Постанова 4872 № 916/1955/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1955/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В. секретар судового засідання Діхтяренко О.Б. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 р. по справі № 916/1955/20 за позовом Першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури, м. Чорноморськ в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, с.м.т. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса про стягнення 514 486,89 грн. суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В. час та місце ухвалення рішення: 19.10.2020 р., м. Одеса, пр. т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області за участю: прокурора: Ейсмонт І.С. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 р. у справі № 916/1955/20. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. 20.01.2020 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з зайнятістю його представника у проведенні слідчих дій. Суд апеляційної інстанції, дослідивши заявлене клопотання, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до абз. 1 2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Згідно з абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2020 р. перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з запитом про надання інформації стосовно: - відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату пайової участі за будівництво багатоквартирного будинку у с. Мізікевича, ж/м ,,Дружний, масив 10, ділянки № № 30,31; - ведення Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області претензійної роботи по відшкодуванню 3 % річних та інфляційних втрат з Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса. У зв`язку з тим, що відповіді на зазначений запит орган місцевого самоврядування не надав, 24.06.2020 р. перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області направив Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області повідомлення про звернення до Господарського суду Одеської області з позовом в порядку ч. 3 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат з Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції зазначає про наявність правових підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді В липні 2020 р. перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса про стягнення 514 486,89 грн., з яких: - 3% річних в сумі - 147 252 грн. - інфляційні втрати в сумі 367 234,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.м.т Таїрово, Овідіопольського району Одеської області від 02.04.2007 р. б/н в частині оплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 р. у справі № 916/1955/20 позов першого заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, с.м.т. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області 3 % річних в сумі 146 890, 85 грн. та інфляційні втрати в сумі 367 234,89 грн. Задовольнивши частково позовні вимоги, місцевий господарський суд зменшив розмір 3 % річних. Таке зменшення обумовлено тим, що сторонами у розрахунку величини пайової участі визначено строк виконання зобов`язання до 31.06.2018 р., в той час, як календарний місяць червень складається з 30 календарних днів, у зв`язку з чим нарахування 3 % повинно здійснюватися з 03.07.2018 р. по 13.08.2018 р. Не погодившись з наведеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса оскаржило його до Південно західного апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Товариство з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса в апеляційній скарзі зазначає, що прокурором при звернені з позовною заявою не було направлено на адресу відповідача доданих до цієї заяви додатків, у зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з заявою про залишення позовної заяви без руху, натомість господарський суд відкрив провадження у справі на підставі ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, чим порушив приписи цієї норми. Також відповідач посилається на те, що прострочення оплати вартості пайової участі відбулось з вини Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, с.м.т. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області, оскільки сторони (Товариство з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса та позивач) мали намір укласти додаткову угоду до договору від 02.04.2007 р. б/н, щодо будівництва селищної вулиці у ж/м «Дружний» за рахунок коштів відповідача, які підлягали сплаті за пайову участь, проте, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем домовленостей, додаткова угода укладена не була, а внесок вартості пайової участі було здійснено з порушенням строку. Крім того, скаржник стверджує, що місцевим господарським судом не було звернуто уваги на зміст позовних вимог, оскільки у позовній заяві прокурор не вказав, на чию користь повинні бути стягнуті грошові кошти в сумі 514 486,89 грн. Перший заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 02.04.2007 р. між Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопльського району Одеської області (Рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса (Забудовник) укладено договір б/н про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.м.т Таїрово, Овідіопольського району, Одеської області. Відповідно до п. п. 1.1 1.2 (з урахуванням додаткової угоди 07.06.2016 р. №1) предметом даного договору є пайова участь забудовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Ради. Забудовник виступає замовником будівництва житлового комплексу на земельних ділянках, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса, розташованих на території Таїровської селищної ради в с. Мізікевича, ж/м ,,Дружний, масив 10, ділянки №№ 11, 12, 22, 24, 25, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34-2, 38 Овідіопольського району, Одеської області. Згідно з п. п. 3.2 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №1) замовник зобов`язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради та перерахувати до спеціального цільового фонду Таїровської селищної ради на спеціальний рахунок цільового фонду соціального розвитку Таїровської селищної ради, відкритий в Управлінні Державного казначейства України в Одеській області, грошові кошти як пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради у розмірі, що дорівнює 2% (два відсотки) від