Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/14485/20

Справа № 127/14485/20 Провадження № 33/801/27/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України, - в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 483 МК України, закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Приймаючи таку постанову, суд зазначив, що порушення митних правил, викладене у протоколі № 0267/40100/20 від 04 травня 2020 року, інкриміноване ОСОБА_1 , не є триваючим, воно було вчинене 03 вересня 2016 року, тому строк накладення адміністративного стягнення, за вказане правопорушення, закінчився 03 березня 2017 року. Митна служба зазначає, що стало відомо про підроблений договір дарування 11 березня 2020 року, проте ст. 467 МК України, яка регулює питання строку накладення адміністративного стягнення зазнавала змін і в діючій редакції зазначено, що такий строк обчислюється з дня виявлення правопорушення, тоді як в редакції, що діяла на момент перетину ОСОБА_1 кордону такий строк обраховувався з моменту вчинення правопорушення, тобто з моменту перетину кордону, а відтак суд застосував положення ст. 58 Конституції України та ст. 3 МК України стосовно дії нормативно-правових актів в часі та дійшов висновку, що збільшення строку притягнення до адміністративної відповідальності погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому слід застосовувати закон, який діяв на момент вчинення правопорушення. Не погоджуючись із такою постановою суду, Подільська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення згідно з санкцією цієї статті. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції невірно здійснено обрахунок строків накладення адміністративного стягнення. Заявник посилається на положення ч. 1 ст. 467 МК України в редакції від 25.11.2018 року, тобто вважає, що початком перебігу строку накладення адміністративного стягнення є не момент вчинення правопорушення, а момент його виявлення. Про порушення ОСОБА_1 митних правил митниці стало відомо з відповіді митних органів Федеративної Республіки Німеччини, яка надійшла на адресу Департаменту 11 березня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Вважає, що днем виявлення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 є день складення протоколу про порушення митних правил № 0267/40100/20, а саме: 04 травня 2020 року. Справа про порушення митних правил надіслана в суд 04 серпня 2020 року, тобто в межах шестимісячного строку встановленого законом. За таких обставин, апелянт вважає, що на час розгляду справи про порушення митних правил, у суду були наявні підстави для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. В судовому засіданні апеляційного суду представник Подільської митниці Держмитслужби Вихристюк В. Д. підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином на вказану ним адресу. Представник ОСОБА_1 адвокат Баженова А. І. заперечила проти задоволення апеляційної скарги, подала письмові пояснення, зауважила, що перетин кордону відбувся 03.09.2016 року, відповідь митних органі Німеччини не містить інформації щодо транспортного засобу Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , а наявність рахунку на оплату вартості автомобіля не свідчить про факт оплати і не може спростовувати нотаріально посвідчену дарчу. Зважаючи, що пройшов значний термін з моменту перетину кордону суд першої інстанції вірно закрив провадження в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків: Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП, питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України. Згідно із ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу, а відтак суд, встановивши, що закінчились строки накладення адміністративного стягнення, які у цій справі регулюються нормами Митного кодексу України, не може вдаватися до оцінки доказів та з`ясування винуватості чи невинності особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи міститься протокол про порушення митних правил № 0267/40100/20 від 04 травня 2020 року, складений ДФС України Вінницька митниця ДФС у відсутності особи що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , з якого слідує, що 03 вересня 2016 року о 10 год. 26 хв. через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці ДФС на митну територію України громадянином ОСОБА_1 згідно митної декларації типу TP81AA №209100001/2016/000333 від 03 вересня 2016 року був ввезений транспортний засіб Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги в адресу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації для забезпечення особи з інвалідністю I групи ОСОБА_2 (а.с. 3-5). Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу через митний кордон України ОСОБА_1 до митного оформлення надав документи: SCHENKUNGSURKUNDE (дарча) від громадянина Німеччини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) від 02.09.2016 року щодо безкоштовної передачі в якості гуманітарної допомоги Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації автомобіля Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, для забезпечення інваліда I групи ОСОБА_2 , лист нотаріуса UR №1188/2016 від 02.09.2016 року, апостіль №123/2016 від 02.09.2016 року, технічні паспорти на автомобіль НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та рахунок (Rechnung) №1005616 від 01.09.2016 року, на бланку компанії Autohaus ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), який свідчить про продаж автомобіля Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , громадянину ОСОБА_5 із зазначеною вартістю 15 562, 18 євро (а.с. 23 30). 