Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 360/2002/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 360/2002/19 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 у справі за адміністративним позовом департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт в частині нежитлового приміщення за № 1 по № 4 (група приміщень № 1) з влаштуванням антресолі та привести до попереднього стану машиномісця в підземному паркінгу (гараж АДРЕСА_4 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_2 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_3 , загальна площа 12.2 кв.м.; гараж АДРЕСА_5 , загальна площа 12.2 кв.м.), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2018 № 129148399, № 129148330, № 129148220, № 129148125 на проспекті Петра Григоренка, 22/20 у Дарницькому районі міста Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.04.2018 № 217 «Про проведення позапланової перевірки» наказано здійснити позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГВАР», ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення з №1 по № 4 (група приміщень №1) з приєднанням нежитлових приміщень №№ 93,94,95,96, влаштуванням антресолі на АДРЕСА_1 без зміни зовнішньої конфігурації». На підставі вказаного наказу позивачем видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.06.2018 № б/н, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.07.2018 № б/н. Департаментом складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 10.07.2018, яким вимагається від відповідача усунути допущені порушення відповідно до вимог чинного законодавства України у термін до 31.07.2018 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.07.2018, яким зупинено виконання будівельних робіт з 10.07.2018. Листом від 10.07.2018 № 073-6326 Департаментом скеровано на адресу відповідача матеріали перевірки та запропоновано прибути до Департаменту 23.07.2018 о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32, 6 поверх для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення. 30.07.2018 позивачем скеровано на адресу ОСОБА_1 лист № 073-7151 з проханням прибути до департаменту та надати відповідні документи. 14.09.2018 департаментом скеровано на адресу відповідача лист № 073-8755 аналогічно змісту листу від 30.07.2018 №073-7151. Крім цього, листами від 09.08.2018 №073-7547, від 10.10.2018 №073-9675 департамент просив Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві сприяти у проведенні перевірки на проспекті Петра Григоренка 22/20 у Дарницькому районі, а саме: запросити громадянина ОСОБА_1 та уповноважених осіб ТОВ «Інгвар» до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для надання необхідних документів у присутності посадової особи Департаменту. 22.10.2018 Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 303 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта», яким наказано скасувати право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 по № 4 (група приміщень №1) з приєднанням нежитлових приміщень №№ 93,94,95,96 влаштуванням антресолі на АДРЕСА_1 без зміни зовнішньої конфігурації» від 04.04.2018 №КВ 061180940167, замовник - ОСОБА_1 . В подальшому, на підставі наказу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №980 від 06.12.2018, направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 07.12.2018 №б/н позивачем здійснено позаплановий захід на об`єкті «Реконструкція нежитлового приміщення з №1 по №4 (група приміщень №1) з приєднанням нежитлових приміщень №№ 93,94,95,96, влаштуванням антресолі на АДРЕСА_1 без зміни зовнішньої конфігурації», за наслідком якого складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н від 20.12.2018, у якому вказано про невиконання позивачем приписів від 10.07.2018. Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання приписів від 10.07.2018 року, об`єкт є самочинно ним збудований, що, в свою чергу, і зумовило звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що департаментом не здійснено усіх передбачених законодавством заходів реагування перед зверненням до суду з позовом про знесення самочинного будівництва відповідачем, а тому він є передчасним та задоволенню не підлягає. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання приписів від 10.07.2018, а об`єкт є самочинно ним збудований, а тому позов слід задовольнити. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва. Однак, у випадку звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва органу державного архітектурно-будівельного контролю, слід керуватись ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови. Колегія суддів зауважує, що у справі, яка розглядається, встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівництво без документів, що дають право на це, зокрема, без належно затвердженого проекту. Це означає, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює. При цьому, для висновку про задоволення позову у даному випадку визначальним та достатнім є той факт, що ОСОБА_1 здійснив будівництво без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2179/18, від 13.05.2020 у справі № 802/3826/14, віж 07.10.2020 у справі № 802/3825/14, від 21.10.2020 у справі № 420/228/19. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 здійснено будівництво без належно затвердженого проекту на будівництво об`єкту «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 по № 4 (група приміщень №1) з приєднанням нежитлових приміщень №№ 93,94,95,96, влаштуванням антресолі на АДРЕСА_1 без зміни зовнішньої конфігурації», що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди, та відповідачем не було виконано вимоги приписів департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2018, то наявні підстави для знесення самочинно збудованого об`єкту в частині нежитлового приміщення за № 1 по № 4 (група приміщень № 1) з влаштуванням антресолі та приведення до попереднього стану машиномісця в підземному паркінгу (гараж АДРЕСА_4 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_2 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_3 , загальна площа 12.2 кв.м.; гараж АДРЕСА_5 , загальна площа 12.2 кв.м.), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2018 № 129148399, № 129148330, № 129148220, № 129148125 на АДРЕСА_1 . За вказаних обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт в частині нежитлового приміщення за № 1 по № 4 (група приміщень № 1) з влаштуванням антресолі та привести до попереднього стану машиномісця в підземному паркінгу (гараж АДРЕСА_4 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_2 , загальна площа 12.6 кв.м.; гараж АДРЕСА_3 , загальна площа 12.2 кв.м.; гараж АДРЕСА_5 , загальна площа 12.2 кв.м.), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2018 № 129148399, № 129148330, № 129148220, № 129148125 на АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 18.01.2021.