Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/5708/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/5708/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Піхало Н.В. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 14 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДМС України про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : у вересні 2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці ДМС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0209/40800/21 від 19.08.2021 року. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30.09.2021 року позов задоволено частково. Скасовано постанову №0209/40800/21 від 19.08.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та направлено справу на новий розгляд до Чернівецької митниці Держмитслужби України. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 14.12.2021 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2021 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 м/п «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби Чекашкіною М.П. складено відносно гр. України ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0209/40800/21. Зокрема, зі змісту протоколу убачається, що 15.02.2021 року о 15 год. 30 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 » під керуванням гр. ОСОБА_1 , який прямував з України до Румунії в приватних справах. Вказаний громадянин до митного контролю надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору» та до митного контролю подав закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 12.10.2016 року на ім`я ОСОБА_2 . Під час здійснення митних формальностей, відповідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС» було встановлено, що гр. України ОСОБА_1 слідував через п/п «Порубне-Сірет» м/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС та до митного контролю надавав паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 (службова записка №168/24-70-20-05/17 від 05.03.2019 року). Згідно поданого до митного контролю паспорта р. Румунії № НОМЕР_2 , виданий 12.10.2016 року на ім`я ОСОБА_2 та паспорта гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 виданий на гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що вони видані на одну особу. Маючи статус «резидента» згідно до інформації яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС, митним органом встановлено, що неодноразово для в`їзду на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до одного року» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 гр. ОСОБА_1 використав паспортний документ гр. Румунії на ім`я ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати митних платежів. За наслідками вищевказаного протоколу, постановою в справі про порушення митних правил №0209/40800/21 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 229 473 грн. 48 коп. Однак, не погоджуючись із вищевказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку та рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.05.2021 року позов задоволено, а справу направлено на новий розгляд до Буковинської митниці, зокрема для визначено у встановлений законом спосіб митної вартості автомобіля. При новому розгляді справи, митним органом 19.08.2021 року на підставі протоколу від 15.02.2021 року, складеного щодо повивача, 19.08.2021 року за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №0209/40800/21, винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, а саме 229473 ,48 грн. Зокрема, зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач, з метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України, щодо транспортного засобу «VOLKSWAGENBORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , надано паспортний документ громадянина Румунії, що надає йому статусу «нерезидента», хоча останній є громадянином України, а тому фактично маючи статус «резидента» надав документ, який є підставою для несплати митних платежів в сумі 76 491,16 грн., тим самим вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Таким чином, під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надала документ, який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус «резидента». Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті позовних вимог, виходячи з наступного. Так, диспозицією ст. 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Таким чином обов`язковим елементом складу правопорушення є інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. Судом встановлено, що маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN BORA», позивач використовував паспортний документ громадянина Румунії. Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України", якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Відповідно до пп. "в" п. 33 ч.1 ст. 4 МК України визначено, що нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Таким чином, для того щоб особа вважалася нерезидентом, вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземцем чи особою без громадянства, або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України. Згідно з п. 45 ч.1 ст. 4 МК України, постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом). Згідно листа старости села Ропча Сторожинецького району Чернівецької області і від 19.03.2021, копія якої міститься в матеріалах справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , а також за ним рахується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до листа Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. При цьому позивач не надав суду докази, які підтверджують факт його постійного проживання за кордоном, інформація про його вихід з громадянства України відсутня. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у правових відносинах з Україною позивач визнається громадянином України та має статус резидента. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позивач, як громадянин України, при ввезенні на територію України транспортного засобу, був зобов`язаний сплатити передбачені законодавством митні платежі. Отже, надаючи паспорт громадянина Румунії при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації, позивач діяв з метою ухилення від сплати митних платежів, чим порушив вимоги ст.485 Митного кодексу України. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо правильного визначення суми штрафу, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі ст.485 МК України розмір штрафу обчислюється від несплаченої суми митних платежів. Таким чином, визначення розміру митних платежів безпосередньо впливає на правильність обчислення розміру санкції за правопорушення, передбачене ст.485 МК України. Відповідно до п. 27 ст. 4 МК України митні платежі складаються з мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ставки акцизного податку визначені статтею 215 ПК України залежно від об`єму двигуна та року випуску автомобіля. Згідно з положеннями Закону України "Про митний тариф України" розмір ввізного мита визначається за встановленими цим Законом ставками в процентному відношенні від митної вартості. Базою оподаткування податком на додану вартість згідно з статтею 188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Відповідно до пункту 189.3 статті 189 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону. Отже, для визначення розміру митних платежів, що підлягали сплаті при ввезенні на територію України автомобіля марки «VOLKSWAGEN BORA», країна реєстрації Румунія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , митний орган зобов`язаний визначити митну вартість вказаного автомобіля. З матеріалів справи встановлено, що розмір митних платежів визначений на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 року, складеного СП "Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру", згідно з яким вартість автомобіля «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , що ввозиться на митну територію України, на момент дослідження, становить 1023 Євро . Згідно з ч.1 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Відповідно до ч.1 ст.516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. З матеріалів справи встановлено, що товарознавчу експертизу щодо митної вартості автомобіля «VOLKSWAGEN BORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , призначено постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про ПМП Буковинської митниці Держмитслужби Д.Русу від 16.02.2021 року. Відповідно до ч.2 ст.515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Ч.5 ст.515 МК України передбачено, що висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди. Таким чином, автотоварознавча експертиза, призначена в порядку МК України, не є судовою експертизою, а отже на висновок експерта, складений за наслідками такої експертизи не поширюються вимоги ст.101 КАС України, зокрема щодо зазначення у висновку про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Згідно з ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до ч.6 ст.104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Разом з тим, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 підготовлено не для подання до суду, а в порядку, передбаченому МК України в межах розгляду справи про порушення митних правил. Отже, положення ст.104 КАС України не застосовуються до експертиз, призначених в порядку МК України. З урахуванням вищенаведеного відповідачем міг прийматися до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22 лютого 2021 року. Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Отже, визначення вартості автомобіля без його огляду особисто експертом можливе тільки за рішенням митного органу. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 огляд ТЗ не проводився. Водночас, в постанові про призначення товарознавчої експертизи від 16.02.2021 не вказано про те, що експерту доручено оцінити автомобіль на підставі наданих матеріалів без проведення особистого огляду. Таким чином, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 складено з порушенням п.5.1 Методики. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що з метою визначення розміру штрафу, вартість автомобіля марки «VOLKSWAGENBORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 слід визначати саме станом на 15.02.2021 року, натомість згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження вартість автомобіля визначено на момент дослідження, тобто 22.02.2021 року. Зважаючи на вказані вище невідповідності, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №36 від 22.02.2021 року не може бути прийнятий в якості доказу, що підтверджує митну вартість автомобіля марки «VOLKSWAGENBORA» країна реєстрації Румунія, державний номер «SV99UKR», 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 . Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів правильність обчислення суми штрафу, застосованого до ОСОБА_1 відповідно до ст.485 МК України. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення справи про порушення митних правил на новий розгляд до Чернівецької митниці Держмитслужби України. Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 30 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.