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та ухвалили нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення по суті спору суд першої інстанції неналежним чином оцінив надані сторонами докази, а тому дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявленого позову. Заявник апеляційної скарги висловив сумніви щодо достовірності наданих відповідачем виписок з поточного рахунку АТ «Ощадбанк», якими підтверджується сплата відповідачем податків, зборів, зокрема і єдиного соціального внеску, з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого на користь позивача за рішеннями судів. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Південна залізниця» зазначає, що рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, доводи наведені позивачем у апеляційній сказі вважає безпідставними, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, думку представника АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Південна залізниця», який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що рішеннями Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 березня 2014 року та суду апеляційної інстанції від 19 травня 2014 року у справі 592/13272/13-ц позов ОСОБА_1 до відповідача задоволено, визнано незаконним наказ № 193/ос від 11 вересня 2012 року відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця» про звільнення позивача за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України з посади слюсаря 4-го розряду з ремонту рухомого складу в цеху ПТО вагонів станції «Баси». Поновлено позивача на посаді слюсаря 4-го розряду з ремонту рухомого складу в цеху ПТО вагонів станції «Баси» Відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця». Стягнуто з Державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25617 грн 12 коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів (а.с. 6-17). Рішенням Апеляційного суду Сумської області у справі 592/11367/14-ц за позовом ОСОБА_1 стягнуто з державного підприємства «Південна залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Ковпаківського районного суду Суми від 13 березня 2014 року за період з 14 березня 2014 року по 30 жовтня 2014 року в сумі 16131,36 грн (а.с. 16-19). Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми у справі 592/4284/15-ц стягнуто з Державного підприємства «Південна залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 13 березня 2014 року за період з 31 жовтня 2014 року по 23 лютого 2015 року включно у сумі 8074 грн 76 коп., з послідуючим утриманням всіх податків і обов`язкових платежів (а.с. 22-23). Наказом Державного підприємства «Південна залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Вагонне депо Основа» Державного підприємства «Південна залізниця» №29/ОС від 24 лютого 2015 року скасовано наказ №193/ОС від 11 вересня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря з ремонту рухомого складу 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів ст. Баси з відчепленням. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів ст. Баси з відчепленням з 03 лютого 2012 року (а.с 24). Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, його поновлено на роботі 24 лютого 2015 року (а.с. 25). Сплата заборгованості на користь ОСОБА_1 за рішеннями Ковпаківського районного суду м. Суми у справах 592/13272/13-ц, № 592/11367/14-ц, № 592/4284/15-ц здійснювалась у примусовому порядку за виконавчими провадженнями, відкритими Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 57, 57, 59). 26 березня 2015 року на виконання рішення суду у справі № 592/11367/14-ц відповідач із суми заборгованості в розмірі 16131,36 грн провів усі необхідні відрахування, сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 % від суми, що становить 1356,65 грн, після відрахування податків і зборів заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 12807,53 грн була перерахована на рахунок Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 48, 49). 24 квітня 2015 року на виконання рішення суду у справі №592/13272/13-ц відповідач із суми заборгованості в розмірі 25617,12 грн провів усі необхідні відрахування, крім того сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 %, що становить 2154,40 грн, після відрахування податків і зборів заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 20122,10 грн була перерахована на рахунок Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 50). 10 листопада 2015 року на виконання рішення суду у справі 592/4284/15-ц відповідач із суми заборгованості в розмірі 8074,76 грн провів усі необхідні відрахування, в тому числі і сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 %, що становить 776,58 грн, а заборгованість в розмірі 3175,25 грн була перерахована на рахунок Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. (а.с.48-56). Згідно довідки МСЕК серія 10 ААВ №922788 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності (а.с. 60). Пунктом 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо невиконання АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску з середнього заробітку, стягнутого судовими рішеннями на користь ОСОБА_1 , спростовані відповідачем, при цьому заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок саме у розмірі 22 % не ґрунтується на вимогах матеріального закону. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правові та організаційні підстави забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Згідно з пунктом 13 статті 8 цього Закону єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів. Відповідно до пункту 3.13 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками огляду медико-соціальною експертною комісією 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва на строк до 01 жовтня 2015 року (а.с. 60). Наданими відповідачем виписками з розрахункового рахунку АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» у ПАТ «Державний ощадний банк України» підтверджується, що відповідач виконав свої зобов`язання з оплати єдиного внеску, розрахованого із сум стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за рішеннями судів. Визначаючи розмір внеску відповідач урахував ту обставину, що ОСОБА_1 має інвалідність, а тому розрахував єдиний внесок за ставкою 8,41 % бази, що відповідає вимогам пункту 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Як убачається з матеріалів справи, 26 березня 2015 року відповідач із суми заборгованості визначеної рішенням суду в розмірі 16131,36 грн сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 %, що становить 1356,65 грн (а.с. 48, 49). 24 квітня 2015 року із суми заборгованості в розмірі 25617,12 грн - сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 %, що становить 2154,40 грн (а.с. 50). 10 листопада 2015 року із суми заборгованості в розмірі 8074,76 грн сплатив єдиний внесок у розмірі 8,41 %, що становить 776,58 грн (а.с. 48-56). Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не надав жодних доказів на спростування обставин, встановлених місцевим судом у даній справі. Твердження заявника щодо сумнівності наданих відповідачем виписок з розрахункового рахунку на підтвердження оплати єдиного внеску висновків суду не спростовують, оскільки жодного обґрунтування таких доводів позивач у апеляційній скарзі не навів, доказів на їх підтвердження не надав. Колегія суддів погоджується, що позивач не довів достатніми належними допустимими доказами своїх доводів про порушення відповідачем встановленого чинним законодавством порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Надана позивачем роздруківка індивідуальних відомостей про застраховану особу не є належним доказом невиконання Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» зобов`язань з оплати єдиного внеску із середнього заробітку сплаченого відповідачем ОСОБА_1 за судовими рішеннями. За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду. Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 27 січня 2021 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: Т.А.Левченко О.Ю.Кононенко