Постанова 4824 № 760/3389/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. № 22-ц/824/1887/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/3389/15-ц 21 січня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Гоін В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Козленко Г.О., про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування, - в с т а н о в и в : 13 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину грошових вкладів, які знаходяться в філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за № НОМЕР_1 у розмірі 9 432,15 грн., за № НОМЕР_2 у розмірі 6 623,40 грн. та за №91551/12598 у розмірі 1 724,10 грн. Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 29,2 кв.м, загальною площею 45,5 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину грошових вкладів, які знаходяться в ТВБВ № 1000/0141 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»: на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 4 716,08 грн.; на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 3 311,70 грн.; на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 862,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 30 988,00 грн. 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до Солом`янського районного суду міста Києва заяву про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . 20 серпня 2012 року, їй, як єдиному спадкоємцю, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та 15.12.2012 року проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Вказувала, що у ОСОБА_3 був син ОСОБА_2 , якого він не визнавав, його життям не цікавився, жодних відносин з ним не підтримував та оспорював своє батьківство щодо нього. Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2014 по справі №760/583/14-ц ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 - два місяці після набрання рішенням законної сили. В подальшому, заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12.02.2016 по справі №760/3389/15-ц визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для ухвалення даного судового рішення стало рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2014 року. Про існування вказаних судових рішень вона дізналася лише в серпні-вересні 2016 року та подала заяву про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року, а потім апеляційну скаргу на нього. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 року дане рішення суду залишено без змін, а тому нею було подано касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 року було скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Оскільки підставою для ухвалення заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року по справі №760/3389/15-ц було заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року по справі № 760/583/14-ц, яке було скасоване постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року, то заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п.3 ч.2 ст.423 Цивільного процесуального кодексу України. Також звернула увагу на те, що нею було пропущено тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з поважних причин, а саме: внаслідок некомпетентних дій представника ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, просила скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування - відмовлено, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування залишено без змін. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 06 грудня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Судом першої інстанції не було враховано, що так як ОСОБА_2 не проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та, у передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, то на підставі ч.1 ст.1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину. Крім того, постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у визначенні додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Таким чином, вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, тому заява про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами підлягала задоволенню. Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року повернуто особі, яка її подала. Постановою Верховного суду від 11 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 адвокат Відішенко Олександр Володимирович просить залишити апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та вона не відповідає вимогам ст.365 ЦПК України. Вказав, що ОСОБА_1 пропущено тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вона отримала постанову Верховного Суду 30.10.2018 року, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подала лише 11.09.2019 року. Поважних причин для поновлення вказаного строку заявницею не наведено, заява є необгрунтованою, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року за нововиявленими обставинами. У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Пан Микола Миколайович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Відішенко Олександр Володимирович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Представники третіх осіб: Головного управління юстиції у Донецькій області, Міністерства юстиції України, Нотаріальної палати України, Першої Київської нотаріальної контори, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., представник Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 29,2 кв.м, загальною площею 45,5 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину грошових вкладів, які знаходяться в ТВБВ № 1000/0141 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»: на рахунку № НОМЕР_1 в сумі 4 716,08 грн.; на рахунку № НОМЕР_2 в сумі 3 311,70 грн.; на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 862,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 30 988,00 грн. Звертаючись до суду 11.09.2019 року із заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилалася на те, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2014 року по справі №760/583/14-ц ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 - два місяці після набрання рішенням законної сили. Разом з тим, постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 року було скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Оскільки підставою для ухвалення заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року по справі №760/3389/15-ц було заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року по справі № 760/583/14-ц, яке було скасоване постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року, то заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п.3 ч.2 ст.423 Цивільного процесуального кодексу України. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року, суд першої інстанції посилався на те, що заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва, яке є предметом розгляду не оскаржувалось та набрало законної сили. Вказані заявником обставини суд не може розцінювати як нововиявлені, так як рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2019 року за своєю суттю та змістом є правильним. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як вони не ґрунтується на вимогах процесуального права, з огляду на наступне. Частинами 1,2,4 ст. 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Відповідачка ОСОБА_1 нововиявленою обставиною вважала скасування постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 року з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Таким чином, підставою для перегляду заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року є п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України, тобто, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Як вбачається із заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, підставою для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування було те, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року по справі №760/583/14-ц ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 - два місяці після набрання рішенням законної сили. В подальшому, постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 року було скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Судом першої інстанції не звернуто уваги на вказане та зроблено висновок про те, що заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року, яке ОСОБА_1 просила переглянути за нововиявленими обставинами, не оскаржувалось та набрало законної сили, тому вказані заявником обставини суд не може розцінювати як нововиявлені, так як рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2019 року за своєю суттю та змістом є правильним. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що учасник справи не позбавлений можливості подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав передбачених ч.2 ст.423 ЦПК України навіть у випадку не оскарження цього судового рішення в установленому порядку. Також, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, не врахував, що задоволення вказаного позову можливе в разі якщо спадкоємець є таким, що прийняв спадщину у зв`язку з фактичним проживанням зі спадкодавцем на момент його смерті, або в разі, якщо спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини в установлений шестимісячний строк, або в разі якщо спадкоємцем було пропущено строк на прийняття спадщини, проте рішенням суду такий строк було продовжено. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини. Отже, на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину. У даному випадку, ОСОБА_2 не проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, а також він не подав заяву про прийняття спадщини в установлений шестимісячний строк. ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 в два місяці після набрання заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 року законної сили. Однак, вказане заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва 03.09.2014 року було скасовано постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . Отже, ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 . При цьому, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. На вказане вище суд першої інстанції уваги не звернув, не надав мотивованої оцінки доводами заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, безпідставно обгрунтувавши таку відмову тим, що заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року не оскаржувалось та набрало законної сили, а тому є правильним за своєю суттю і змістом, і, відповідно, вказані заявником обставини не можуть розцінювати як нововиявлені. Не надано судом першої інстанції і оцінку доводам сторін щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року за нововиявленими обставинами, тому оскаржувана ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року підлягає скасуванню. Поряд з цим, не підлягає задоволенню клопотання апеляційної скарги про ухвалення судом апеляційної інстанції нового судового рішення про скасування заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року за нововиявленими обставинами з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування. У відповідності до ч. 2, 3 та 7 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах. Тлумачення вищенаведених положень ст. 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень ст. 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. При цьому суд апеляційної інстанції повинен виходити із того, що за наявності/відсутності нововиявлених обставин, суд першої інстанції мав задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення, або ж постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому, незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи рішення), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм процесуального права (за відсутності/наявності нововиявлених обставин), апеляційний суд в межах своїх повноважень повинен скасувати судове рішення суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Нормами ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні. Відповідна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 1519/2-1411/11 (провадження № 61-1373 св 17), від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012 (провадження № 61-17970св18), 15 січня 2020 року у справі № 263/2998/19 (провадження № 61-20049св19) та від 15 липня 2020 року № 2-215/11 (провадження № 61-46492св18). Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванню судом обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року скасувати, справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкуваннянаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 22 січня 2021 року. Головуючий: Судді: