Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/6131/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1225/21 Справа № 201/6131/19 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В., за участю секретаря Заворотного К.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року у справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати її та відповідача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на нерухоме майно - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у неї правовстановлюючих документів. Посилаючись на те, що оригінал свідоцтва про право власності на квартиру перебуває у відповідача, яка відмовляється його надати для оформлення спадщини, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,3 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 1 300 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 29 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Селіверстова Г.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 є співвсниками квартири АДРЕСА_1 , кожній з яких належить по 1/3 частині, що підтверджується інформаційною довідкою №2302 від 17 лютого 2012 року, виданою КП «ДМБТІ» та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 вересня 2020 року (а.с.13, 133). ОСОБА_4 є матірю позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 (а.с.10, 11). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 54). 03 березня 2010 року відповідач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та на підставі її заяви була заведена спадкова справа № 193/2010 (а.с. 52-60). 08 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк також звернулася до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53). Постановою державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. № 5111/02-31 від 23 листопада 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 . Оригінал вказаної постанови був оглянутий судом першої інстанції (а.с.106). Під час розгляду справи, позивач вдруге зверталась до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом по діючим з 2016 року новим правилам отримання свідоцтв (на підставі даних реєстру речових прав) та постановою державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. від 01 листопада 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 з посиланням на те, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи (п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій (а.с. 118, 119). Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У справі встановлено, за життя ОСОБА_4 на праві власності належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_4 та у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Постановою державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 23 листопада 2012 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів на квартиру. Крім позивача ОСОБА_2 , спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_1 . Відомості про інших спадкоємців, які у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадини, матеріали спадкової справи не містять (а.с. 52-60). Враховуючи, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк прийняла спадщину, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 . Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності оскільки відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності ОСОБА_1 посилалася на те, що у 2012 році позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а з позовом звернулася до суду у 2019 році, однак звернувшись до державної нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини позивач має право реалізувати своє право на спадщину без будь-яких обмежень строками позовної давності, оскільки в силу закону спадкове майно 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 належить їй з часу відкриття спадщини та видача свідоцтва про право на спадщину ніяким строком не обмежена. Статтею 1298 ЦК України визначено строк, після якого нотаріусом видається свідоцтво про право на спадщину і не визначено граничного строку для звернення спадкоємця із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Тому доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строків позовної давності у цій справі є безпідставними. Доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є необгрунтованитми. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Судді