LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд725/6236/22

від 27.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/6236/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Галичанський О.І. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 27 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Чернівецької митниці, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Чернівецької митниці. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 29 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 січня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 09.09.2022 року для поміщення товарів «Вироби з чорних металів оцинковані для кріплення в асортименті» загальною фактурною вартістю 27910,71 доларів США, вагою брутто 25146,5 кг, які надійшли на адресу ТОВ "ТСК ЗАХІД", код ЄДРПОУ 10039870614 (33013, Україна, м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, 23) в митний режим «імпорт» здійснено електронне декларування шляхом подання до відділу митного оформлення №1 митного поста «Чернівці» Чернівецької митниці електронної митної декларації (далі - ЕМД), якій присвоєно №UА408020/2022/038121 та подано електронні копії відповідних товаросупровідних документів . Декларування товару здійснено ФОП ОСОБА_1 . Згідно статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. В графі №31 ЕМД № UА408020/2022/038121 декларантом задекларовано наступні товари: - Вироби з чорних металів оцинковані для кріплення в асортименті: - Вироби з чорних металів для кріплення стелевий анкер-клин ВІЕRВАН 6х40 мм -Вироби з чорних металів оцинковані (покриття цинк білий) . Згідно декларації митної вартості, загальна митна вартість товарів заявлена в розмірі 1419450,03 грн. митні платежі становлять: мито 69437,20 грн., ПДВ - 297777,45 грн. У відповідності з Рішенням про визначення коду товару від 09.09.2022 р. Товар №1 віднесено до товарної підкатегорії 73181900- (ставка ввізного мита - 5%), товар №2 віднесено до товарної підкатегорії 8302419000 (ставка ввізного мита - 10%). Із зміною коду товару відбулась зміна ставки ввізного мита з меншої на більшу на товар №2, що призвело до збільшення податкового зобов`язання на суму: мито - 3454,43 грн.: ПДВ - 690.89 грн.(всього-4145,32 грн.). На думку митниці, ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів , шляхом заявлення в митній декларації невірного опису товару необхідного для визначення коду товару з УКТ ЗЕД та його митної вартості. З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками митниці, як порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані ухилення від сплати митних платежів. 12.10.2022 року начальником Чернівецької митниці винесено постанову №0462/40800/22 про визнання ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил , передбачених ст. 485 МК України та на неї накладено штраф у розмірі 12435,96 гривень. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки конкретної особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризує самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого. Відповідно цьому, ознаки складу порушення митних правил об`єднуються в чотири групи: об`єкт порушення митних правил; об`єктивну сторону порушення митних правил; суб`єкт порушення митних правил; суб`єктивну сторону порушення митних правил. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. З матеріалів справи встановлено, що до моменту подання митної декларації UА408020/2022/038121 між позивачкою та митним органом відбувались консультації з питань правильності визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД, в порядку вимог ст. 21 Митного кодексу України . Даний факт підтверджується листуванням від 31.08.2022року та від 07.09.2022 року . 31.08.2022 року , ОСОБА_1 подала митному органу чорновий варіант митної декларації. Відповідно до доданої інформації, щодо визначення кодів товарів згідно УКТЗЕД та митної вартості даних товарів , митний орган не мав зауважень, щодо правильності визначення кодів УКТЗЕД всіх товарів, які згодом були задекларовані , відповідно до даної електронної митної декларації. Питання стосувалось виключно інформації, щодо митної вартості, зокрема митний орган зазначав у наданій інформації лише про вартість перевезення даної партії вантажу, тобто була надана інформація про необхідність визначення митної вартості шляхом додання до фактурної вартості 20000 доларів США, як витрат на перевезення вантажу. Відповідно до положень ст . 21 МК України - за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи (заінтересованих осіб), митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи. Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень митних органів. Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію. Не може бути притягнуто до відповідальності особу, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, зокрема, на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані. З метою уточнення необхідної інформації, ОСОБА_1 консультувалась з митницею з питань правильності визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД, в порядку вимог ст. 21 Митного кодексу України . Не отримавши жодних заперечень митниці, щодо правильності заповнення електронної митної декларації , позивачка подала її до митниці для переміщення через митний кордон України товарів, а також надала відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. З вищевикладеного випливає, що ОСОБА_1 вживала всі заходи, щодо недопущення порушення митних правил . Всі дані у електронній митній декларації були погоджені митницею. Згідно ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини. З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 29 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»