Постанова 4855 № 826/12383/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12383/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Ткаченка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач, ГУ НП у м. Києві) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року позов задоволено частково. 08 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року в задоволенні заяви позивача відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду виконано, а тому підстави для задоволення заяви позивача відсутні. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом відповідної вказівки у судовому рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи по суті. При цьому, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. Однак, з таким висновком суду погодитися не можна. Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. За приписами підпункта 1 пункту 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. У свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України містить розділ IV під назвою «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». У цьому розділі є стаття 382 «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах». Частиною 1 наведеної правової норми закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що законодавець передбачив два варіанти встановлення судового контролю: 1) під час ухвалення рішення по суті спору; 2) після винесення рішення в ході його виконання. При цьому, суд звертає увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили. Однак, під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року. Наведене свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Колегія суддів ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 20 червня 2018 року по справі №800/592/17, якою клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року було задоволено. За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Разом з тим, положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме суду, який ухвалив судове рішення. Оскільки рішення по суті спору ухвалено Київським окружним адміністративним судом, тому виключено до компетенції цього суду віднесено питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька