Постанова 4850 № 200/5675/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року справа №200/5675/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов`янського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 р. у справі № 200/5675/20-а (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов`янського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов`янського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" (далі - позивач, КП «Компанія Вода Донбасу») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 № 00147435504. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається , що прострочка оплати виникла за податкові періоди травень, червень 2019 року. Позивач до 08.06.2016 був звільнений від сплати за користування земельними ділянками держаної та комунальної власності, відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VІІ. Починаючи з червня 2016 року позивач належним чином виконував свій податковий обов`язок щодо своєчасної сплати земельного податку у відповідності до задекларованих сум, про що зазначено в базі даних електронного кабінету платника та платіжних дорученнях (виписках з банку) про сплату податку з чітким призначенням платежу. За податкові періоди травень, червень 2019 року позивач сплатив земельний податок 25.06.2019 р. (платіжне доручення №819), та 29.07.2019 р. (платіжне доручення №974) відповідно. Судовим рішенням у справі № 805/2990/18-а встановлений факт своєчасної сплати позивачем податкових зобов`язань із земельного податку за травень грудень 2016 року, 2017 рік, січень 2018, року. Апелянт зазначає, що відповідачем безпідставно зараховані вчасно сплачені суми податкових зобов`язань із земельного податку в рахунок погашення податкового боргу відповідно до п.87.9. ст.87 ПК України. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню Представник позивача у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність. Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу зареєстроване як юридична особа, має в своїй структурі відокремлений підрозділ Слов`янське регіональне виробниче управління КП Компанія Вода Донбасу, який знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №001888 Краснолиманською міською радою народних депутатів Краснолиманського району Донецької області Державному виробничому підприємству по зовнішньому централізованому водопостачанню Укрпромводчормет було надано у постійне користування 208,6010 гектарів землі для розміщення та обслуговування об`єктів водопостачання та енергозабезпечення відповідно до рішення Краснолиманської міської ради народних депутатів від 19 квітня 2000 року №162 (а.с.53-55). Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН№001885 Дробишевською селищною радою народних депутатів Краснолиманського району Донецької області Державному виробничому підприємству по зовнішньому централізованому водопостачанню Укрпромводчормет було надано у постійне користування 22,5773 гектарів землі для розміщення та обслуговування об`єктів водопостачання та енергозабезпечення відповідно до рішення Дробишевської селищної ради народних депутатів від 3 жовтня 2000 року (а.с.50-52). ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за результатами якої складений акт від 31.10.2019 року (а.с.12-15). Перевіркою встановлено порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: допущено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб згідно податкової декларації за 2019 рік № 9025901257 від 19.02.2019 року на загальну суму 10881,60 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів. ГУ ДПС у Донецькій області за результатами розгляду матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з плати за землю від 25.03.2020 № 0017435505 у сумі 1088,16 грн., що складає 10% від несвоєчасно сплаченої суми (а.с.10-11). Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення з боку відповідача порядку ведення оперативного обліку земельного податку, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 року № 0017435505 відповідає показникам податкового обліку. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Тобто, суми податкових зобов`язань, самостійно задекларовані платником податком у податковій звітності, є узгодженими грошовими зобов`язаннями з певного податку. Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Отже, платник податків, який самостійно визначив податкові зобов`язання у поданих ним податкових деклараціях має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Отже, вказана стаття визначає відповідальність за несвоєчасну сплату податків. Відповідачем під час перевірки було встановлено, що позивачем на порушення вимог п. 287.3 ст.287 ПК України допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку на суму 10881,54 грн із затримкою до 30 календарних днів включно (29 днів), наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, а саме: сума 5440,77 грн датою сплати 30.06.2019 сплачена 29.07.2019, сума 5440,77 грн датою сплати 30.07.2019 сплачена 28.08.2019. В якості підстави для скасування податкового повідомлення-рішення позивач посилається на податкові декларації з плати за землю, починаючи з 2016 року (а.с.33-49), платіжні доручення про його сплату (а.с.71-90), та безпідставне направлення податковим органом сум поточних платежів, на сплату недоїмки попередніх періодів, наявність якої позивач заперечує з посиланням на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII. Суд з цього приводу зазначає наступне. Відповідно до пункту 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Отже обов`язок податкового органу зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, який встановлений пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422), облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Відповідно до п.п. 4 п. 2 розд. ІІІ Порядку № 422, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згілно з черговістю їх виникнення. Отже, на зарахування сум, які надходять у рахунок сплати податку в ІКП проводяться та використовуються для погашення податкового боргу виключно у такому порядку: у першу чергу - у рахунок податкового зобов`язання, у наступну чергу - у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. Аналізуючи положення статті 87 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що кошти, спрямовані позивачем на сплату поточних платежів до бюджету з плати за землю за червень та липень 2019 року було зараховано в рахунок погашення податкового боргу попереднього місяця. Позивачем вказані дії відповідача не оскаржувались. Отже, відповідачем, правомірно були зараховані контролюючим органом у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником, який встановлений першим реченням пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено порушення з боку відповідача порядку ведення оперативного обліку земельного податку, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 року № 0017435505 відповідає показникам податкового обліку. На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем на позивача як платника податку правомірно накладено штраф за несвоєчасну сплату податку, в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов`янського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 р. у справі № 200/5675/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 р. у справі № 200/5675/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 20 січня 2021 року. Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв Судді: І.В. Геращенко Г.М. Міронова