Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7065/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7065/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О. за участю секретаря Бринюк Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - Кадрова комісія, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 14 лютого 2020 року №24дп-20 про притягнення прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі дисциплінарної скарги, поданої відносно позивача прокурором міста Києва Говди Р.М. , було проведено службове розслідування, приводом для якого стало надходження до прокуратури міста Києва інформації Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про відмову водія - прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 від проходження освідування на наявність алкоголю в крові. За результатами проведеного розслідування було складено висновок №42 від 03.05.2019 року. Так, матеріалами перевірки встановлено, що позивач, обіймаючи посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 1, відмовився від проходження огляду, з метою виявлення стану сп`яніння, чим порушив вимоги ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». На переконання позивача спірний наказ грубо порушує його права, у зв`язку із чим, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (стаття 131-1 Конституції України). Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом № 1697-VII. Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом (стаття 44 Закону №1697-VII). Частиною першою статті 45 Закону № 1697-VII визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження. Частиною другою цієї статті встановлено, що право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора. Статтею 46 Закону № 1697-VII передбачено порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги. Відповідно до частини четвертої цієї статті Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки. Частиною 10 вказаної статті передбачено, що член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Частинами третьою та четвертою статті 48 Закону № 1697-VII передбачено, при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду. (частина восьма статті 48 Закону № 1697-VII). Надаючи оцінку спірному рішенню, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Так, суд звертає увагу, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. За вказаним рішенням, провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення було закрито. Рішення набрало законної сили 19.09.2019 року та позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось. За змістом частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, з матеріалів справи вбачається, що під час дослідження матеріалів дисциплінарного провадження 14 лютого 2020 року Кадровою комісією було встановлено, що дисциплінарна скарга про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є обґрунтованою. Останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення у зв`язку з наявністю в його діях складу дисциплінарного проступку, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Частинами третьою та четвертою статті 48 Закону № 1697-VII передбачено, що при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Так, на виконання вказаної статті Кадрова комісія при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Суд вказує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Дисциплінарним статутом прокуратури України передбачено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. В основі поведінки працівника органів прокуратури закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, працівник прокуратури покладає на себе не лише певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Передумовою звільнення особи за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування (перевірки), яке регулюється відповідною Інструкцією. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків. Особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, не може бути звільнена за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги. Пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №111 від 13.04.2017 передбачено, що керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмова від проходження огляду з метою і виявлення стану сп`яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані належить до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що є самостійною підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Відтак, у відповідача було достатньо підстав для притягнення позивача до відповідальності, а застосований до нього крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з посади, визначений Кадровою комісією з врахуванням всіх обставин проступку, характеризуючих даних позивача, а також його відношенням до вчиненого та є співмірним правопорушенню. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення, в зв`язку із наявність в його діях дисциплінарного проступку, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об`єктивності, неупередженості та незалежності, чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (п.п. 5,6 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»). Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що доводи апеляційної скарги позивача зводяться до непогодження останнього з діями працівників поліції та надання оцінки обставинам, які вже були предметом дослідження Солом`янського районного суду міста Києва при розгляді справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, в результаті чого було прийнято відповідне рішення, яке набрало законної сили та позивачем не оскаржувалось. Таким чином, суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги, обґрунтовані лише незгодою з обставинами викладеними в рішенні яке набрало законної сили, вважає безпідставними, та не знаходить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: Повний текст постанови виготовлено 22.01.2021 року.