Постанова 4851 № 520/3386/2020

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 р. Справа № 520/3386/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , за участю: секретаря судового засідання - Губарєвої В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 520/3386/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке позивача було повідомлено листом (вих. № 39.0/39.1-057/53-20 від 20.01.2020 р.) цього підрозділу відповідача; - зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності та внести інформацію про зазначену у заявах позивача від 16.01.2020 р. потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 520/3386/2020 скасовано. Прийняти постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності від 20.01.2020 вих. № 39.0/39.1-057/53-20. Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області повторно розглянути заяви ФОП ОСОБА_1 про державну реєстрацію потужності від 16.01.2020. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Проте за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 призначено розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 520/3386/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України проведено за відсутності сторін без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги ФО-П ОСОБА_1 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови. Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як свідчать матеріали справи, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який складається з двох вимог немайнового характеру, у загальному розмірі 4204, грн. (а.с. 26, 27). Також, виходячи з цієї ставки судового збору, позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (а.с. 142), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривень. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У постанові від 16.04.2018 у справі № 826/10288/17 Верховний Суд звернув увагу, що аналіз ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Застосовуючи цей висновок в контексті обставин справи, враховуючи предмет позову (визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації потужності та зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію потужності), колегія суддів зазначає, що позов ФО-П ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, тому при поданні адміністративного позову позивач мала сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму), а за подання апеляційної скарги - 3153,00 грн. (150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Таким чином, позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", на суму у загальному розмірі 5255,00 грн. (2102,00 грн. при поданні позовної заяви та 3153,00 грн. при поданні апеляційної скарги), тому зазначена сума не враховується судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат, з огляду на відсутність підстав для стягнення надмірно сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідне питання може бути вирішено виключно в порядку встановленому ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Отже, з урахуванням висновку суду апеляційної інстанції про часткове задоволення вимог позивача, колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у загальному розмірі 3941 грн. 25 коп., в т.ч. 1576,50 грн. - за подання позовної заяви та 2364,75 грн. - за подання апеляційної скарги (75 % від сплаченої позивачем суми судового збору). Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166, ідентифікаційний код юридичної особи: 40324829) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 3941 (три тисячі дев`ятсот сорок одна) грн. 25 коп., в т.ч. 1576,50 грн. - за подання позовної заяви та 2364,75 грн. - за подання апеляційної скарги. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б. Повний текст додаткової постанови виготовлений 25.01.2021 року