Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/780/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/780/20 Номер провадження 33/814/31/21Головуючий у 1-й інстанції Чистик І. О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сидоренка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 01 липня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Широка Долина Великобагачанського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2010 та 2020 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,4 грн. Згідно з постановою, 27.04.2020 року о 02:16 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 у м.Полтава по вул. Небесної Сотні, 91 з ознаками алкогольного сп`яніння (хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що приведені судом докази не підтверджують його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки: на відео не зафіксовано, що він керував автомобілем, відмовлявся від проходження огляду; відео зафіксовано, що йому було зачитано протокол, у якому відсутні дані про свідків та їх підписи; відеозапис підтверджує відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а також незрозуміло, як встановлено наявність у нього запаху алкоголю з порожнини рота; відеозапис був проведений з порушенням порядку, встановленого законодавством, оскільки переривався. Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав та вказав на незаконність складення протоколу щодо нього, оскільки його огляд на стан сп`яніння був проведений іншим екіпажем часом раніше, за результатами якого перебування його у стані сп`яніння не встановлено; захисника Сидоренка Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, вказав на відсутність законних підстав у поліцейського вимагати від ОСОБА_1 проходити огляд, а також зазначив, що з відео не вбачається і обставинами справи не підтверджується наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП . Висновок судді ґрунтується на доказах, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні. Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України у редакції Закону України № 1446-VIII від 07.07.2016, що діяла на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та складення відповідного протоколу щодо нього, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №401198 від 27.04.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці та у медичному закладі у присутності двох свідків; -письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці та у медичному закладі у їх присутності; -відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у присутності двох свідків. При цьому апелянти безпідставно вказують на недопустимість вказаного відеозапису як доказу та відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки відеозапис відповідає вимогам ст.251 КУпАП, на ньому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатора та у наркодиспансері. Твердження ОСОБА_1 та захисника про перериванння відеофайла не свідчить про недостовірність самого запису, оскільки на вказаному записі відображено як зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і його відмову від проходження огляду, роз`яснення йому наслідків такої відмови працівниками поліції. При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Те, що події, зафіксовані вказаним відеозаписом, відбувалися в дійсності, ніким не спростовано. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Доводи ОСОБА_1 про зачитування працівником поліції змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відсутні дані про свідків та їх підписи не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами відеозапису, якими зафіксовано, що працівник поліції зачитав ОСОБА_1 зміст протоколу із вказівкою на зазначені у ньому дані про свідків, ознайомив його з письмовим змістом протоколу, зі змістом протоколу ОСОБА_1 погодився, та засвідчив його підписом особисто. Окрім цього відеозаписом встановлена присутність двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Не знаходить свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 щодо проходження ним огляду, проведеного іншим складом екіпажу, з огляду на відсутність таких даних у матеріалах справи, відсутність результатів проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, сам ОСОБА_1 та захисник Сидоренко Ю.В. даних щодо проходження такого огляду та часу його проведення до суду не надавали. Таким чином, даний протокол містить у собі всі відомості, передбачені ст.256 КУпАП, будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону апеляційним судом не встановлено. Доводи ОСОБА_1 та захисника щодо допущених порушень патрульними поліцейськими є безпідставними, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.266 КУпАП та "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" у присутності двох свідків, зазначених у протоколі та зафіксованих переглянутим відеозаписом. Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан спяніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 01 липня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко