Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5114/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5114/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Усатенко В`ячеслава Юрійовича на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року (головуючий суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Усатенко В`ячеслава Юрійовича до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування наказів, стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Представник ОСОБА_1 (далі - Позивач) - адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі Відповідач), в якій просив суд: - визнати неправомірними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в частині зменшення ОСОБА_1 розміру премії за вересень-жовтень 2020 року до 5%; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 недоплачене грошове забезпечення у розмірі 9478,30 грн.; - звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 9478,30 грн. В обґрунтування позову зазначено про те, що Відповідач протиправно зменшив розмір премії Позивача під час його перебування у відпустці та під час тимчасової непрацездатності, що є порушенням його прав. З огляду на обставини, викладені у позовній заяві, Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року по справі №340/5114/20 у задоволенні адміністративного позову представника ОСОБА_1 адвоката Усатенко В`ячеслава Юрійовича до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування наказів, стягнення коштів - відмовлено (а.с.113-115). Представник Позивача, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.119-127). В апеляційній скарзі представник Позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, постановлення висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що Відповідач протиправно зменшив розмір премії Позивача, що на думку останнього, призвело до зменшення розміру його грошового забезпечення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування відзиву Відповідач, зокрема, вказав про те, що премія не є основним видом грошового забезпечення та його незмінною частиною, а тому встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника ГУНП, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. 18 серпня 2021 року в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Кіровоградській області з 10.01.2017 року. Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 17.02.2020 року №60о/с, згідно з Законом України «Про Національну поліцію» Позивача звільнено зі служби в поліції (за п. 6 ч.1 ст. 77 в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України) з 17.02.2020 року, з виплатою грошової компенсації за 3 дні невикористаної щорічної чергової відпустки за 2020 рік. В подальшому, на виконання рішення суду, наказом ГУНП в Кіровоградській області від 06.07.2020 р. за №224 о/с Позивача поновлено на службі в поліції. Відповідно до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 07.07.2020 року за №225 о/с позивачу надано щорічну оплачувану відпустку за 2019 рік, з 07.07.2020 по 20.08.2020. Відповідно до протоколів засідання керівництва ГУНП в Кіровоградській області та галузевих служб ГУНП в області від 06.07.2020 р. №1137/14-2020, від 18.08.2020 р. за №1377/14-2020, від 18.09.2020р. №1573/14-2020, від 16.10.2020 р. №1747/14-2020 Позивачу встановлено премію за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року в розмірі 5% (а.с.48-53). Вказані рішення оформлено відповідними наказами ГУНП в Кіровоградській області щодо встановлення премії позивачу у розмірі 5%, зокрема від 25.09.2020 №308 о/с та від 23.10.2020 №334о/с (а.с.54-57). Правомірність наказів Відповідача, якими встановлено Позивачу розмір премії за вересень-жовтень 2020 року, є предметом судового розгляду у даній справі. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, зокрема про те, що премія ОСОБА_1 у спірні періоди встановлювалась відповідно до його особистого внеску в загальний результат служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладних на нього завдань, розмір премії встановлювався за рішенням керівника органу поліції, та наявного фонду грошового забезпечення у порядку та у спосіб, визначений наказом МВС України від 06.04.2016 №260 та Положень про преміювання поліцейських ГУНП в Кіровоградській області. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України та порядок виплати грошового забезпечення поліцейських регулюється Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закону України «Про Національну поліцію») та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова КМУ №988). Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 94 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок МВС №260), який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Згідно з пунктом 3 Порядку МВС №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Дана норма кореспондується з приписами пункту 1 постанови КМУ №988, відповідно до якого грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 4 цієї постанови КМУ №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку МВС №260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. На виконання Порядку МВС №260 наказом ГУНП в Кіровоградській області від 05.08.2019 №494було затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Кіровоградській області (далі - Положення про преміювання) . Так, відповідно до розділу 2 Положення про преміювання визначено, що премії встановлюються за рішенням начальника ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до цього положення та наявного фонду грошового забезпечення. При цьому, згідно з розділом 3 цього Положення, преміювання визначається за результатами служби за такими показниками: 1) неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції 2) професійність виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованого йому структурного підрозділу; 4) виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України. Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу); 5) своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; 6) повнота, якість, своєчасність виконання покладених на поліцейських завдань;7) стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів; 7) стан забезпечення безпеки громадян і публічного порядку , виявлення , запобігання, припинення і розкриття злочинів, виявлення причин і умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 8) вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю і здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 9) службова дисципліна. Виплата премії здійснюється на підставі наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області відповідно до цього Положення. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства та Положеннями про преміювання поліцейських не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейських відповідно до Положення про преміювання встановлюється за рішенням начальника ГУНП в Кіровоградській області відповідно до результатів служби за місяць шляхом видання відповідного наказу, а також на підставі списків затверджених заступниками начальника управління по службових напрямках та погоджених начальниками відділів апарату ГУНП. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Отже, премія відноситься до виду складової грошового забезпечення, яке залежить, по-перше, від наявності відповідних бюджетних асигнувань, по-друге, від оцінки керівництвом роботи поліцейського, його особистого внеску в загальні результати служби. Разом з тим, згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку №260, поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, зберігається виплата грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Таким чином, положеннями пункту 3 розділу ІІІ Порядку №260 щодо збереження виплати грошового забезпечення в розмірі, що особа отримувала на день хвороби (з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за поточний місяць) встановлено певну соціальну гарантію держави на випадок втрати працездатності особам, що проходять службу в органах поліції. Суд першої інстанції правильно відхилив доводи Позивача про те, що з 06.07.2020 р. (дата поновлення на посаді за рішенням суду) Відповідач повинен був нарахувати йому грошове забезпечення, з урахуванням всіх його видів (в тому числі й премії), які йому були визначені на день звільнення, оскільки зазначена норма передбачає зберігання за позивачем виплати грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби з розрахунку, зокрема, премії саме за поточний місяць, а не попередній. Тобто, премія у складі грошового забезпечення при хворобі поліцейського зберігається за ним у розмірі, встановленому за поточний місяць. Матеріали даної справи свідчать, що накази про встановлення позивачу премій на поточні місяці виносились з урахуванням протоколів засідань керівництва ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до вимог розділу 4 Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в області №494 від 05.08.2019. Чинними нормами права, а саме: положеннями пункту 3 розділу ІІІ Порядку №260 встановлено певну соціальну гарантію держави на випадок втрати працездатності особам, що проходять службу в органах поліції щодо збереження виплати грошового забезпечення в розмірі, що особа отримували на день хвороби (з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії саме за поточний місяць, тобто місяць у якому особа отримала хворобу). З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначення розміру премії працівника в межах наявного фонду грошового забезпечення є дискреційним повноваженням керівника органу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Тобто, оцінка результатів роботи поліцейського є виключно дискреційним повноваженням керівника поліцейського підрозділу, яка проводиться в межах його власного розсуду про ефективність роботи підлеглого та не може бути замінена рішенням суду. Разом з тим, Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а його дискреційні повноваження обмежені вимогами цих законів. Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги й те, що під час розгляду даної справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що премію Позивача не було зменшено у зв`язку з порушенням ним службової дисципліни або за інших підстав чи позбавлено Позивача премії в повному обсязі, а її розмір (5%) був визначений начальником ГУ НП у Кіровоградській області та затверджений відповідними наказами Головного управління Національної поліції в області у відповідності до вимог чинного законодавства. Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій поліцейських, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань. Тому обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить як від фінансових можливостей органу, так і від результатів/продуктивності виконання посадових обов`язків. Щодо останнього, то чітких критеріїв/нормативів тут бути не може (з огляду на завдання і функції, які покладено на ГУ НП, особливості посадових обов`язків кожного із працівників). Однак, з огляду на те, що премія пов`язується з результатами службової діяльності, професійними заслугами, то за наявності зауважень чи недоліків в роботі керівник, на думку суду, може зменшити працівникові розмір його премії за підсумками місяця. Підсумовуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, у зв`язку з чим оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги представника Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Усатенко В`ячеслава Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року по справі №340/5114/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 25 серпня 2021 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова