Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2586/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2586/20 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Престиж Агролюкс» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фермерського господарства «Престиж Агролюкс» про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до суду з даним позовом, в якому просило стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області у рахунок погашення податкового боргу в сумі 554399,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі самостійно задекларованих зобов`язань у відповідача виник узгоджений податковий борг, який у добровільному порядку не сплачений. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 рокупозовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове провідмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач порушив вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, не направивши податкову вимогу про сплату боргу з єдиного податку, яка вже існувала на момент надіслання вимоги. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,ФГ «Престиж Агролюкс» 15.12.2019 подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 року, якою відповідачем самостійно визначено до сплати 1607092,00 грн. 11.02.2019 ФГ «Престиж Агролюкс» подано декларацію з єдиного податку за 4 квартал 2019 року, якою визначив до сплати 122516,29 грн. 25.04.2019 ФГ «Престиж Агролюкс» подано уточнюючу декларацію з єдиного податку за 4 квартал 2019 року, якою додатково відповідачем визначено до сплати 15347,98 грн. Відтак, борг відповідача з ПДВ становить 416534,80 грн., а з єдиного податку - 137864,27грн., що підтверджується даними облікових карток відповідача. Відповідачем частково сплачено зобов`язання з ПДВ на суму 1190557,20грн. У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання позивач прийняв податкову вимогу форми "Ю" від 27.01.2020 №365-53 на суму заборгованості з ПДВ 416534,80 грн. Позивачу вказана вимога вручена 11.02.2020, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17). В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов`язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки, що і стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до суду з даним адміністративним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у податкову вимогу не включено зобов`язання з єдиного податку, оскільки норми ПК України не визначають обов`язку включати у податкову вимогу узгоджені зобов`язання платника з усіх податків. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Положеннями пункту 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України). Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.1 якої передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті). Отже факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У той же час, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Відтак надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. ПК України не містить також і приписів, які б дозволяли дійти висновку про недійсність податкових вимог, надісланих до моменту набрання цим Кодексом чинності в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений повністю (у певний період взагалі не існував), а через деякий час виник знову, контролюючий орган зобов`язаний направити (вручити) йому нову податкову вимогу на суму такого нового узгодженого грошового зобов`язання. За встановленими обставинами справи, контролюючим органом прийнято податкову вимогу форми "Ю" від 27.01.2020 №365-53 на суму заборгованості з ПДВ 416534,80 грн., яку на адресу відповідача та вручено 11.02.2020, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17). При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження як самої податкової вимоги так і нарахованих податкових зобов`язань, які містяться в розрахунку податкового боргу. Відтак, спірна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, складає консолідовану суму податкового боргу на час звернення до суду, при цьому природа виникнення податкових зобов`язань не входить до предмета доказування в межах даного спору. Посилання апелянта на порушення Черкаським окружним адміністративним судом норм процесуального права шляхом ненаправлення до апеляційної інстанції усіх матеріалів справи та, як наслідок, винесення 21.09.2020 незаконного рішення по суті справи при наявності не розглянутої апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічного позову, колегія суддів не приймає до уваги як необґрунтоване, оскільки зазначене жодним чином не впливає на правильність висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції в рамках спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Престиж Агролюкс» - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк