Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/12299/23
від 27.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12299/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту міського благоустрою, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою, оформлене дорученням від 27.09.2022 про демонтаж гаражу, розташованого в садибі житлового будинку АДРЕСА_1 ; - визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою щодо демонтажу гаражу, розташованого в садибі житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до справи у якості третьої особи КП «Київблагоустрій», яке винесло припис на підставі якого був здійснени подальший демонтаж гаражу. Також, відповідач зазначає, що наклеєння припису на фронтальній частині гаражу у спірному випадку є належною процедурою повідомлення позивача. В подальшому ненадання дозвільної документації на розміщення гаража призвело до обґрунтованого висновку про демонтаж такого незаконно встановленого елементу благоустрою. Відповідач наголошує, що укладені в минулі роки договори тимчасового користування землею та оренди не підтверджують наявність чинного права власності або користування земельною ділянкою станом на момент проведення демонтажу гаражу. Також, на думку відповідача, не є суттєвим недоліком припису відсутність точної адреси об`єкта, так як інспектор при заповненні припису орієнтується на найближчу до об`єкта адресу. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, має 3 групу інвалідності довічно, що підтверджено посвідченням Серії НОМЕР_1 . Листом Погодження розміщення гаражу в садибі будинку № 14 Старокиївська районна державна адміністрація 10.03.1999 головний архітектор, головний землевпорядник, пожежна частина, санепідемстанція, начальник ЖЕК № 104 погодили ОСОБА_1 розміщення гаражу в садибі будинку АДРЕСА_1 . Розпорядженням Старокиївської районної державної адміністрації № 427 від 01.07.1999 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 користуватись гаражем, яким користувався його померлий батько, в садибі буд. АДРЕСА_1 для збереження власного автомобіля терміном до 01.06.2002. Рішенням 5 сесії ІІ скликання Голосіївської районної в м. Києві Ради від 18.07.2002 № 5/02, серед інших, передано ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею до 20 кв.м. під існуючий гараж у садибі АДРЕСА_1 терміном на 5 років. 23.09.2002 між ОСОБА_1 та Голосіївською районною радою міста Києва укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) земельної ділянки під існуючий гараж у садибі АДРЕСА_1 строком на 5 років. Як вбачається з Витягу із Рішення 16 сесії V скликання Голосіївської районної в м. Києві Ради від 08.11.2007 № 16/27 продовжено гр. ОСОБА_1 термін дії договору оренди земельної ділянки для експлуатації гаража площею 20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на три роки. 06.06.2008 між ОСОБА_1 та Голосіївською районною радою у м. Києві радою укладено Договір оренди земельної ділянки під існуючий гараж у садибі АДРЕСА_1 строком на 3 роки. 06.06.2008 Актом приймання-передачі земельної ділянки засвідчено передачу від Орендодавця (Голосіївська районна у м. Києві рада) до Орендаря (гр. ОСОБА_1 ) у володіння та користування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 розміром 20 кв.м. з цільовим призначенням для експлуатації гаража, кадастровий номер кварталу: 8000000000:76:062. В 2008 році Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) землевпорядником ТОВ «Землемір» виконані роботи по визначенню меж земельної ділянки площею 20 кв.м. на АДРЕСА_1. 15.09.2022 старшим інспектором КП «Київблагоустрій» Слободяном В.О. встановлено вчинення невідомими порушення п. 20.1.1. у Голосіївському районі, АДРЕСА_2 та винесено Припис № 2216801, яким запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення ТС МАФ гараж. Попереджено, що у разі невиконання припису у термін 3 днів, будуть вчинені заходи згідно із чинним законодавством. У графі «припис одержано» зазначено, що припис наклеєно на ТС МАФ гараж, зроблено фотофіксацію 15.09.2022. Також, 15.09.2022 винесено аналогічні Приписи № 2216802 та 2216803. Як вбачається з Актів № НО-334, № НО-335, № НО-336 від 27.09.2022 на виконання Доручення Департаменту міського благоустрою № 064-3140 та Приписів №№ 2216801, 2216802, 2216803 від 15.09.2022, проведено демонтаж (переміщення) гаражів в Голосіївському районі по АДРЕСА_2. Позивач вважаючи, що діями та рішенням відповідача допущено порушення його прав та інтересів, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем було порушено нормативні вимоги, якими встановлено алгоритм дій уповноважених осіб під час визначення та складення припису про демонтаж тимчасової споруди, а тому як наслідок незаконним є подальше прийняття відповідачем рішення Департаменту міського благоустрою, оформленого дорученням від 27.09.2022 про демонтаж гаражу, розташованого в садибі житлового будинку на АДРЕСА_1. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. На виконання ст. 5 Закону № 2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. За визначенням, що міститься у ст. 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Рішенням Київської міської ради від 25.12.2009 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила № 1051/1051). За визначенням, що міститься у розділі І Правил № 1051/1051 тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо. Підпунктом 13.2.3 Правил № 1051/1051 встановлено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил. За приписами пп. 20.2.11 Правил № 1051/1051 у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил. Підпунктом 13.3.1 п. 13.3 Правил № 1051/1051 у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення). За приписами пунктів 13.3.2 та 13.3.3 Правил № 1051/1051 у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т.ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил. Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності). За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення). Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу). На виконання п. 20.2.1 Правил № 1051/1051 якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. Як вірно вказав суд першої інстанції, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/11229/17, від 24.09.2019 у справі № 826/22540/15, від 19.12.2019 у справі № 826/15164/17, від 29.01.2020 у справі № 826/7888/17, від 05.08.2020 у справі № 826/10330/17 та від 27.04.2021 у справі № 826/2841/17. Згідно із ст. 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту. За визначенням, що міститься у ч. 2 ст. 21 Закону № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил. За приписами пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил № 1051/1051 якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином. Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди. Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої не встановлений, не буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) не заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) набуває право власності на таку споруду. Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої вважається не встановленим, буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), така тимчасова споруда повертається власнику (користувачу). Власник (користувач) знайденої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) відшкодовує необхідні витрати, пов`язані із знахідкою (зберігання, транспортування, розшук власника тощо), та сплачує на користь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винагороду за знахідку в розмірі двадцяти відсотків вартості тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Як вірно вказав суд першої інстанції та що відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом, у постановах від 29.12.2021 у справі № 826/4615/18, від 18.05.2022 у справі № 826/10228/17, від 29.09.2022 у справі № 826/734/17, 26.10.2022 у справі № 826/12385/16, від 07.12.2022 у справі № 826/18569/16, від 02.02.2023 у справі № 826/4473/18 та інших, відзначав, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, спрямованих на встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є. Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 826/17074/18: «…винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку..». Аналогійний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 826/9030/17, від 10.07.2019 у справі № 826/6063/18, від 26.05.2020 у справі № 826/13792/16, від 05.10.2020 у справі № 755/12736/17. Демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є. Демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 826/15164/17, від 27.04.2021 у справі № 826/2841/17, від 22.10.2021 у справі № 826/16785/18. Як не заперечується сторонами у справі припис позивачу вручено не було, всупереч нормам Правил № 1051/1051 останній не містить підпису позивача, також відсутні докази направлення за адресою проживання позивача вказаного припису. Як встановлено вище, на підставі припису, відповідачем було прийнято рішення про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, гаражу в АДРЕСА_2 . Колегія суддів погоджується, що надана відповідачем фотографія розміщення припису на воротах гаражу не може бути належним доказом повідомлення позивача про зміст припису, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення. Окрім того, з такої фотографії неможливо ідентифікувати який саме гараж та по якій адресі останній знаходиться. Також, як встановлено вище в усіх документах на розміщення гаражу та оренду земельної ділянки, районною адміністрацією вказано адресу розташування: в садибі будинку АДРЕСА_1 . Натомість, зазначеної в приписі № 2216803 адреси: АДРЕСА_2 не існує в Реєстрі адрес міста Києва. З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки припис, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не був належним чином вручений позивачу, та містив відомості щодо неіснуючої адреси, позивач був позбавлений можливості виконати його вимоги. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем було порушено нормативні вимоги, якими встановлено алгоритм дій уповноважених осіб під час визначення та складення припису про демонтаж тимчасової споруди, а тому як наслідок незаконність прийняття відповідачем рішення Департаменту міського благоустрою, оформленого дорученням від 27.09.2022 про демонтаж гаражу, розташованого в садибі житлового будинку АДРЕСА_1 . Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, а саме: не залучення третьою особою КП «Київблагоустрою» у цій справі, колегія суддів зазначає, що як вбачається з ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відповідна заява позивача не задоволена судом першої інстанції, оскільки подана після спливу строку, передбаченого статтями 49, 262 КАС України. Вказане жодним чином не спростовано в апеляційній скарзі. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору. Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко