LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854400/2082/20

від 19.01.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справі № 400/2082/20 залишити без змін.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2082/20 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справі № 400/2082/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними; стягнення грошового забезпечення в сумі 35 826,42 грн.; відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000,00 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив: - визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині, що стосується ОСОБА_1 від 25.09.2019 № 387 о/с; від 25.10.2019 № 446 о/с; від 25.11.2019, № 498 о/с; від 24.12.2019 № 559 о/с; від 24.01.2020 № 43 о/с; від 24.02.2020 № 113 о/с; від 24.03.2020 № 172 о/с Про встановлення розмірів премій керівним працівникам, поліцейським, спеціалістам, службовцям, фахівцям і робітникам ГУНП у Миколаївській області - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення премії позивачу у період з вересня 2019 року по березень 2020 року; - стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення в розмірі 35 826,42 грн.; - стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача в розмірі 25 000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у період з вересня 2019 року по березень 2020 року йому безпідставно зменшено розмір премії, такі дії позивач вважає протиправними, оскільки він не вчиняв проступків, які впливають на розмір премії. Враховуючи приписи законодавства, а саме п.3 Розділу III Наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», відповідач не мав права зменшувати позивачу розмір грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що преміювання поліцейських здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат роботи у межах наявних бюджетних асигнувань та є правом, а не обов`язком керівника, тобто повноваження начальника ГУНП в контексті спірних правовідносин є дискреційними. Також зазначив, що позбавлення премії не є заходом дисциплінарної відповідальності та не потребує службового розслідування. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 03 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не правильно зазначив обґрунтування позову, тобто відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд зробив свої висновки, посилаючись зовсім не на ті обставини, якими керувався позивач; - судом першої інстанції не прийнято до уваги, що , відповідно до Положення про преміювання поліцейських Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, затвердженого Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 16.12.2019 № 1300 в переліку підстав зменшення або позбавлення премії відсутня така підстава як тимчасова непрацездатність поліцейського; - судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 3 Розділу III Наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» - Поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що позивач проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції до 30.03.2020, а наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 177 о/с звільнений зі служби за ч. 1 п. 7 ст. 77 Закону України Про національну поліцію (за власним бажанням). У спірний період наказами начальника ГУ НП у Миколаївській області від 25.09.2019 № 387 о/с, від 25.10.2019 № 446 о/с, від 25.11.2019 № 498 о/с, від 24.12.2019 № 559 о/с, від 24.01.2020 № 43 о/с, від 24.02.2020 № 113 о/с, від 24.03.2020 № 172 о/с Про встановлення розмірів премій керівним працівникам, поліцейським, спеціалістам, службовцям, фахівцям і робітникам ГУНП у Миколаївській області затверджено списки на преміювання поліцейських. Наслідком прийняття вищезазначених наказів стало зменшення розміру премії позивачу у вересні, жовтні, листопаді 2019 року 2 350,21 грн., в грудні 2019 року 2 308,22 грн, в січні 2020 року 2 944,24 грн, в лютому та березні 2020 року - 1 928,97 грн. Не погоджуючись із безпідставним зменшенням розміру грошового забезпечення за рахунок зменшення премії ОСОБА_1 звернувся до суду. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплата та розмір премії залежить від наявності відповідних бюджетних асигнувань та від оцінки керівництва поліцейського його особистого внеску в загальні результати служби. Зменшення розміру премії не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує службового розслідування, доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського в результатах своєї роботи. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII, постанові Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію", частиною першою статті 94 якого встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988 керівникам органів, закладів, установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Відповідно до статті 94 ЗУ «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерством внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання (далі - Порядок та умови № 260). За змістом пункту 2 Порядку та умов № 260 до складу грошового забезпечення входять:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 6 Порядку та умов № 260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Згідно з пунктом 12 Порядку та умов № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. На виконання вимог Постанови № 988, наказом ГУ НП в Миколаївській області від 11.01.2016 №14 затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі Положення), до якого наказом від 02.08.2017 № 939 внесено зміни та викладено в новій редакції. Підпунктами 2.2 п. 2 Положення встановлено, що розмір премії визначається за показниками, зазначеними у підпункті 2.1 Положення та залежно від особистого вкладу поліцейського у загальні результати служби. Згідно з пунктом 2.1 Положення про преміювання поліцейських преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками: - неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійність виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; - виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, ГУ НП в Миколаївській області, органів та підрозділів ГУ НП; - виконавська дисципліна; - своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності ГУ НП в Миколаївській області; - стан забезпечення публічного порядку та безпеки громадян; - виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; - уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального чи адміністративного правопорушення; - службова дисципліна. Пунктом 3.6 Положення про преміювання поліцейських передбачено, що зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі, в кожному окремому випадку оголошується наказом ГУ НП та повідомляється поліцейським. Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" обумовлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 818/819/17( №К/9901/8297/20). Також, нормами Порядку та умов № 260 та Положенням про преміювання поліцейських не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейським відповідно до Положення про преміювання встановлюється за рішенням начальника ГУНП в Миколаївській області відповідно до результатів служби за місяць шляхом видання відповідного наказу. Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, наказами начальника ГУНП у Миколаївській області від 25.09.2019 № 387 о/с, від 25.10.2019 № 446 о/с, від 25.11.2019 № 498 о/с, від 24.12.2019 № 559 о/с, від 24.01.2020 № 43 о/с, від 24.02.2020 № 113 о/с, від 24.03.2020 №172 о/с Про встановлення розмірів премій керівним працівникам, поліцейським, спеціалістам, службовцям, фахівцям і робітникам ГУНП у Миколаївській області затверджено списки на преміювання поліцейських. Наслідком прийняття вищезазначених наказів стало зменшення розміру премії позивачу у вересні, жовтні, листопаді 2019 року 2 350,21 грн., в грудні 2019 року 2 308,22 грн. в січні 2020 року 2 944,24 грн, в лютому та березні 2020 року -1 928,97 грн. З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виплата та розмір премії залежить від наявності відповідних бюджетних асигнувань та від оцінки керівництва поліцейського його особистого внеску в загальні результати служби. Щодо позовної вимоги позивача стягнення моральної шкоди у розмірі 25 000 грн, колегія суддів зазначає, що в цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не правильно зазначив обґрунтування позову, тобто відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд зробив свої висновки, посилаючись зовсім не на ті обставини, якими керувався позивач, не впливають на правильність рішення суду першої інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те , що , відповідно до Положення про преміювання поліцейських Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, затвердженого Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 16.12.2019 № 1300 в переліку підстав зменшення або позбавлення премії відсутня така підстава як тимчасова непрацездатність поліцейського колегія суддів зазначає наступне. Встановлення премії є правом, а не обов`язком відповідача, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 805/1187/17-а від 04.07.2018. Колегія суддів констатує, що у спірний період часу позивач перебував нібито на лікарняному, тобто не здійснював повноваження згідно посадової інструкції, отже і не приймав участі у особистому внеску в роботу ГУ НП в Миколаївській області. Посилання апелянта на пункт 3 Розділу III Наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» колегія вважає не коректним, оскільки як вбачається із зазначених положень - Поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Нормою цього положення регулюється збереження поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць. Натомість, із матеріалів справи вбачається ( висновки службового розслідування а.с.146-148 ), що у вищезазначені дати відсутності ОСОБА_1 на роботі тимчасова непрацездатність позивача не встановлена, а копії листків тимчасової непрацездатності останнім було додано лише в ході службового розслідування, ініційованого по факту можливого порушення службової дисципліни з боку оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вітовського відділення поліції Корабельного ВП ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.153). Аргументом відносно того, що позивачу не видавались листки непрацездатності є також відповідь Головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" від 12.02.2020 № 01-13/128, у якому повідомляється про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за медичною допомогою в період з вересня 2019 року і по 12.02.2020 в КНП ММР "ЦПМСД № 6" не звертався і лікарняний лист йому не виписувався. (а.с.149) Відповідно до довідки, виданої управлінням кадрового забезпечення ГУ НП у Миколаївській області від 13.11.2020 № 5889 у період з вересня 2019 по березень 2020 року накази по особовому складу щодо перебування на лікарняному ОСОБА_2 не видавались ( а.с.156). Також, як зазначає представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, за фактом виявлення використання підроблених документів (довідок про тимчасову непрацездатність) матеріали направлено до ТУ Державного бюро розслідувань у м.Миколаєві від 19.02.2020 №820/01/14-200, а також зареєстровані у ЄО ГУ НП в Миколаївській області№95 від 18.02.2020 (а.с.142). Таким чином, під час винесення спірних наказів відповідачу не було відомо про тимчасову непрацездатність позивача, отже пункт 3 Розділу III Наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» не можна застосовувати до спірних правовідносин. Апеляційний суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, апеляційний суд надав відповідь на всі доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справі № 400/2082/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»