Постанова 4803 № 201/3370/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/812/21 Справа № 201/3370/20 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Лаченкової О.В., Свистунової О.В. за участю секретаря Заворотного К.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, позивач посилалася на те, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року визначена заборгованість відповідача по аліментам, які стягуються за виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська по цивільній справі №2-2301/2008 в розмірі 236 887 грн. 10 коп. Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року на її користь стягнута неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів в розмірі 50 000 грн. у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань зі сплати аліментів за період з 16 жовтня 2008 року по 20 лютого 2011 року, виходячи з суми заборгованості 884780 грн. У червні 2018 року відповідач звертався до суду із позовною заявою про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-2301/2008 у розмірі 233 616 грн. 26 коп. та визнання виконавчого листа №2-2301/2008 таким, що не підлягає виконанню, а також відповідач просив звільнити його від сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року у розмірі 50000 грн. та визнати виконавчий лист №2-410/5923/12 від 26 березня 2013 року таким, що не підлягає виконанню. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом №2-2301/2008 та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. В результаті примусового виконання заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року у справі № -410/5923/12 відповідачем була сплачена сума пені у розмірі 50 000 грн. Заборгованість за виконавчим листом №2-2301/2008 у період 2008 року по 2011 рік не виплачувалась і лише в 2018 році відповідач почав її погашати. Станом на 14 квітня 2020 року заборгованість по аліментам зменшилась до 201818грн. 12 коп. Розмір неустойки (пені) обмежується 100 відсотками заборгованості, яка станом на 17 травня 2016 року становить 236 887 грн. 10 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по виконавчому листу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року в сумі 236 887 грн. 10 коп., витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 196 ЦПК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц викладений правовий висновок і порядок нарахування пені та зазначено, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що при розгляді спорів про стягнення пені суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2008 року у справі №2-2301/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Жовтневого району м.Дніпропетровська про стягнення аліментів стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно по 5 000 грн. на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 01 липня 2008 року (а.с.148). На виконання вказаного рішення суду 29 жовтня 2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист №2-2301/2008 (а.с.149). Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року у справі № 2-410/5923/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м.Києві про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки за прострочення їх сплати стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 50 000 грн. (а.с.150, 151). Стягнута рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року пеня в розмірі 50 000 грн. була фактично сплачена ОСОБА_2 , що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеною 26 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. (а.с. 81). 17 травня 2016 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/25148/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управляння юстиції у м.Києві, ОСОБА_2 про визначення суми заборгованості по аліментам, яке набрало законної сили 30 травня 2016 року, визначено, що розмір заборгованості ОСОБА_2 по аліментам за виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року становить 236 887 грн. 10 коп. (а.с.153-155). Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 березня 2019 року у справі №201/5938/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д.В., ОСОБА_4 , Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом №22301/2008 від 29 жовтня 2008 року, виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, в розмірі 233 616 грн. 26 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом №2-2301/2008, виданим 29 жовтня 2008 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено (а.с.8-12). Таким чином, у ОСОБА_2 дійсно існувала заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 233 616 грн. 26 коп. Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 11 серпня 2020 року закінчено виконавче провадження №564922580 з примусового виконання виконавчого листа №2-2301/2008 від 29 жовтня 2008 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження (а.с.201). Встановлено, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 - відсутня, виконавче провадження зі сплати аліментів закінчено у звязку з повним виконанням. Слід зазначити, пеня по сплаті аліментів стягується з розрахунку суми заборгованості по сплаті аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів. У справі встановлено, відповідачем заборгованість по сплаті аліментів сплачена у повному обсязі, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про наявність підстав стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, враховуючи, що відповідачем заборгованість по аліментам сплачена у повному обсязі, колегія суддів вважає безпідставними. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, незаконності рішення суду є необґрунтованими. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді