Постанова 4811 № 466/2664/20

Справа № 466/2664/20 Головуючий у 1 інстанції: Шумська Н.Л. Провадження № 33/811/645/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., при секретарях судових засідань Мельниченко І.С. та Щербая В.П., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її захисника адвоката Гейвича М.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів, що становить 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. Згідно із постановою, ОСОБА_1 28.01.2020р. о 09.55год. у м. Львові на вул. Липинського, 60, керуючи автомобілем марки «Ford Escape», номерний знак НОМЕР_1 був неуважним, перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності маневру, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Auris» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 3.2Б, 10.1, 13.1 ПДР України. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові встановив на підставі недопустимих доказів, тобто доказів, отриманих з порушенням процедури, визначеної чинним законодавством, неналежних доказів, тобто доказів, які не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення. У постанові суд вказує, що вина у вчиненні вказаного ДТП підтверджується протоколом, схемою, поясненнями та іншими матеріалами справи. Водночас, серед матеріалів, які надійшли до суду схема, на яку суд покликається відсутня. З Протоколу від 06.04.2020 неможливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його винність у його вчиненні, оскільки: протокол від 06.04.2020 в порушення вимог ч. 2 ст. 256 КУпАП та абзацу першого п.2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом від 07.11.2015 №1395 Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, надалі - Інструкція №1395, не підписано ні ним, як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ні ОСОБА_2 . При складенні протоколу порушено його право, передбачене ч. 3 ст. 256 КУпАП та абзацом третім п.2 розділу II Інструкції №1395, на подачу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також в порушення вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП та абзацу четвертого п. 2 розділу II Інструкції №1395 йому не роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП та, як наслідок, не забезпечено практичної реалізації цих прав. В порушення вимог пп.1 п.1 розділу IX Інструкції №1395, при оформленні протоколу від 06.04.2020 до нього не складено та не додано схеми місця ДТП, яка мала б бути підписана учасниками ДТП та поліцейським, з дотриманням змісту та порядку, визначених п.п. 4, 5 розділу IX Інструкції №1395. У протоколі вказується на порушення ним пп. «б» п. 2.3, п.п. 10.1., 13.1. Правил дорожнього руху, та зазначається, що він був неуважним, перед зміною напрямку руху не переконався у безпеці маневру, недотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення із ТЗ «Toyota Auris» під керуванням ОСОБА_2 . Однак з протоколу не вбачається в якому напрямку рухалися обидва транспортні засоби, в якому напрямку відбувалась зміна його руху та де в цей час по відношенню до транспортного засобу під його керуванням знаходився ТЗ «Toyota Auris» під керуванням ОСОБА_2 . В порушення вимог пп.1, 4 п.1 розділу II Інструкції №1395 до протоколу від 06.04.2020 замість оригіналів долучено копію пояснення від 05.02.2020 (а.с. 6), копію європротоколу (а.с. 7) та копію заяви від 05.02.2020 (а.с. 5). Протокол складено з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством, такий не є допустимими та достовірними засобами доказування, а відтак на їх підставі неможливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його винність у його вчиненні. В матеріалах справи міститься оптичний диск, однак він не є додатком ні до протоколу від 06.04.2020, ні до інших документів або копій документів, які зібрані поліцією і містяться у справі. Відсутні у справі і відомості про спосіб, дату і час отримання оптичного диску, осіб, які його отримали, і належність такого доказу до обставин, які згідно ст. 280 КУпАП підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення. У зв`язку з наведеним оптичний диск (а.с. 3) є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом. Рапорт від 16.03.2020 (а.с. 4) та Рапорт від 02.03.2020 (а.с. 10) в порушення вимог пп. 2.6.1. - 2.6.3. п. 2.6. розділу її Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом від 23.08.2012 №747 МВС України, надалі - Інструкція №747, абзацу, першого п. 2 розділу III Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом від 13.06.2016 №503 Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2016 за №944/29074, надалі - Інструкція №503, не зареєстровані у підрозділі документального забезпечення УПП у Львівській області, що не дає можливості встановити дату реального створення таких документів. Відтак Рапорт від 16.03.2020 та Рапорт від 02.03.2020 є недопустимими і недостовірними доказами. Рапорт від 02.03.2020 стосується розгляду звернення громадянки ОСОБА_2 і не містить жодної інформації щодо обставин, які згідно ст. 280 КУпАП підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, тому є неналежним доказом у справі. Повідомлення від 24.03.2020 (а.с.11-12) та Повідомлення від 27.03.2020 (а.с.13-14) є адресованими громадянину ОСОБА_3 , який не є ні учасником ДТП, щодо якої складено протокол від 06.04.2020, ні загалом учасником у справі про адміністративне правопорушення, то такі документи не стосуються обставин, які згідно ст.280 КУпАП підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, тому є неналежними доказами у справі. Витяг від 18.02.2020 з бази «Армор» (а.с. 8) не стосується ДТП, щодо якої складено протокол від 06.04.2020, а відповідь від 02.03.2020 (а.с. 9) стосується розгляду звернення громадянки ОСОБА_2 , то такі документи не стосуються обставин, які згідно ст. 280 КУпАП підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, тому є неналежними доказами у справі. До протоколу від 06.04.2020 в порушення вимог пп.1, пп.4 п. 1 розділу II інструкції №1395 замість оригіналів долучено копію пояснення від 05.02.2020 (а.с. 6), копію європротоколу (а.с. 7) та копію заяви від 05.02.2020 (а.с. 5). Копії вказаних документів взагалі ніким не засвідчені на предмет відповідності їх оригіналу. На копії європротоколу не видно дати, а сама копія є нечитабельною. Отже, оскільки копію пояснення від 05.02.2020, копію європротоколу та копію заяви від 05.02.2020 складено з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством, то копії відповідних документів не є допустимими та достовірними засобами доказування, а відтак на їх підставі неможливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та його винність у його вчиненні. судом першої інстанції при розгляді справи було обмежено його право, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на доступ до органів правосуддя. оскільки в порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП при відсутності даних про своєчасне сповіщення його про місце і час розгляду справи, призначеного на 27 квітня 2020 року, суд розгляд справи не відклав, а прийняв цієї дати оскаржувану постанову від 27.04.2020. Не може вважатися виправданим покликання суду у постанові від 27.04.2020 про належне повідомлення його про день та час розгляду матеріалів рекомендованим листом, який повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення від 24.04.2019 про повернення «інші причини», оскільки, не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи, позаяк повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, наявною у суду. Більше того, як вбачається з інформації від 05.05.2020 з веб-порталу «Судова влада України», розташованого в мережі Інтернет судом було визначено дату проведення у справі судового засідання на 09 год. 20 хв. 07 травня 2020 року. Однак при ознайомленні ним 05 травня 2020 року з матеріалами справи з метою підготовки до участі в судовому засіданні 07 травня 2020 року, було з`ясовано, що 27 квітня 2020 року суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову, копія якої була вручена 05 травня 2020 року під розписку. Судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було порушено п.п. 2, 3 ст. 278 КУпАП, оскільки не вирішувались взагалі такі питання як: чи правильно складено Протокол від 06.04.2020 та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, позицію потерпілої ОСОБА_2 та виступ захисника Гейвича М.М., які заперечили апеляційну скаргу ОСОБА_1 , перевіривши наведені доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав. Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя допустив істотне порушення закону та неповноту з`ясування обставин справи, що вплинуло на правильність прийняття судового рішення та є підставою для скасування постанови судді. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи й постанови судді, дана вимога закону дотримана не була. У постанові суддя лише формально зазначив обставини події, які мали місце 28 січня 2020 року, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 428608 від 06.04.2020, з покликанням на такий протокол, схему, пояснення та інші матеріали справи, та прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засідання апеляційного суду та навів у доводах апеляційної скарги, його не викликали в суд першої інстанції як особу щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджується матеріалами справи, оскільки в таких наявна лише судова повістка як скеровувалась на його адресу, однак повернулась у суд без вручення із відміткою «інші причини», що не може розцінюватись судом як належне повідомлення про розгляд справи, відтак останній був позбавлений можливості дати пояснення з приводу обставин справи. Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі. Тому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня схема ДТП та пояснення особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вказаної вище Інструкції, на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя; розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; розташування дорожньої розмітки; розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду. В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди; кількість учасників ДТП; порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; результати огляду на стан сп`яніння (у випадку його проведення); тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів. Відтак на підставі зібраних доказів у справі неможливо встановити, при яких обставинах відбулась ДТП, наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та винність у його вчиненні. Знайшли своє підтвердження і інші доводи апеляційної скарги, з чим також погоджується апеляційний суд. Так, в матеріалах справи міститься оптичний диск, який не є додатком ні до протоколу від 06.04.2020, ні до інших документів або копій документів, які зібрані поліцією і містяться у справі. Також, повідомлення від 24.03.2020 (а.с.11-12) та від 27.03.2020 (а.с.13-14) адресовані ОСОБА_3 , який не є учасником ДТП. Так, метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, поставлених перед судом, а й досягнення правосуддя, у зв`язку з чим, суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення. Відсутність належної мотивації висновків суду призводить до того, що сторона позбавляється можливості обґрунтувати свою позицію під час оскарження постанови, а суд вищої інстанції - переглянути таку. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом не дотримано вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.7, ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Враховуючи наведене, з огляду на приписи ст.ст.245, 268, 280 КУпАП, постанова судді підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції, в ході якого слід всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 27 квітня 2020 року, стосовно ОСОБА_1 скасувати, та постановити нову постанову, якою призначити новий судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у Шевченківському районному суді м.Львова. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.