Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1049/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1049/22 пров. № А/857/10340/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - суддя (судді) в суді першої інстанції Кухар Н.А., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення: не зазначена, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними дії, оформлені листом №50213/15-2021 від 03.11.2021 щодо повернення без прийняття рішення його заяви про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності; зобов`язання повторно розглянути його заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про міліцію», постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 та прийняти відповідне рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця 10, ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку №850 та прийняти рішення. Рішення мотивоване тим, що спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, Законом України «Про міліцію» та Порядком № 850 не передбачені. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на його необгрунтованість, порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що МВС під час опрацювання документів було встановлено відсутність всіх документів, передбачених Порядком №850, що унеможливлювало прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначає, що у порушення вимог п. 7 Порядку №850 до надісланих матеріалів не було додано довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). При цьому додано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), що видається застрахованому, від 28.10.2020 №012018, у якій не передбачено та не визначено причину втрати працездатності. В зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2005 наказом №615 у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ. Наказом №644 о/с від 17.11.2005 частково внесені зміни в наказі №615 від 31.10.2005 та звільнено ОСОБА_1 у відставку за п.65 «б» (через хворобу), з 01.11.2005. Згідно з Свідоцтвом про хворобу від 16.11.2005 №525 позивачу встановлено діагноз захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за сукупністю захворювань визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку. Первинний статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків набуто 21.11.2005. Відповідно до довідки до акту огляду Обласної МСЕК №3 серії 12 ААБ №330341 від 19.12.2019 ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012018 від 28.10.2020, ОСОБА_1 встановлено 70% ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.12.2019 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни. Позивач 23.02.2021 звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено 2-гу групу інвалідності, захворювання пов`язане із травмою при виконанні службових обов`язків. До заяви (рапорта) подав: оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) серії 12 ААА №012018 від 28.10.2020; завірену обласною МСЕК №3 копію довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААБ №330341 від 19.12.2019; завірену медичною (військово-лікарською) комісією ДУ ТМО МВС по Львівській області копію свідоцтва про хворобу №525 від 16.11.2005; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію висновку по матеріалах службової перевірки від 24.10.2005; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію акта розслідування нещасного випадку форми Н-5; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію акта №23 про нещасний випадок форми Н-1, оригінал довідки №1389 від 20.10.2020 НАСК «ОРАНТА», картку реквізитів для проведення операцій поповнення карткового рахунку, копію паспорта, копію витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копію довідки, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб. 10.03.2021 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області листом №36 за результатом розгляду вказаної заяви повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки після первинного огляду медико-соціальної експертної комісії пройшло більше 2 років, а також у зв`язку з відсутністю у поданих матеріалах необхідного переліку документів, передбаченого пунктом 7 Порядку, законодавчих підстав для підготовки висновку щодо виплати грошової допомоги немає. Позивач вважаючи, що вказані дії відповідача порушують його права та інтереси, звернувся з позовом до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №380/3830/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю - визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення матеріалів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850; зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області сформувати та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 (другої) групи. На виконання вище вказаного рішення суду документи позивача були скеровані до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги. Листом від 03.11.2021 року №50213/15-2021 МВС України матеріали повернуто на адресу ліквідаційної комісії МВС України у Львівській області на доопрацювання. Вказаним листом повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду долучених до матеріалів актів за формою Н-5 від 09.02.2021 та Н-1 №23 від 09.02.2021 виявлено порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. У зв`язку з цим Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області листом від 02.11.2021 №49928/21-2021 надіслано вимогу щодо скасування вищезазначених актів. Отже, перевірка надісланих матеріалів на дотримання умов та вимог пункту 14 Порядку можлива за умови відповідності матеріалів розслідування нещасного випадку вимогам Наказу. Наявність зазначених вище невідповідностей надісланих матеріалів вимогам Порядку та Наказу унеможливила прийняття рішення за ними. Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються на доопрацювання. Зазначені факти послужили підставою для повернення матеріалів позивача без прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII). Згідно з п. 5 Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Як передбачено ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850). Відповідно до п.п. 2, 3, 7 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Пунктами 8,9 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Відтак, як вірно зазначено судом, Порядком №850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України. Як вірно зазначено судом, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ. Тобто, аналіз наведених вище норм чинного законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ, а обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. Як встановлено судом, листом від 03.11.2021 №50213/15-2021 МВС України матеріали повернуто на адресу Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області на доопрацювання. Вказаним листом повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду долучених до матеріалів актів за формою Н-5 від 09.02.2021 та Н-1 №23 від 09.02.2021 виявлено порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. У зв`язку з цим Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області листом від 02.11.2021 №49928/21-2021 надіслано вимогу щодо скасування вищезазначених актів. Отже, перевірка надісланих матеріалів на дотримання умов та вимог пункту 14 Порядку можлива за умови відповідності матеріалів розслідування нещасного випадку вимогам Наказу. Наявність зазначених вище невідповідностей надісланих матеріалів вимогам Порядку та Наказу унеможливила прийняття рішення за ними. У зв`язку з тим прийнято рішення про повернення матеріалів на адресу Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області на доопрацювання. Разом з тим, відповідно до п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. Відтак, як вірно зазначено судом, передумовою отримання особою одноразової грошової допомоги є звернення до уповноваженого органу, в цьому випадку Головне управління МВС України у Львівській області із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати грошової допомоги, який направляється МВС для прийняття відповідного рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, на Головне управління МВС України у Львівській області покладено обов`язок направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства внутрішніх справ України віднесено прийняття відповідного рішення. Таким чином, компетентним органом з прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є Міністерство внутрішніх справ України, яким питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у встановленому законодавцем порядку не вирішувалося. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі №530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 361/7249/17 та постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №554/5405/17 (провадження №К/9901/25388/18). Верховний Суд у Постанові від 30.01.2018 (справа 822/1579/17) вказав, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Однак судом встановлено, що відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 03.11.2021 №50213/15-2021 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернув до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області на доопрацювання. З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду, що спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням позивачеві ІІ групи інвалідності, Законом України «Про міліцію» та Порядком № 850 не передбачені. Судом також враховано, що констатація порушення прав фізичної особи внаслідок дії суб`єкта владних повноважень без зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, не призводить до захисту порушених прав, оскільки не передбачає способу чи механізму їх відновлення, що суперечить меті адміністративного судочинства, а саме ефективному захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. «Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції можливий за наявності двох обов`язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності та зобов`язання відповідача повторно розглянути документи про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850 та прийняти рішення. При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі №380/1049/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 26.09.2022.