Ухвала КАС ВС № 814/334/17

УХВАЛА 25 січня 2021 року Київ справа №814/334/17 адміністративне провадження №К/9901/337/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тимошин Юрій Володимирович, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 814/334/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, де, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.01.2017 № 50 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.01.2017 № 24 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції; поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.01.2017 № 50 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.01.2017 № 24 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції. Поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції з 01.02.2017. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.01.2017 року по 03.09.2020 року у сумі 174 121,77 грн, а також заробіток за один місяць в розмірі 4 280,79 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року скасовано та ухвалено постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тимошин Юрій Володимирович, звернувся до Верховного Суду із указаною касаційною скаргою. Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 814/334/17 є оскарження судових рішень перелік яких визначено у пункті 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Оскаржуючи судові рішення у справі, прийнятій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тимошин Юрій Володимирович, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 814/334/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 814/334/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк Н.В.Шевцова Судді Верховного Суду