Постанова 4855 № 640/7418/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7418/19 Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Кондрат Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія Фарм» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- У С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-фарм" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000531406 від 31.01.2019 року. Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено. 30 грудня 2020 року від ТОВ «Юрія-Фарм» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі, а саме витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути витрати у розмірі 141 725,46 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Законом. Згідно зі ст. 252 КАС України розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення було призначено у порядку письмового провадження з повідомленням сторін без виклику в судове засідання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно до частин 1 та 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19. У даній справі з питання розгляду заяви про розподіл витрат на правничу допомогу від 30.12.2020 року відповідач Офіс великих платників податків ДПС будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, а також заперечення щодо стягнення таких витрат взагалі не подав та не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Суд апеляційної інстанції повідомив Офіс великих платнкиів податків про розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, повідомив про розгляд даної заяви у порядку письмового провадження та направив на адресу Офісу копію заяви, що підтверджується листом від 11 січня 2021 року за №640/7418/19/915/2021 (а.с.196, т. 17). Супровідний лист від 11 січня 2021 року та копія заяви про ухвалення додаткового рішення направлені до Офісу великих платників податку електронною поштою на електрону адресу, яка зазначена відповідачем у поданих до суду ним документах, зокрема і в апеляційних скаргах, vpp/infr@tax/gov/ua (а.с.202, 205, т. 17) та отримані Офісом 12.11.2021 року об 13:11, що підтверджується повідомленнями про отримання електронного відправлення. Окрім того, судом направленя копію заяви про ухвалення додаткового рішення поштовим зв`язком разом із повісткоою про виклик в судове засідання представника Офісу ВПП ДПС на 19.01.2021 року стосовно розгляду апеляційних скарг на додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі. Проте, станом на час розгляду заяви у порядку письмового провадження податковий орган будь-яких заперечень щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу не подав, як і не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Як вже зазначалось колегією сддів, предметом розгляду у цій справі є заява позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, які були понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Позивач зазначає, що у заяві розмір понесених судових витрат, понесених в ході апеляційного розгляду справи становить 141 725,46 грн. На підтвердження огрунтованості доведення зазначених витрат позивач послався на наступні документи: договір про надання професійної допомоги від 07.02.2018 року, додатки №2 від 22.02.2019 року та №4 від 01.12.2020 року, акти наданих послуг від 23.12.2020 року від 98 602 грн та від 23.12.2020 року на суму 43 122,78 грн, платіжні доручення про сплату коштів та рахунки. Згідно з п. 5.2 договору, гонорар (винагорода за надання правової допомоги становить фіксовану суму, яка узгоджується сторонами, або грунтується на вказаних у договорі погодинних ставках спеціалістів адвокатського об`єднання. 22.02.2019 року між адвокатським об`єднанням та позивачем укладено додаток №2 до договору згідно якого адвокатське об`єднання надає позивачу послуги щодо оскарження результатів податкової перервірки, зокрема в апеляційній інстанції. Вартість послуг розраховується на підставі середньозваженої/погодинної ставки у розмірі 120 додарів США (без ПДВ) (п.2.1 договору №2). Згідно з п.1.2.2 п.1.2 договору №2 адвокатське об`єднання надає позивачу послуги з оскарження результатів податкової перевірки, зокрема в суді апеляційної інстанції послуги з підготовки та подання апеляційної скарги/заперечень на апеляційну скаргу до 12 годин та участі адвоката в судових засіданнях (з підготовкою) до 12 годин. Разом 24 години, що становить суму в національній валюті еквіваленту 2 880 дол. США. 01.12.2020 року укладено договір №4 згідно якого адвокатським об`єднанням надається позивачу послуга щодо оскарження результатів податкової перевірки у зв`язку із нарахування податку на прибуток в рамках адміністративної справи №640/7418/19 на судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Додатком №4 від 01.12.2020 року до договору визначено, що адвокатське об`єднання надасть позивачу наступні додаткові послуги на судовому етапі в суді апеляційної інстанції: підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи; аналіз пояснень Офісу івеликих платників податків ДПС; написання письмових пояснень щодо додаткових пояснень Офісу. Вартість послуг не перевищуватиме суму в національній валюті (гривна) еквіввалентну 1 271 дол. США( додаток №4). Сторонами договору встановлено, що вартість послуг розраховується на основі фіксованої погодинної ставки 120 дол. США та кишенькових витрат, що передбачено: пп.1.2.2 п.1.2 договору №2: до 24 год /до 2880 дол США; п.1 договору №4 до 10,6 год/1272 дол. США. В детальному описі послуг із зазначенням витраченого часу, позивач послався на додаток №2 від 22.02.2019 року та зазначив, що у зв`язку з наданням правничої допомоги позивачу в суді апеляційної інстанції було понесено наступні витрати: - аналіз апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС - 3 години; - написання відзиву на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків (10.12 - 11.12.2020 р), пошук ревалентної судової практики Верховного Суду для використання у відзиві - 16,4 години; - підготовка участі в судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді (11.12.2020 р) - 2,5 год; - участь у судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді (14.12.2020 р) - 1,4 години; - участь у судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді 22.12.2020 року - 0,7 год. Згідно додатку №4 від 01.12.2020 року: - підготування клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи у Шостому апеляційному адміністративному суді 17.12.2020 року - 2,5 год; - аналіз клопотання про надання додаткових пояснень Офісу великих платників податків від 16.12.2020 року - 1,0 год; - написання письмових пояснень щодо додаткових пояснень Офісук - 7,1 год. Всі зазначені представником позивача дії щодо надання правничої допомоги позивачу, яка стосується питання розгляду апеляційної скарги в суді у справі №640/7418/19, здійснювались та підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що 17.12.2020 року позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу на 10 сторінках, до якого долучено судову практику (а.с.20-65, т.17). 17.20.2020 року представник позивача подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та був з ними ознайомлений про що свідчить відповідна заява ( т.17, а.с.57). Окрім того, 22.12.2020 року представником позивача подано до суду заперечення на додаткові пояснення Офісу ВПП ДПС на 7 аркугах ( 88-94, т.17) Представники позивача були присутні в судових засіданнях, пов`язаних з розглядом справи: 14.12.2020 року з 09:03:15 до 10:03:19 та 22 грудня 2020 року з 09:20:48 до 10:00:43, що підтверджується протоколами судових засідань. Також, позивачами надано належне обгрунтування розміру витрат відповідно до умов договору та додатків до нього. Оскільки Офіс великих платників податків ДПС не навів обґрунтування та не надав відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат, не подав відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також враховужчи вищевикладені доводи та встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Юрія-фарм» про ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 141 725,46 грн. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (м. Київ 04119, вул. Дегтярівська,11-Г, ідентифікаційний код 43141471) на користь ТОВ «Юрія-фарт» 141 725 грн 46 коп. витрат на правничу допомогу (м. Київ 03680, вул. Амосова,10, ідентифікаційний код 30109129). Керуючись ст. ст. 4, 16, 132,134,139, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Ухвалити у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення додаткове судове рішення наступного змісту. Стягнути за рахунок бюджетних асигувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська,11-Г, м. Київ 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь ТОВ «Юрія-Фарм» 141 725 грн 46 коп (сто сорок одна тисяча сімсот двадцять п`ять гривень сорок шість копійок) витрат на правничу допомогу (вул. Амосова, 10, м. Київ 03680, код ЄДРПОУ 30109129). Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.