Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/766/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/766/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 24 жовтня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 травня 2023 року (ухвалене в. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 травня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.. 04 жовтня 2023 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що постановою Чернівецької митниці від 18.01.2023 року громадянина Румунії ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 30.11.2022 року на територію в зону митного контролю МАПП «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці заїхав легковий автомобіль марки «Мерседес», р/н НОМЕР_1 з причіпом марки «Прагматик» А6-4621 на якому поміщений легковий автомобіль марки «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 , під керуванням гр. України ОСОБА_3 , який слідував з України до Румунія в приватних справах. В даному автомобілі слідував громадянин Румунії ОСОБА_2 . Дані громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «червоному коридору». Для здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марки NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 , громадянин Румунії ОСОБА_2 , надав свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 . Під час здійснення митних формальностей, згідно інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі „Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДМСУ було встановлено, що 12.10.2021 року громадянин Румунії ОСОБА_2 ввіз на митну територію України, в зоні діяльності Чернівецької митниці з метою особистого користування в режимі тимчасового ввезення терміном до одного року, автомобіль марки «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 , VIM код НОМЕР_4 . Відповідно до ч.4 статті 380 Митного Кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Громадянин Румунії ОСОБА_2 разом із свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 надав копії документів які свідчать про факт ДТП, серед яких копія протоколу про адміністративне правопорушенні серія ААД №145406 від 30.09.2022 року в кому зазначено, що водієм транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 під час ДПТ був громадянин України ОСОБА_4 . Згідно інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі „Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДМСУ було встановлено, що громадянин Румунії ОСОБА_2 в період з 01.09.2022 року по 27.11.2022 року перебував за межами території У раїни. Таким чином, згідно вказаної постанови, громадянин Румунії ОСОБА_2 вчинив неправомірні дії з автомобілем марки «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_4 , тимчасово ввезеного на митну територію України, шляхом передачі його у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила вказаний транспортний засіб на митну територію України, тим самим вчинив порушення митний правил передбачене ч. 4 ст. 469 МК України. Позивач вважаючи вказану постанову незаконною, звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно дост.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Диспозицією ч.4ст.469МК України передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається зі змісту спірної постанови, на момент ДТП водієм транспортного засобу марки «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 був громадянин України ОСОБА_4 , аналогічна інформація щодо водія вказаного автомобіля на момент ДТП міститься також у протоколі про ПМП №0614/40800/22 від 30.11.2022 року. Натомість вказані обставини спростовуються показами свідків, які були допитані в суді першої інстанції, які зазначили, що ввезеним позивачем на митну територію в режимі тимчасового ввезення автомобілем керував ОСОБА_5 . З приводу того, що на моменту ДТП автомобілем керував саме ОСОБА_5 колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17. Так, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України відповідач посилається лише на протокол про адміністративне правопорушення по факту ДТП відповідно до якого на момент ДТП ОСОБА_5 перебував за кермом автомобіля марки NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 . Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України передбачає наявність у діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі умислу. Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що встановлює вину особи. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Та обставина, що свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції вказував на те, що не отримував від позивача транспортний засіб «NISSAN X-TRAIL», країна реєстрації Великобританія, р/н НОМЕР_2 у користування, володіння чи розпорядження, а також у нього не було технічного паспорту на вказаний автомобіль, не спростована будь-якими належними та допустимими доказами, а тому ставить під сумнів наявність у позивача умислу на передачу ввезеного ним в режимі тимчасового ввезення транспортного засобу у користування іншій особі, що в свою чергу виключає наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, оскільки вказані сумніви є такими, що в силу ст. 7 КУпАП,ст.62Конституції України трактуються на користь особи, яка притягається до відповідальності. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.