Постанова Харківський апеляційний суд № 641/2689/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 14 січня 2021 року м. Харків справа № 641/2689/18 провадження № 22ц/818/267/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів - Кругової С.С., Маміної О.В., за участю секретаря Кравченко О.О., імена (найменування) сторін: заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Приватне підприємство «Торгово-комерційна фірма «Дана», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року в складі судді Фанди О.А., у с т а н о в и в: В квітні 2018 року Приватне підприємство «Торгово-комерційна фірма «Дана» (далі ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м`ясокомбінат» (далі ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат»), про витребування майна та визнання права власності. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником нежитлових приміщень № № 10-39, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу від 22 березня 1997 року. У період з 2012 року по 30 січня 2015 року була здійснена підготовка для проведення робіт з реконструкції приміщень цокольного поверху літ. «А-5» по АДРЕСА_1 . 28 травня 2015 року після завершення реконструкції приміщень отримано свідоцтво про право власності на реконструйовані приміщення за вказаною адресою, а саме: приміщення цокольного поверху № № 1-22, 4а, 26-31, 33, 35, 39, 73-88, загальною площею 607,8 кв. м, літ. «А-5» по АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що через деякий час стало відомо, що додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2012 року у справі № 2027/10520/2012 за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. «Ж», загальною площею 28,4 кв. м, по АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року зазначене додаткове рішення суду скасовано і прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, при цьому встановлено, що спірна нежитлова будівля знаходиться у складі нежитлових приміщень, що належать позивачу. Вказував, що 18 березня 2015 року ОСОБА_4 продав нежитлову будівлю частинами по Ѕ частині на користь ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат». У 2015 році позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» про витребування майна. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2018 року у справі № 922/6287/15 рішення господарського суду Харківської області від 14 грудня 2017 року скасовано, позов задоволено, витребувано у ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлові приміщення № № 83, 84 в цокольному поверсі літ. «А-5» по АДРЕСА_1 , які зареєстровані як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Проте 08 лютого 2018 року ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» продало вказані нежитлові приміщення ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд витребувати у ОСОБА_1 на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі літ. «А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 , та визнати за ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» право власності на зазначені нежитлові приміщення. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року позов ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. «А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Визнано за ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» право власності на нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26, 1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2018 року у справі № 922/6287/15 задоволено позов ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» та витребувано у ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлові приміщення № № 83, 84 в цокольному поверсі літ. «А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» є єдиним законним власником спірних нежитлових приміщень. Отже, встановивши, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння власника поза його волею, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дійсно позивач є власником нежитлових приміщень № № 1-39 літ. «А-5», загальною площею 453,1 кв. м, по АДРЕСА_1 . Спірні приміщення № № 83, 84 літ. «Ж», площею 26,1 кв. м, належать відповідачу, відокремлені від інших приміщень, мають окремий вхід, розташовані на першому поверсі та не входять до складу нежитлових приміщень літ. «А-5», що розташовані в цокольному поверсі. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідоцтво про право власності на спірні приміщення позивачем отримано тільки 28 травня 2015 року, а дата реєстрації відбулась майже на два тижня раніше 15 травня 2015 року фактично без підстави виникнення права власності. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не є безумовною підставою для визнання права власності без підстави його виникнення, тому вважати, що позивач є власником спірного майна, немає підстав. Висновок судової будівельно-технічної експертизи, який проведено при розгляді господарської справи і який покладено в основу рішення суду першої інстанції щодо тотожності площі та літер спірних нежитлових приміщень, на який посилався і суд першої інстанції, суперечить матеріалам справи, зокрема, відомостям Комунального підприємства «Харківське бюро технічної інвентаризації», відповідно до яких при проведенні інвентаризації нежитлової будівлі літ. «Ж» помилково вказано, що приміщення № № 83, 84, площею 26,4 кв. м, розташовані в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-5», оскільки обстеженням від 25 січня 2016 року встановлено, що приміщення, якими користується ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», відокремлені від інших приміщень, мають окремий вхід, розташовані на першому поверсі. Позивач не заявляв клопотання про призначення судової експертизи. Земельна ділянка, на якій розташовані спірні приміщення, знаходиться в оренді ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» до 2020 року, Харківська міська рада як власник земельної ділянки до участі у справі не залучалась. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у частині вирішення позовних вимог про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлових приміщень № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 , скасовано. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року у вказаній частині залишено без змін. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено тотожність спірних нежитлових приміщень та незаконність їх вибуття з володіння власника - ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана». Також поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась та обставина, що укладення договору про відчуження нежитлових приміщень ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» з відповідачем відбулося через три дні після набрання законної сили постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2018 року у справі № 922/6287/15. Суд першої інстанції, врахувавши обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 2027/10520/2012, № 922/6287/15, які набрали законної сили, про незаконність вибуття з володіння позивача спірних нежитлових приміщень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у частині витребування спірних нежитлових приміщень на користь власника. Відповідач не спростував встановлені судом першої інстанції обставини справи. Позовні вимоги у частині визнання права власності на спірні нежитлові приміщення не підлягають задоволенню, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (пункт 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18). 03 лютого 2019 року ОСОБА_5 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони - боржника ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_6 . Заява мотивована тим, що 09 лютого 2018 року між Фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір оренди № 09-02/18, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передав ФОП ОСОБА_6 в платне користування нежитлову будівлю літ. «Ж», площею 26,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 строком до 31 грудня 2020 року включно. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року заяву ОСОБА_5 представника ОСОБА_1 про заміну сторони - боржника ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_6 залишено без задоволення. Ухвала мотивована тим, що належних та допустимих доказів щодо наявності правонаступництва боржником не надано. 10 червня 2020 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення заяви про заміну сторони або направити справу до того ж суду для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що на час видачі виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження № 61030857 нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, не перебували у володінні ОСОБА_1 . Зазначає, що в суді першої інстанції було заявлено клопотання про витребування у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергія Володимировича матеріалів виконавчого провадження на підтвердження факту правонаступництва та виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_6 , однак клопотання були залишені без задоволення. Крім того, справу розглянуто за відсутності правонаступника боржника ОСОБА_6 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. та ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана», які не були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи. ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року позов ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. «А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Визнано за ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» право власності на нежитлові приміщення № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. А-5» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26, 1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 24-30 т. 1). Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 134-146 т. 1). Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у частині вирішення позовних вимог про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» нежитлових приміщень № № 83, 84 на цокольному поверсі приміщення літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , загальною площею 26,1 кв. м, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як нежитлова будівля літ. «Ж» по АДРЕСА_1 , скасовано. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року у вказаній частині залишено без змін. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 223-230 т. 1). В січні 2020 року Поліщук Олег Леонтійович представник ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. з заявою про відкриття виконавчого провадження (а. с. 249 т. 1). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. від 21 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61030857 з примусового виконання виконавчого листа № 641/2689/18, виданого 14 січня 2020 року Комінтернівським районним судом м. Харкова (а. с. 243-244 т. 1). Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Відповідно до вимог частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах. У справі, що переглядається, боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 641/2689/18, виданого 14 січня 2020 року, є ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, ОСОБА_5 представник ОСОБА_1 посилався на те, що 09 лютого 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір оренди № 09-02/18, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передав ФОП ОСОБА_6 в платне користування нежитлову будівлю літ. «Ж», площею 26,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 строком до 31 грудня 2020 року включно (а. с. 237-240 т. 1). На підставі договору оренди № 09-02/18 від 09 лютого 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 до ухвалення рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року, не відбулось наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого боржник ОСОБА_1 вибув із спірних правовідносин. На час ухвалення Комінтернівським районним судом м. Харкова рішення від 27 листопада 2018 року власником спірних нежитлових приміщень був ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_5 представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанцій обгрунтовано врахував, що боржником є визначена виконавчим документом фізична особа, на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення, цивільна дієздатність та деліктоздатність боржника ОСОБА_1 як фізичної особи не припинилась, а відтак, покладення відповідальності останнього на ФОП ОСОБА_6 , є безпідставним, оскільки укладення договору оренди № 09-02/18 до ухвалення Комінтернівським районним судом м. Харкова рішення від 27 листопада 2018 року, не є наступництвом у матеріальних правовідносинах. Чинним законодавством України не передбачено можливості заміни належного відповідача на стадії виконання рішення суду, а тому покладення на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2018 року відповідальності на ФОП ОСОБА_6 , яка не була залучена до участі у розгляді справи, права та інтереси якої, як орендаря нежитлової будівлі літ. «Ж», площею 26,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 строком до 31 грудня 2020 року включно, були порушені за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 представника ОСОБА_1 , є безпідставним. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги про те, що справу розглянуто за відсутності правонаступника боржника ОСОБА_6 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. та ПП «Торгово-комерційна фірма «Дана», які не були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, є безпідставним, оскільки вказані особи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили. Посилання на те, що судом першої інстанції не були задоволені клопотання про витребування у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. матеріалів виконавчого провадження на підтвердження факту правонаступництва та виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_6 на висновок суду про відсутність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження не впливають, зводяться до необхідно переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 20 січня 2021 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді С.С.Кругова О.В.Маміна