03 жовтня 2016 року згідно митної декларації IM40AA №400050000/2016/013713 митним постом Хмельницький центральний Хмельницької митниці ДФС було здійснено митне оформлення автомобіля Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , в якості гуманітарної допомоги Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 0025921623) з повним звільненням від оподаткування. Митне оформлення здійснено на підставі Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2016 року №411/2016р Про визнання легкових автомобілів гуманітарною допомогою та доданих до декларації документів, які були підставою для переміщення автомобіля через митний кордон України. Відповідно до листа Регіонально сервісного центру МВС в Хмельницькій області від 24.03.2020 року № 31/22-1031 даний автомобіль 08.10.2016 року зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 29.11.2018 року - право користування цим транспортним засобом набув ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну території України вищезгаданого транспортного засобу, зокрема підтвердження факту надання гуманітарної допомоги, Подільською митницею Держмитслужби 11 березня 2020 року (вх. обл. №306/20-01-3) отримано відповідь від митних органів Федеративною Республіки Німеччини (лист Держмитслужби від 05.03.2020 року № 20-01/20-02-01/7.12/372) . За результатами опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що транспортний засіб Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення експортовано німецькою компанією Autohaus Muhlig OHG Am Schmeizbach 83 08112 Wilkau-Ha?lau) на підставі експортної декларації MRN 16DE575645129650E2 від 02.09.2016 року. Одержувач: ОСОБА_6 (м. Хмельницький, Україна). Митними органами ФРН при перевірці експортних документів було встановлено, що даний автомобіль був задекларований на експорт в рамках операції купівлі-продажу (а.с. 57 60). Відтак в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що наданий громадянином ОСОБА_1 митним органам України документ SCHENKUNGSURKUNDE (дарча) від громадянина Німеччини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) від 02.09.2016 року, який був підставою для визнання автомобіля Audi A4, VIN: НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, гуманітарною допомогою та оформлення цього автомобіля з повним звільненням від сплати митних платежів, - є підробленим та одержаним за відсутності законних підстав, що свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції було невірно обраховано шестимісячний строк для накладення адміністративного стягнення, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи передбачених законом строків накладення адміністративних стягнень. Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України (в редакції чинній станом на 03.09.2016 року на момент перетину кордону ОСОБА_1 ), якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Згідно ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, порушення митних правил є правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії з перміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількість вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Судом першої інстанції вірно встановлено, що момент перетину кордону ОСОБА_1 відбувся 03.09.2016 року та одночасно з цим ним було надано документи, необхідні для ввезення на митну територію України транспортного засобу (ст. 335 МК України), в тому числі і документи, що підтверджують звільнення від податків та зборів: SCHENKUNGSURKUNDE (дарчої) від громадянина Німеччини ОСОБА_3 щодо безкоштовної передачі в якості гуманітарної допомоги Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації автомобіля Audi A4 для забезпечення інваліда I групи ОСОБА_2 , лист нотаріуса, апостиль, технічний паспорт на автомобіль, рахунок в якому зазначена вартість. Тобто в момент перетину кордону, відповідно до ст. 335 МК України ОСОБА_1 було надано всі документи та відомості, необхідні для митного контролю. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що це порушення не є триваючим. Відповідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В апеляційній скарзі Подільська митниця Держмитслужби посилається на редакцію ст. 467 МК України , яка набрала чинності 25.11.2018 року та, у відповідності до якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Строк накладення адміністративного стягнення не можна розцінювати виключно як процесуальну норму, так як зміна його тривалості в бік збільшення прямо впливає на строк, впродовж якого особа може бути піддана адміністративному стягненню. Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально. Так, у справі "Волков проти України" (ОlеksапdrVо1кovv.Ukraine,рішення від 9 січня 2013 року, заява N 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: "Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень." (§ § 137, 139). Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО NeftyanayaKompaniyaYukosv. Russia, § 571). З огляду на практику Європейського Суду з прав людини вважаю за необхідне зауважити наступне: Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (стаття 9 КУпАП). Адміністративне правопорушення в порівнянні з кримінальним правопорушенням є малозначним порушенням норм права. Кримінальним Кодексом України, який регулює питання відповідальності за кримінальний проступок, зокрема ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Ні Кодекс України про адміністративне правопорушення, ні Митний Кодекс не містять такого поняття як «строк притягнення до адміністративної відповідальності», а лише поняття «строк накладення адміністративного стягнення», тому ці поняття слід розглядати як тотожні. За порушення вимог ч.1 ст. 483 МК України передбачено стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відтак, виходячи з комплексного аналізу поняття адміністративного та кримінального проступка, з огляду на практику ЄСПЛ, з урахуванням того, що адміністративне правопорушення є більш м`яким в порівнянні з кримінальним правопорушенням, а також того, що на момент виявлення (11.03.2020 року) митницею, як вони зазначають, порушення ОСОБА_1 правил переміщення через митний кордон України транспортного засобу, яке полягало в поданні митному органу як підстави для переміщення підробленого документу (дарчої), з моменту самого переміщення (03.09.2016 року) минуло понад 3 роки 6 місяців, - висновок суду першої інстанції про те, що на момент розгляду справи судом спливли строки накладення адміністративного стягнення - є вірним, адже строк накладення адміністративного стягнення повинен бути розумно передбачуваним та не може бути обмеженим.. Отже, доводи апеляційної скарги щодо невірного обрахування судом строку накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та необхідності накладення на нього адміністративного стягнення, - є безпідставними, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та вірно застосував норми закону, який був чинний на момент вчинення адміністративного правопорушення та закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Таким чином підстав для скасування оскаржуваної постанови судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року немає, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета