Постанова 4872 № 916/1861/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1861/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів Аленін О.Ю., Таран С.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної-особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. по справі № 916/1861/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ до відповідача фізичної-особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса про стягнення 77 114,78 грн. суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О. місце ухвалення рішення: 31.08.2020 р., м. Одеса, пр. т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної-особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. по справі № 916/1861/20 та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. 08.02.2021 р. до Південно західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса про призначення справи № 916/1861/20 у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи. Розглянувши наведене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 10. ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України cуд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що предметом спору є стягнення заборгованості в сумі 77 114,78 грн., і характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають виклику сторін у судове засідання, а тому клопотання про розгляд справи з викликом сторін задоволенню не підлягає. В червні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса про стягнення заборгованості в сумі 77 114,78 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167 зобов`язань в частині оплати вартості поставленого товару. Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ задоволено у повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична - особа підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса оскаржила його до Південно - західного апеляційного господарського суду. В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що вона не була обізнана про дату, час і місце розгляду справи, оскільки не отримувала ухвал Господарського суду Одеської області з незалежних від неї причин. При цьому, місцевий господарський суд за відсутності доказів належного повідомлення відповідача розглянув справу по суті, чим позбавив фізичну - особу підприємця Тітаренко Світлану Євгенівну, м. Одеса реалізувати надане їй законне право на участь у судовому засіданні. Також фізична - особа підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса зазначає, що в договорі, на який посилається позивач, неправильно зазначено прізвище відповідача, накладні, за якими нібито було поставлено товар, не містять підпису відповідача, а печатку Тітаренко С.Є. не використовує в своїй підприємницькій діяльності, у зв`язку з чим наведені видаткові накладні не є доказом поставки товару. Крім того, відповідач зазначає, що 19.11.2019 р. фізична - особа підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса повернула позивачу залишок товару на загальну суму 79 725,60 грн. та повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ про розірвання договору поставки від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167. На підставі викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аміго И С", Київ (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Тітаренко Світланою Євгенівною, м. Одеса (покупець) було укладено договір поставки № 08/08/14-167. Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити у власність покупця товар (товари для дітей, далі - товар), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений у його власність товар відповідно до умов даного договору. За умовами п. 1.6. договору перелік товару, що передається постачальником покупцю, їх вартість та кількість зазначається в товарних накладних. Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється у відповідності до умов EXW згідно Міжнародних правил відносно тлумачення термінів «Інкотермс-2010». Місце поставки узгоджується при прийнятті замовлення в заявці покупця. При наявності розбіжностей умов цього договору положенням правил «Інкотермс-2010», умови цього договору мають першочергове значення. Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. договору покупець зобов`язаний прийняти та своєчасно сплатити за товар в порядку та на умовах, які передбачені цим договором. Приписами п. п. 6.1., 6.2. договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, а по грошовим зобов`язанням - до їх повного виконання. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмо не виявить бажання припинити дію цього договору, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік. Кожна зі сторін цього договору має право достроково припинити його дію (розірвати договір) в односторонньому порядку шляхом повідомлення про таке припинення договору в письмовому вигляді не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати такого розірвання. На виконання умов договору поставки від 08.08.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміго И С", Київ поставило фізичній особі - підприємцю Тітаренко Світлані Євгенівні, м. Одеса у період з квітня 2018 р. по квітень 2019 р. товар на загальну суму 267 944,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно - транспортними накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін. Фізична особа - підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса за отриманий товар розрахувалась частково, сплативши позивачу 111 104,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С", Київ. При цьому, фізична особа - підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса за накладною про повернення постачальнику товару від 19.11.2019 № 1 та товарно транспортною накладною від 19.11.2019 №1, повернула Товариству з обмеженою відповідальністю "Аміго И С", Київ товар на загальну суму 79 725,60 грн., що не оспорюється останнім. 24.01.2020 р. позивачем направлено на адресу фізичної особи - підприємця Тітаренко Світлані Євгенівні, м. Одеса претензію № 26 про сплату в десятиденний строк заборгованості за договором поставки від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167 в сумі 77 114,78 грн. Фізична особа - підприємець Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса в порушення умов договору від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167 не розрахувалась за поставлений товар у повному обсязі, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С", Київ до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 664 наведеного Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Як зазначалося вище, на виконання умов договору від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167, позивач поставив відповідачу товар на суму 267 944,40 грн. Відповідач прийняв товар за видатковими та товарно - транспортними накладними, про що свідчать підпис та відбиток печатки фізичної особи - підприємця Тітаренко Світлані Євгенівні, м. Одеса на зазначених накладних. Проте, відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 77 114,78 грн. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт отримання відповідачем товару на суму 267 944,40 грн., підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим у фізичної особи - підприємця Тітаренко Світлані Євгенівні, м. Одеса виник обов`язок його оплатити у поновному обсязі. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання фізичної особи - підприємця Тітаренко Світлані Євгенівні, м. Одеса на те, що місцевим господарським судом не було повідомлено її про дату час та місце розгляду справи з огляду на наступне. За приписами ч. ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал суду першої інстанції від 30.06.2020 р. та від 23.07.2020 р. надсилались відповідачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача: 65076, м. Одеса, вул. Рекордна, 68, кв.

138. Аналогічна адреса зазначена фізичною особою - підприємцем Тітаренко Світланою Євгенівною, м. Одеса в апеляційній скарзі. Копія ухвали суду від 30.06.2020 р. повернулась на адресу суду із зазначенням відділенням поштового зв`язку причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, з урахуванням приписів п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали суду від 30.06.2020 р. вважається врученою фізичною особою - підприємцем Тітаренко Світланою Євгенівною, м. Одеса. Копія ухвали суду від 23.07.2020 р. повернулась на адресу суду із зазначенням відділенням поштового зв`язку причини невручення: «за закінченням встановленого строку зберігання». За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р. у своєму рішенні зауважив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Доводи фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса про те, що видаткові та товарно транспортні накладні не містять підпису відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме наявністю підпису фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса на цих документах, який ідентичний підпису, що міститься на договорі поставки від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167. Також не приймаються до уваги посилання фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлана Євгенівна, м. Одеса на те, що вона повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Аміго И С, м. Київ про розірвання договору поставки від 08.08.2014 р. № 08/08/14-167, оскільки відповідно до приписів п. 6.1 цього, останній діє до повного виконання грошових зобов`язань. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи те, що фізичною - особою підприємцем Тітаренко Світланою Євгенівною, м. Одеса належними та допустимими доказами не спростовано висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. по справі № 916/1861/20. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 282 ГПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. по справі № 916/1861/20 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної - особи підприємця Тітаренко Світлани Євгенівни, м. Одеса без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України. Головуючий суддя Л.В. Лавриненко Судді О.Ю. Аленін С.В. Таран