Постанова 4813 № 523/7451/25

Номер провадження: 22-ц/813/3349/26 Справа № 523/7451/25 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси 05 червня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Аліної С.С., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі за текстом ТОВ «Він Фінанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 16.10.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L4727327 та згідно детального розрахунку заборгованість відповідач за вказаним договором становив 19097,0 грн, яка складалась з тіла кредиту 8700,0 грн, за відсотками 1697,0 грн, штрафами 4350,0 грн та комісією 4350,0 грн. 01.07.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019 на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії № L4727327, за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора до відповідача та розмір заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги становить 19097,0 грн. В період з 01.07.2019 року по 27.04.2025 року по кредитному договору від 16.10.218 року надходжень коштів на користь ТОВ «Він Фінанс» в рахунок погашення заборгованості 0 грн. Позивач також посилається на розділ «Прикінцевих положень» ЦК України, який доповнено п. 19, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строк, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 за кредитним договором № L4727327 від 16.10.2018 року; стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 30139,39 грн, яка складається з суми заборгованості 19097,0 грн, суми інфляційних втрат 9325,23 грн, суми 3 % річних 1717,16 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат. Заочним рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 року поновлено строк позовної давності для подання позову та заявлені позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12.11.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 року відмовлено. Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про порушення судом норм процесуального права з огляду на не повідомлення судом першої інстанції відповідача про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку зі чим відповідач позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях, подавати клопотання, надавати докази та ознайомитись з матеріалами справи. При цьому, скаржником стверджується, що в призначений день та час прибула до суду для участі у справі, однак оголошено повітряну тривогу після скасування якої прибула до зали судових засідань, однак секретарем судового засідання повідомлено про наявність оскаржуваного рішення суду. Апеляційна скарга також мотивована відсутністю в матеріалах справи доказів укладення договору, перерахування кошів, а також набуття ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Він Фінанс» набули права вимоги до відповідача. Текст банківського переказу, виписки банку на підтвердження зарахування коштів на рахунок відповідача в матеріалах справи відсутній. Також скаржником зауважується, що в доданому до позовної заяви реєстрі боржників підсумкові суми не співпадають з калькуляцією реєстру та відсутні докази входження суми заборгованості відповідача до реєстру боржників. Своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористалися, відзив на адресу суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення відповідно до ст. 376 ЦПК України є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом встановлено, що 16.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» первісний кредитор укладено договір кредитної лінії № L4727327 з ОСОБА_1 . Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становив 19097,00 грн., а саме з тіла кредиту в розмірі 8700,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1697,00 грн., штрафами - 4350,00 грн., комісією 4350,00 грн. 01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L4727327 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача. 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 19097,00 грн. В період з 01.07.2019 року по 27.04.2025 року по кредитному договору №L4727327 від 16.10.2018 року надходження коштів на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн. Тому, враховуючи вищезазначене, сума заборгованості за відступленим правом вимоги становить 19097,00 грн. Задовольняючи заявлені ТОВ «ФК «Він Фінанс» позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання по сплаті заборгованості за тілом кредиту, процентами тощо. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. При таких обставинах, позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню. Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. Однак з даними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та з огляду на наведені скаржником доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України). Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч. 2, 4, 5 ст. 128 ЦПК України). Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Днем вручення судової повістки відповідно до положення ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником стверджується про не повідомлення судом першої інстанції про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку зі чим позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях, подавати клопотання, надавати докази та ознайомитись з матеріалами справи, з огляду на що колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне. Згідно довідки № П1-0115708-ю/о від 19.05.2025 року про реєстрацію місця проживання або місця перебування за відомостями з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради судом встановлено відомості про місце проживання відповідач по справі ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 23). За вказаною адресою в подальшому судом направлена копію ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Натомість матеріали справи не містять відомостей щодо здійснення судом першої інстанції повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання у відповідності до вищенаведених положень ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення останній судової повістки та її вручення із зазначенням відповідно дати отримання, що в свою чергу підтверджує доводи апеляційної скарги в даній частині та в розумінні положень ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Разом з тим, задовольняючи заявлені ТОВ «Він Фінанс» позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором кредитної лінії № L4727327 від 19.10.2018 року, судом першої інстанції встановлено факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за даним кредитним договором на підставі укладеного 01.07.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» договору про відступлення права вимоги № 01072019. 25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс». Пунктом 6.1 вказаного договору визначено, що у відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виники у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржниками кредитних коштів, та які входять до портфелю заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку: сторони підписують акт прийому-передачі та кредитор передає новому кредитору в електронному вигляді реєстри боржників, що передаються кредитором новому кредитору в рамах даного договору. До позовної заяви ТОВ «Він Фінанс» долучено реєстр боржників від 01.07.2019 року до договору про відступлення права вимоги № 01072019. Натомість, слід зауважити, що у наданому позивачем реєстрі боржників не міститься відомості про відповідача ОСОБА_1 , укладеного останньою з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» договору кредитної лінії № L4727327 від 19.10.2018 року та розміру наявного заявленого позивачем розміру заборгованості. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У частині 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням вимог до позовної заяви, наведених в ст. 175 ЦПК України) та положень ст. 81 ЦПК України на позивача покладається обов`язок подати докази на підтвердження своїх вимог разом із позовною заявою. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України). Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту набуття позивачем права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання кредитної лінії № L4727327 від 19.10.2018 року, колегія суддів вважає за необхідне зауважити про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а тому висновки суду першої інстанції в даній частині є передчасними та помилковими, зроблені судом без повного встановлення всіх фактичних обставин справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси 05 червня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 04 травня 2026 року. Головуючий О.С. Комлева Судді М.М. Драгомерецький С.М. Сегеда