Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/15236/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15236/22 пров. № А/857/18781/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Мікули О. І., суддів Курильця А. Р., Кушнерика М. П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №380/15236/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - суддя в 1-й інстанції Коморний О. І., час ухвалення рішення 01 грудня 2022 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 01 грудня 2022 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (із змінами), компенсації сум податку з доходів фізичних осіб утриманого із виплачених за рішеннями суду у справах №380/21667/21, 380/21670/21, 380/21071/21 сум: середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані відпустки, індексації грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити йому відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 (із змінами), компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого із виплачених за рішеннями суду у справах №380/21667/21, 380/21670/21, 380/21071/21 сум: середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані відпустки, індексації грошового забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, компенсації сум податку з доходів фізичних осіб утриманого із сум компенсації за невикористані дні відпустки та індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44, компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого із сум компенсації за невикористані дні відпустки та індексації грошового забезпечення. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що Порядок №44 розрахований на компенсацію грошового забезпечення, право на яке набуте у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, однак позивач набув право на виплату за період неповного розрахунку при звільненні, а не у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, тому під час виплати позивачу середнього грошового забезпечення за період вимушеного прогулу ГУНП у Львівській області правомірно не застосувало Порядок № 44 та не компенсовувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Крім того, покликається на постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі №1.380.2019.006549 та постанову суду апеляційної інстанції. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №168 о/с від 05 травня 2021 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до Закону України Про Національну поліцію зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №380/21071/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а саме: невиплати ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в поліції одноразової грошової допомоги при звільненні; стягнуто із Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції за період із 05 травня 2021 року по 11 жовтня 2021 року на суму 66072,45 гривень. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №380/21670/21, яке набрало законної сили, 10 травня 2022 року відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по листопад 2017 року включно та за січень 2018; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по листопад 2017 року включно та за січень 2018 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №380/21667/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки ОСОБА_1 за 2017, 2019, 2020 рік; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку з розрахунку, а саме: 30 діб основної відпустки та 8 діб додаткової відпустки за 2017 рік, 30 діб основної відпустки та 10 діб додаткової відпустки за 2019 рік та 11 діб додаткової відпустки за 2020 рік. Листом від 18 серпня 2022 року №3-81/Аз/17/02-2022 управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області направило розрахунок нарахувань і виплат ОСОБА_1 за рішеннями у справах №№380/21667/21, 380/21670/21, 380/21071/21 на адвокатський запит від 15 серпня 2022 року. Відповідно до розрахунку нарахувань та виплат за судовими рішеннями у справах №№380/21667/21, 380/21670/21, 380/21071/21, ОСОБА_1 нарахована: - сума індексації грошового забезпечення у розмірі 4580,99 гривень (824,58 гривень - 18% ПДФО; 68,71 гривень - 1,5% військовий збір), виплачено 3687,70 гривень за вирахуванням ПДФО та військового збору; - сума грошової компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 33560,24 гривень (6040,84 гривень - 18% ПДФО; 503,40 гривень - 1,5% військовий збір), виплачено 27016,00 гривень за вирахуванням ПДФО та військового збору; - сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 66072,45 гривень (11893,04 гривень - 18% ПДФО; 991,09 гривень - 1,5% військовий збір), виплачено 53188,32 гривень за вирахуванням ПДФО та військового збору. 01 вересня 2022 року адвокат Захарчук Я. В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області з заявою про виконання судових рішень, в якій просив забезпечити виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах №№380/21667/21, 380/21670/21, 380/21071/21 в повному обсязі та перерахувати компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, що складає 18758,46 гривень утриманого з сум індексації грошового забезпечення, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані відпустки. Листом від 06 вересня 2022 року №2276/17/01-2022 управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомило, що відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44 відшкодуванню підлягають утримані суми податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплачені ОСОБА_2 суми це виплати не пов`язані з виконанням ним обов`язків під час проходження служби, тому підстав для виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб не має. Вважаючи протиправним дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з сум індексації грошового забезпечення, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані відпустки, позивач звернувся у суд з цим позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по утриманню з суми індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки податку на доходи фізичних осіб є протиправними, оскільки втрата позивачем статусу поліцейського на час виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки не звільняє Головне управління Національної поліції у Львівській області від обов`язку компенсувати ОСОБА_1 суму податку на доходи фізичних осіб, так як саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки вже після звільнення зі служби в поліції і, як наслідок, після втрати статусу поліцейського, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого із сум компенсації за невикористані дні відпустки та індексації грошового забезпечення. Разом з тим, щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утрималися з середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції, то у задоволенні таких необхідно відмовити, оскільки сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні виплачена на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №380/21071/21 не підлягає грошовій компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, оскільки є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника і не входить до складу заробітної плати, а тому Головним управлінням Національної поліції у Львівській області правомірно було утримано військовий збір та податок з доходів фізичних осіб в суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з ч.1, 2 ст.94 Закону України Про Національну поліцію (далі Закон №580-VІІІ) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок №260). За змістом п.3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з п.15 розділу І Порядку №260 при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно. Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок № 44). Відповідно до п.2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. З врахуванням наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на суб`єкта владних повноважень Головне управління Національної поліції у Львівській області, в якому ОСОБА_1 проходив службу та отримував грошове забезпечення, було покладено обов`язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день звільнення зі служби в поліції, однак відповідні заходи відповідачем щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення зі служби в поліції вжито не було. Так, за змістом п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Львівського окружного адміністративного суду у справах №380/21670/21 від 11 січня 2022 року та №380/21667/21 від 19 січня 2022 року підтверджено, що ОСОБА_1 право на індексацію грошового забезпечення та грошову компенсацію за невикористані дні відпустки набув під час проходження служби в поліції та повинен був їх отримати при звільненні, однак не отримав з вини Головного управління Національної поліції у Львівській області. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, Головному управлінню Національної поліції у Львівській області належало при виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки компенсувати суму податку на доходи фізичних осіб. При цьому, втрата позивачем статусу поліцейського на час виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки не звільняє Головне управління Національної поліції у Львівській області від обов`язку компенсувати ОСОБА_1 суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки вже після звільнення зі служби в поліції і, як наслідок, після втрати статусу поліцейського. Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що правова позиція Верховного Суду від 27 довтня 2022 року у справі №1.380.2019.006549 не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки спірні правовіносини у вказаній справі стосувалися компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, які підлягали виплаті на підставі рішення суду про поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що спростовує доводи апелянта в цій частині. Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, оскільки докази у кожній справі оцінюються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи та постанова суду апеляційної інстанції не є обов`язковою для застосування. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача по утриманню з суми індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки податку на доходи фізичних осіб є протиправними, оскільки втрата позивачем статусу поліцейського на час виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки не звільняє Головне управління Національної поліції у Львівській області від обов`язку компенсувати ОСОБА_1 суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні відпустки вже після звільнення зі служби в поліції і, як наслідок, після втрати статусу поліцейського, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого із сум компенсації за невикористані дні відпустки та індексації грошового забезпечення. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також зазначає, що, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №380/15236/22 в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується позивачем в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог у частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №380/15236/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 18 квітня 2023 року.