Постанова 4857 № 380/6666/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6666/20 пров. № А/857/15930/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненське вище професійне училище Департаменту поліції охорони про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Кухар Н.А., час ухвалення рішення 29.10.2020 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 29.10.2020 року, в с т а н о в и в : У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненське вище професійне училище Департаменту поліції охорони (далі третя особа) про визнання протиправними дій відповідача в частині відмови у призначенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов`язання відповідача відповідно до п. 3,9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 (далі Порядок № 850) прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 03.03.2020 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо повернення документів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги позивачу без прийняття Міністерством внутрішніх справ України рішення по суті відповідно до Порядку №

850. Зобов`язано відповідача повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти одне з рішень, передбачених п. 9 Порядку №

850. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що уряд чітко визначив, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України. У Державному бюджеті України видатки на забезпечення діяльності Державної служби охорони та структурних підрозділів для Міністерства внутрішніх справ України додатково не передбачені. Крім того, висновок від 28.05.2020 року щодо призначення одноразової грошової допомоги вже затверджений заступником голови ліквідаційної комісії ДДСО при МВС Тищенком В., а отже такий є остаточним та додаткових узгоджень не потребує. Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Судом встановлено, що 27.03.2020 року позивач звернувся до третьої особи із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням третьої групи інвалідності через захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. До вказаної заяви (рапорту) позивач надав: довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виписку з акту огляду МСЕК, свідоцтво про хворобу № 367, копії сторінок паспорта, копію ідентифікаційного коду, довідку з банківськими реквізитами. Ліквідаційною комісією Департаменту державної служби охорони при МВС України області прийнято висновок від 28.05.2020 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 315 300,00 грн. (а.с. 27) 23.06.2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України скерував Ліквідаційній комісії Департаменту Державної служби охорони при МВС України лист «Про повернення матеріалів ОСОБА_1 » з додатками, відповідно до якого за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги з`ясовано з надісланих матеріалів, що висновком від 28.05.2020 року, затвердженим заступником голови Ліквідаційної комісії Департаменту ДСО при МВС України В. Тищенком та засвідченим відповідною печаткою, відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку№ 850 позивачу було призначено одноразову грошову допомогу в розмір 315 300 грн. Пунктом 11 Порядку № 850 передбачено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції (у випадку позивача ДДСО при МВС України), суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органів внутрішніх справ. Згідно з постановою КМУ від 13.10.2015 року № 834 (зі змінами) правонаступником Департаменту ДСО при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються в установленому законодавством порядку, є органи поліції охорони. Згідно Положення про Національну поліцію, затв. постановою КМУ від 28.10.2015 року № 877, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 27.12.2018 року № 1146, Національна поліція фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат державою компенсації частини лізингових платежів у разі забезпечення поліцейського житлом на умовах фінансового лізингу, а також гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання; а також відповідно до покладених на неї завдань організовує планово-фінансову роботу в центральному органі управління Національної поліції, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Отже, відповідно до Положення та Порядку № 850 виплата позивачу одноразової грошової допомоги, призначеної 28.05.2020 року висновком Ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України, повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України. Згідно з листом № 11/3-40 лк від 06.07.2020 року Департаменту Державної служби охорони МВС України «Про розгляд заяви щодо призначення одноразової грошової допомоги» повідомлено позивача про те, що з метою уникнення нецільового використання бюджетних коштів виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності працівника міліції за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом до Національної поліції України, можлива на підставі прийнятого МВС висновку про прийняття рішення згідно з Порядком. Вирішуючи спір колегія суддів виходить з наступного. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580), тобто до 07.11.2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565 та Порядком №

850. Відповідно до ст. 23 Закону № 565 у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Відповідно до п. 2,3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з п. 7,8,9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580, Закон № 565 визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №

580. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565 відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580 і, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на відповідача. П. 14 Порядку № 850 визначає вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті грошової допомоги. За змістом вказаної норми призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. З аналізу матеріалів справи, відповідач, як на підставу для неможливості призначення одноразової грошової допомоги і проведення її виплати, посилався на відсутність видатків на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом для Національної поліції України. Проте, названі відповідачем підстави неможливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги не передбачені у п. 14 Порядку № 850, який, як зазначено вище, встановлює вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні такої допомоги. Судом першої інстанції вірно встановлено те, що згідно нормами Порядку № 850 за наслідками розгляду наданих документів відповідач повинен прийняти рішення про виплату одноразової допомоги або про відмову у проведенні такої виплати, можливості ж повернення документів без прийняття відповідного рішення (що має місце у розглядуваному випадку) чинним законодавством не передбачено. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, щодо його відповідності критеріям, які пред`являються та закріплені у ст. 2 КАС України. Однак, відповідач у даному випадку не досліджував за встановленою Порядком № 850 процедурою подані позивачем документи й не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками вирішення питання стосовно призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яке може бути предметом оскарження. Таким чином, відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невиконання вимог чинного законодавства в частині неприйняття жодного рішення за наслідками розгляду документів позивача. Твердження відповідача про те, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 28.05.2020 року вже є затвердженим документом та додаткових узгоджень не потребує апеляційний суд відхиляє, оскільки Типова інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами. Затверджений висновок, згідно порядку, встановленого законодавством, разом з іншими документами іде на погодження до відповідача, який уповноважений прийняти остаточне рішення. Висновок Ліквідаційної комісії Департаменту державної служби охорони при МВС України від 28.05.2020 року сам по собі не є підставою для виплати одноразової грошової допомоги. Враховуючи те, що відповідачем не перевірялись надані позивачем документи, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850, із врахуванням висновків даного рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 380/6666/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.