Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/3806/16-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/3806/16-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Піхало Н.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 20 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Сушка О.О. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 вересня 2016 року (м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : в серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 вересня 2016 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0078/40802/16 від 13.07.2016 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 1746636,18 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №725/3806/16-а касаційні скарги Чернівецької митниці ДФС задоволено; ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі №725/3806/16-а скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалами Сьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 13 січня 2021 року о 13:40. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України). Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 14.01.2016 року відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0078/40802/16, відповідно до якого він під час переміщення через митний кордон транспортного засобу марки "BMW" реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою ухилення від зобов`язання забезпечити сплату митних платежів шляхом застосування заходів гарантування передбачених розділом Х МК України надав паспортний документ зі статусом "нерезидент", хоча має паспорт громадянина України. У зв`язку з цим позивач надавав документ, який є підставою для надання пільг, а саме незастосування заходів гарантування при ввезені транспортного засобу особистого користування, маючи статус "резидента". Відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені дії маю ознаки правопорушення передбаченого ст. 485 МК України. На підставі вказаного протоколу про ПМП заступником начальника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І.Є. за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №0078/40802/16, розпочатої 14.01.2016 року, винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме 1746636,18 грн. Зокрема, зі змісту вказаної постанови убачається, що 14.01.2016 року о 21 год. 00 хв. в зону митного контролю в напрямку виїзду на митну територію України по смузі руху "зелений коридор" пункту пропуску "Порублне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці ДФС в`їхав легковий автомобіль марки "BMW" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина Румунії ОСОБА_1 , який заявив його у режимі «тимчасове ввезення». В подальшому вказаний транспортний засіб та громадянин були виведені у червоний коридор. В процесі проведення аналізу перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом з 02.06.2014 року по даний час встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 ввозив на митну територію України даний транспортний засіб в режимі "тимчасового ввезення" з використанням паспорту громадянина Румунії у десяти випадках. Факт статусу громадянина-резидента у ОСОБА_1 підтверджено листом УДМС у Чернівецькій області, відповідно до якого він користується паспортом громадянина України та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з заявою про отримання дозволу на виїзд на постійне місце проживання за кордон не звертався. Місце проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою також підтверджується довідкою КЖРЕП №5 від 21.01.2016 року та за даними ГУ ДФС в Чернівецькій області він перебуває на обліку як фізична особа підприємець. З метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України, щодо транспортного засобу марки марки "BMW" реєстраційний номер НОМЕР_1 ним було надано паспортний документ громадянина Румунії, що надає йому статусу "нерезидента", хоча останній є громадянином України, а тому фактично маючи статус "резидента" надав документ, який є підставою для несплати митних платежів 582212,06 грн., тим самим вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Чернівецькою митницею не дотримано порядку провадження у справах про порушення митних правил і розгляду відповідної справи про порушення митних правил щодо позивача, а тому оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленого законом порядку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Ст. 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України", якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Таким чином, спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України, Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року, Закону України від 21.01.1994 року "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201. Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон. Судом встановлено, що у позивача станом на 14.01.2016 року наявний був як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії, та він мав постійне місце проживання на території України, що встановлено наявними у справі про ПМП доказами, а тому у правових відносинах з Україною останній визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що у даному випадку позивач при тимчасовому ввезенні на територію України транспортних засобів особистого користування повинен був сплатити усі необхідні митні платежі. Надаючи паспорт громадянина Румунії, позивач вчинив зазначені дії саме з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. При цьому, проведення реекспорту транспортного засобу не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України та не свідчить про відсутність в його діях умислу на вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. При цьому, ст. 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Як вбачається з наданої відповідачем копії матеріалів справи про ПМП, повідомлення про те, що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться 13.07.2016 року о 14 год. 30 хв. позивачу було надіслане 08.07.2016 року та отримане останнім 03.08.2016 року (а.с. 37,38). Отже, позивач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та відповідно дані про таке повідомлення на час розгляду справи у митниці були відсутні. А тому, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що Чернівецькою митницею не дотримано порядку провадження у справах про порушення митних правил і розгляду відповідної справи про порушення митних правил щодо позивача, а тому оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленого законом порядку. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 679/2278/15-а. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 вересня 2016 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Сушко О.О. Біла Л.М.