Постанова 4824 № 753/21589/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/720/2021 Справа № 753/21589/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 20 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., за участю секретаря Богдан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 ,на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва в складі судді Мицик Ю.С., постановлену в м. Київ 10 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашова Яна Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та об`єднаним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», третя особа: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, - в с т а н о в и в : У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, просила визнати недійсними договори про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги та про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, укладеними 29 березня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та ОСОБА_3 , скасувати рішення державного реєстратора від 24 травня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за вказаною адресою, укладений 19 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року об`єднано позов ОСОБА_1 із позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», третя особа: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, справі присвоєно єдиний унікальний номер 753/21589/18. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишено без розгляду. Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 та скасування ухвали про забезпечення позову, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що 23 квітня 2020 року представником позивача було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з карантинними заходами, а тому неявка позивача в судове засідання на цю дату не може вважатися неявкою в судове засідання без поважних причин та не може бути підставою для застосування до позивача такої процесуальної санкції як залишення позову без розгляду, так як за вказаних обставин в діях позивача відсутні ознаки недобросовісності. 10 вересня 2020 року представник позивача не з`явився в судове засідання в зв`язку з наявністю у нього ознак вірусної респіраторної інфекції і не повідомив суд про неявку, що може вважатися першою неявкою позивача в судове засідання. Таким чином, вважав, що суд першої інстанції дійшов формального передчасного висновку про необхідність залишення позову без розгляду без врахування життя суспільства в умовах карантину, унеможлививши доступ позивача до правосуддя. Вказувала, що матеріальний стан позивача не надає можливості повторно сплатити судовий збір для повторного звернення з позовом до суду, а оскаржуваною ухвалою не вирішено питання про повернення позивачу судового збору. Зазначала, що позивачем не подавалась заява про розгляд справи у його відсутність, оскільки розгляд справи у відсутності позивача є неможливим, для розгляду позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири необхідно дослідити текст оспорюваного договору та матеріали, на підставі яких він був укладений, а судом повторно він не був витребуваний з виправленням в ухвалі суду про витребування доказів описки щодо дати його укладення. Вважала, що оскаржувана ухвала суду в частині скасування ухвали про забезпечення позову також постановлена судом передчасно, оскільки вона була виконана Дарницьким РВ ДВС у м. Києві 20 жовтня 2020 року до її оскарження в апеляційному порядку, що підтверджується постановою про зняття арешту з майна та постановою про закінчення виконавчого провадження, після чого одразу почались чергові маніпуляції зі спірною квартирою через підставних осіб, що підтверджується договором іпотеки спірної квартири від 22 жовтня 2020 року. Від відповідача ОСОБА_3 в особі представника Підвисоцького В.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, двічі поспіль не з`явився в судове засідання; п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України носить імперативний, а не диспозитивний характер, за таких обставин місцевий суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду у повній відповідності до норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду ухвалою від 10 вересня 2020 року та скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в судове засідання, яке відбулось 23 квітня 2020 року та 10 вересня 2020 року, позивач та її представник повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом, заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило. Апеляційний суд погоджується із такими висновками, виходячи із наступного. Із матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири (а. с. 3 - 12 т. 1). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2018 року, справу передано для розгляду судді Мицик Ю.С. (а. с. 58 т. 1). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків (а. с. 59 - 61 т. 1). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (а. с. 81 - 82 т. 1). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року за клопотанням позивача було забезпечено позов та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 84 - 86 т. 1). В травні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про визнання недійсним договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги (а. с. 1 - 8 т. 2). Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2018 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва (а. с. 62 - 64 т. 2). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2019 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (а. с. 78 - 79 т. 2). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року об`єднано справу № 753/5113/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про визнання недійсним договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги зі справою № 753/21589/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашова Я.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С.І., про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, присвоєно єдиний № 753/21589/18 (а. с. 126 - 128 т. 2). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року прийнято до провадження об`єднану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (а. с. 130а - 130б т. 2). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті (а. с. 147 - 148 т. 2), підготовче судове засідання проведено за участі представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який своїм підписом засвідчив, що особисто повідомлений про час і дату розгляду справи 23 квітня 2020 року (а. с. 153 т. 2). В судове засідання 23 квітня 2020 року, позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з карантином (а. с. 195 т. 2). 23 квітня 2020 року в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 10 вересня 2020 року, сторони повідомлені про час та місце розгляду справи судовими повістками, яку представник позивача ОСОБА_2 отримав 08 липня 2020 року (а. с. 221 т. 2). На а. с. 222 т. 2 знаходиться заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Підвисоцького В.І. про залишення позову без розгляду в зв`язку із повторною неявкою позивача та його представника. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року у відсутності учасників справи позов залишено без розгляду (а. с. 225 - 229 т. 2). Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, за загальним правилом частини п`ятої статті 223 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Судом першої інстанцій встановлено, що позивач не зверталася із заявою про розгляд справи за їх відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За наведених обставин суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, встановивши неявку позивача та її представника в судове засідання, що відбулося двічі поспіль, за відсутності заяв про розгляд справи за її відсутності, цілком підставно залишив позов без розгляду. При цьому судом першої інстанції належним чином враховано рішення Європейського суду з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», згідно якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема «+4 посилання» та інших суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що перша неявка представника позивача в судове засідання була зумовлена поважними причинами, а саме карантинними заходами, встановленими Кабінетом Міністрів України, в зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, і тому його неявка в судове засідання 10 вересня 2020 року не може вважатися повторною, оскільки в його діях відсутні ознаки недобросовісності, апеляційний суд враховує наступне. Дійсно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введено карантинні заходи з 12 березня 2020 року, а можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами визнавалась також листом Ради Суддів від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20. Разом із тим, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ ст. 212 ЦПК України доповнено частиною 4, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України. За таких обставин позивач не була позбавлена можливості брати участь у судовому засіданні 23 квітня 2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак не скористалася нею. Крім того, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц. Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц. Не можна погодитися із доводами апеляційної скарги про передчасність ухвали суду першої інстанції в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону. Так, відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. За таких обставин, скасовуючи заходи забезпечення позову одночасно з залишенням без розгляду позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції діяв відповідно до норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача ОСОБА_1 майнової можливості повторно сплатити судовий збір, звернувшись із новим позовом до суду, висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду не спростовують та відхиляються апеляційним судом. Не спростовують таких висновків і доводи позивача в апеляційній скарзі про причини, в зв`язку з якими вона не звернулася із заявою про розгляд справи у її відсутність і через які вона вважала неможливим розгляд справи у її відсутності. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. В частині залишення без розгляду позову ОСОБА_5 ухвала суду першої інстанції ніким не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 ,залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ», ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашова Яна Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 21 січня 2021 року. Головуючий: Кашперська Т.Ц. Судді: Фінагеєв В.О. Яворський М.А.