загальної кошторисної вартості будівництва об`єктів. Розмір (величина) пайової участі замовника будівництва визначається відповідно до статті 40 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності, виходячи із загальної кошторисної вартості будівництва багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків згідно наданих Замовником зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва житлових будинків по кожному об`єкту будівництва, після закінчення замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку (секцій будівництва, чергового пускового комплексу) та надання документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 3.2 цього договору, визначаються шляхом складання та підписання сторонами розрахунків величини пайової участі (внеску) замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пунктів по кожному об`єкту містобудування, що побудований замовником в межах земельних ділянок, визначених п.1.2 договору, та є невід`ємними частинами договору від 02.04.2007 р. Договір діє до введення в експлуатацію останнього житлового будинку Комплексу (п.7.1 Договору). Відповідно до п. 7.2 договір набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін та затвердження рішенням Виконкому. 15.05.2018 р. між Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса підписано розрахунок величини пайової участі (внеску) замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів №

6. Розрахунок величини пайової участі здійснено на підставі наданих замовником документів: п.10 акту готовності об`єкту до експлуатації будівництво багатоквартирного двосекційного житлового будинку за адресою: с. Лиманка, ж/м ,,Дружний, масив 10, ділянка № 30, Овідіопольського району Одеської області від 29.04.2018 р., у якому зазначена загальна кошторисна вартість будівництва вказаного об`єкта, яка складає 219 554 300,00 грн. Величина пайового внеску замовника по об`єкту будівництва складає: 219 554 300,00 грн. х 2% = 4 391 086,00 грн. Замовник зобов`язаний в строк до 31 червня 2018 р. повністю сплатити кошти пайової участі у розмірі 4 391 086,00 грн. за реквізитами оплати, зазначеними у п.3.3.1 договору. Як свідчать матеріали справи, сплату пайової участі було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса лише 13.08.2019 р., у зв`язку з чим прокурор звернувся з відповідним позовом про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язання за договором від 02.04.2007 р. б/н. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За приписами ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. За приписами ч. 5 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прокурор правомірно вимагає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса 3 % річних в сумі 146 890, 85 грн. та інфляційні втрати в сумі 367 234,89 грн. Також суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для здійснення перерахунку суми 3 % річних, оскільки сторонами в договорі від 02.04.2007 р. б/н. визначено кінцеву дату виконання зобов`язання 31.06.2018 р., натомість червень місяць складається з 30 календарних днів, у зв`язку з чим нарахування 3 % за порушення зобов`язання повинно здійснюватися з 03.07.2018 р. (останній день строку на оплату вартості пайової участі припадає на вихідний день, у зв`язку з чим відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день). Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса в апеляційній скарзі на те, що прокурором при звернені з позовною заявою не було направлено на адресу відповідача доданих до цієї заяви додатків, при цьому господарським судом було відкрито провадження у справі, не приймаються судом апеляційної інстанції оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви прокурора додано опис вкладення з переліком документів, що направляються цінним листом, як то передбачено Господарським процесуальним кодексом України. Також судом не приймаються до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса про те, що прострочення оплати пайової участі відбулось з вини Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, с.м.т. Таїрове, Овідіопольського району, Одеської області через її бездіяльність щодо реалізації домовленостей про будівництво селищної вулиці у ж/м «Дружний» за рахунок коштів відповідача, які підлягають сплаті за пайову участь, оскільки відповідно до п. 6.2 договору зміни й доповнення можуть вноситися тільки в письмовому вигляді за взаємною домовленістю, які є дійсними й обов`язковими після затвердження рішенням виконкому. Матеріли справи не містять додаткових угод до договору від 02.04.2007 р. б/н, затверджених рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, якими сторони змінили порядок виконання правочину. Та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса пропонувало інвестувати грошовий еквівалент пайової участі в будівництво дороги, не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором від 02.04.2007 р. б/н, оскільки жодних змін до нього внесено не було. Крім того, посилання відповідача на те, що у позовній заяві прокурор не вказав, на чию користь повинні бути стягнуті грошові кошти в сумі 514 486,89 грн., а місцевим господарським судом не було звернуто на це уваги, суд апеляційної інстанції вважає недоречними, оскільки позовні вимоги прокурора ґрунтуються на умовах договору від 02.04.2007 р. б/н, та додаткової угоди № 1, які було укладено між Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса, відповідно до яких замовник зобов`язується перерахувати до спеціального цільового фонду Таїровської селищної ради на спеціальний рахунок цільового фонду соціального розвитку Таїровської селищної ради, відкритий в Управлінні Державного казначейства України в Одеській області, грошові кошти як пайову участь. Отже, одержувачем коштів за договором від 02.04.2007 р. б/н є Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області. Враховуючи те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса, не спростовують висновків місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, суд - ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 р. по справі № 916/1955/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кадор, м. Одеса без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2021 р. Головуючий суддя Л.В. Лавриненко Судді О.Ю. Аленін С.В. Таран