Постанова 4824 № 381/4003/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 381/4003/19 Головуючий у 1-й інст. - Ковалевська Л.М. Апеляційне провадження 22-ц/824/1862/2021 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є. при секретарі Міщенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року, постановлену у складі судді Ковалевської Л.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , - В С Т А Н О В И В : 18 листопада 2019 року Фастівським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (01.11.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття. У березні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до суду із заявою про перегляд справи про видачу судового наказу від 18.11.2019 року виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області за нововиявленими обставинами, в якій просить змінити судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (01.11.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що на момент винесення судового рішення існували істотні обставини, які не були відомі суду і впливають на правильне вирішення спору. Вказує, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 05.08.2000 року до 03.11.2010 року. Від шлюбу вони мають двох доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При видачі судового наказу судом не вірно вирахувано розмір аліментів ј на ОСОБА_4 , тобто без урахування дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. Задовольнити заяву про перегляд судового наказу від 18.11.2019 року виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області за нововиявленими обставинами. Змінити судовий наказ від 18.11.2019 року, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (01.11.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати покласти на ОСОБА_3 . Посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не вказано докази відхилені судом та мотиви їх відхилення, оскільки ОСОБА_1 в своїй заяві вказала, що судом при видачі судового наказу не було враховано наявності у платника аліментів трьох дітей, тобто ОСОБА_3. подаючи заяву про отримання судового наказу про стягнення аліментів приховала той факт, що у її чоловіка є від першого шлюбу двоє дітей та він сплачував аліменти на цих дітей. Судом не обґрунтовано наявності або відсутності порушених прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на отримання аліментів відповідно до положень статей 183 СК України. Крім того, судом в мотивувальній частині ухвали не вказано мотиви незастосування норм права, на які посилалась ОСОБА_1 при поданні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що оскільки учасниками провадження щодо видачі судового наказу є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 не є учасником вказаної справи, тому відсутні правові підстави для прийняття поданої нею заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. На даний час Корабельним районним ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження від 30.09.2020 року, за яким здійснюється звернення стягнення на користь ОСОБА_6 аліменти у розмірі 20% від суми заробітної плати до виплати загальної суми. ОСОБА_6 досягла повнолітнього віку, має змогу отримувати дохід, зокрема влаштуватись на роботу, в той час, як ОСОБА_4 такої змоги не має, оскільки їй лише 6 років. Отже, ОСОБА_4 повинна мати пріоритет, оскільки потребує постійного догляду і не має можливості на відміну від ОСОБА_6 отримувати дохід. Інші учасники процесу відзиву на апеляційну скаргу до суду не надали. Сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не звільняють ОСОБА_2 від обов`язку як батька утримувати дитину, а розмір аліментів, присуджений до стягнення відповідно до судового наказу від 18 листопада 2019 року виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області визначений та відповідає вимогам чинного законодавства України. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2019 року Фастівським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (01.11.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ від 18 листопада 2019 року, який боржник ОСОБА_2 отримав 26.11.2019 року, набрав законної сили 02.12.2019року, оскільки боржник з позовом про зменшення розміру аліментів до суду не звертався. Згідно ч. 8ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Судовий наказ видано відповідно до п. 4 ст. 161ЦПК України, а тому його може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказала на наявність підстав для такого перегляду, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Згідно п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. ОСОБА_1 , посилаючись як на підставу перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами вказує, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу стягувач ОСОБА_3 приховала той факт, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28.12.2010 року із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, починаючи з 07.08.2009 року і до їх повноліття. Також, в Херсонському міському суді Херсонської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв`язку з продовженням навчання. Вважає, що дані обставини являються істотними для справи та не були встановлені судом. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28.12.2010 року стягнуто із ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щомісячно, починаючи з 07.08.2009 року до їх повноліття, за виключенням 1474,42 грн. сплачених ОСОБА_2 добровільно (а.с.42). Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28.12.2010 року на даний час чинне та виконується. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_6 , 2001 року народження є повнолітньою, тому аліменти стягуються лише на ОСОБА_5 . Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими обставинамив розумінні положень статті 423 ЦПК України. Твердження апеляційної скарги, що при видачі судового наказу не вірно вирахувано розмір аліментів ј на ОСОБА_4 , без урахування дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки судовий наказ від 18.11.2019 року виданий Фастівським міськрайонним судом Київської області не зачіпає жодною мірою інтереси дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу. Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують та не впливають на законність постановленої ухвали суду. Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. В даному випадку, скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд остаточного судового рішення (судового наказу), при цьому, у заяві не вказано жодних об`єктивних обставин, які б були підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. За таких обставин, виходячи з принципу верховенства права, фундаментальним аспектом якого є принцип юридичної визначеності, які передбачають повагу до принципу остаточності рішень суду, враховуючи необґрунтованість, безпідставність вказаних в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд дійшов висновку, що такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування остаточного та обов`язкового судового рішення (судового наказу) та перегляду його за нововиявленими обставинами. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали. Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 січня 2021 року. Головуючий Рубан С.М. Судді Заришняк Г.М. Мараєва Н.Є.