Постанова 4803 № 201/7369/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3548/20 Справа № 201/7369/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Черкас Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу №39-к від 29 березня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2018 року ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська органнізація в інтересах члена своєї громадської організації Владімірової А.В ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація посилалися на те, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача фізичного виховання КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2018 року у справі №200/259/17 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , скасовано наказ №122-к від 05 грудня 2016 року про звільнення, ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача фізичного виховання в КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради. Наказом №26-к від 07 березня 2018 року було поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді викладачі фізичного виховання. Зазначали, що поновлення на роботі позивача відбулося із погіршенням умов праці. 15 березня 2018 року ОСОБА_1 було надано під підпис розпорядження №04 заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 про надання Індивідуального плану роботи викладача та її облік на березень - червень 2018 року. ОСОБА_1 розпорядження не підписала. 27 березня 2018 року ОСОБА_1 було надано повідомлення про надання письмового пояснення, однак ОСОБА_1 письмових пояснень не надала, про що складено акт №20 від 17 березня 2018 року. За наслідком вказаного ОСОБА_1 було оголошено догану наказом №39-к від 29 березня 2018 року. Вважають, що вказаний наказ є незаконним та виданим з надуманих та штучних підстав, стверджує про тиск та переслідування з боку адміністрації коледжу. Також зазначає, що обсяг витребуваного документу був надмірним, стверджує, що є викривачем корупційної діяльності, користується імунітетом ст. 53 Закону України Про запобігання корупції, зазначає, що діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди. На підставі викладеного ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація просила суд визнати незаконним та скасувати наказ №39-к від 29 березня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани вихователю фізичного виховання ОСОБА_1 , зобов`язати посадових осіб КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради припинити винесення безпідставних та необґрунтованих доган викладачу фізичного виховання на ім`я ОСОБА_1 , відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. 01 лютого 2019 року ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація заявою відмовилася від позову в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради (т.1 а.с.30). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу №39-к від 29 березня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 10 січня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу №39-к від 29 березня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани вихователю фізичного виховання ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення позовних вимог в цій частині, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується. У відзиві на апеляційну скаргу КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 10 січня 2020 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Згідно зі ст. 140 КЗпП трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Згідно зі ст.142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Згідно із ч. 1 ст. 147 за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Відповідно до ст. 147-1 КзпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Згідно зі ст.148 КзпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Стаття 149 КзпП передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» автономія - право суб`єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність закладу вищої освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування. З матеріалів справи вбачається, 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача фізичного виховання КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 березня 2018 року у справі №200/259/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , скасовано наказ №122-к від 05 грудня 2016 року про звільнення, ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача фізичного виховання в КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради (т.2 а.с.84-88). Наказом №26-к від 07 березня 2018 року було поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді викладача фізичного виховання. 15 березня 2018 року ОСОБА_1 було надано під підпис розпорядження №04 заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 про надання Індивідуального плану роботи викладача та її облік на березень - червень 2018 року (т.1 а.с.36). Встановлено, позивач ОСОБА_1 відмовилася підписувати та виконувати розпорядження, про що відповідачем було складено відповідний Акт №13 від 15 березня 2018 року Про відмову ОСОБА_1 від підпису розпорядження щодо надання для перевірки та затвердження Індивідуального плану роботу викладача та її облік на березень-червень 2018 року (т.1 а.с. 37). Зі змісту протоколу № 8 засідання циклової комісії військово-спортивних дисциплін від 23 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 була відсутня на засіданні циклової комісії військово-спортивних дисциплін, на якому розглядалось питання затвердження індивідуального плану ОСОБА_1 (т.1 а.с.39). 27 березня 2018 року ОСОБА_1 було надано повідомлення про надання письмового пояснення (т.1 а.с.41). ОСОБА_1 відмовилася надавати письмові пояснення, про що відповідачем було складено відповідний акт №20 від 17 березня 2018 року (т.1 а.с.42). ОСОБА_1 було оголошено догану наказом №39-к від 29 березня 2018 року (т1 а.с.43-46). ОСОБА_1 догану отримала під підпис 30 березня 2018 року (т.1 а.с.45). В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вказаний наказ №39-к від 29 березня 2018 року є незаконним та виданим з надуманих та штучних підстав, стверджує про тиск та її переслідування з боку адміністрації коледжу. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Слід зазначити, згідно п. 2.3 посадової інструкції викладача Владімірової А.В. викладач планує обсяги навчального матеріалу, що викладає, з використанням найбільш новітніх ефективних форм, методів і засобів навчання студентів. Щорічно складає або оновлює робочі навчальні програми з дисциплін, які викладає. Складає та виконує індивідуальний план роботи. Згідно п. 6.5 Положення про організацію навчального процесу в Обласному комунальному закладі «Дніпропетровське медичне училище» від 29 січня 2015 року (зі змінами в частині назви навчального закладу) планування роботи викладача здійснюється за індивідуальними планами, складеними у відповідності з планами навчальної та навчально-методичної роботи коледжу. Індивідуальні плани складаються всіма викладачами (штатними, сумісниками, працюючими з погодинною оплатою). Індивідуальний план роботи викладача на новий навчальний рік розглядається й схвалюється на засіданні циклової комісії, план підписують викладач і голова циклової комісії, після чого план погоджується із заступниками директора та затверджується директором. Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен періодично перевірятися шляхом обговорення на засіданнях циклових комісій з оцінкою якості виконання кожного виду робіт, передбачених планом (т.1 а.с. 46-48). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №727/8980/15 зазначила: Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу. Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №305/554/19 зазначив: Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Доказів на підтвердження того, що поновлення позивача на роботі відбулося із погіршенням умов праці матеріали справи не містять. Не надано суду доказів щодо обєктивної неможливості виконання позивачем у встановлений термін розпорядження відповідача через надмірний розмір відомостей, які необхідно внести до Індивідуального плану. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1 у порушенні ст. 139 КЗпП, п. 2.3 посадової інструкції викладача та відсутність порушень з боку відповідача КВНЗ Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради передбаченого, КЗпП порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, винесеної наказом № 39-к від 29 березня 2018 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності підстав винесення відповідачем оскаржуваного наказу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог позивача, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді