Постанова 4802 № 163/2980/20

Справа № 163/2980/20 Провадження №33/802/37/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія: ч. 6 ст. 481 МК України Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., представника митниці Пікалюка М.С., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Мельника Д.Г. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польща, проживає по АДРЕСА_1 ,на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 листопада 2020 року, В С Т А Н О В И В Даною постановою судді ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в користь держави 420, 40 гривень судового збору. Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), визнано в тому, що він 20 липня 2019 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС увіз автомобіль "Фольксваген", польський номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 20 липня 2020 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 29 жовтня 2020 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України. У поданій апеляційній скарзі захисник просить постанову судді щодо свого клієнта скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на порушення судом права на захист ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), оскільки судове засідання відбулось за відсутності останнього, що на думку захисника, є безумовною підставою для скасування постанови суду. Крім того, стверджує, що належні і допустимі докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, в матеріалах справи відсутні. Судом було застосовано норму права, яка застосуванню не підлягала, оскільки, на момент ввезення транспортного засобу 20.06.2019, відповідальність за перевищення встановленого строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України була передбачена ч. 3 ст. 481 МК України. А також, судом не взято до уваги, що причиною невиконання свого зобов`язання клієнтом про вивезення автомобіля стала його поломка та запровадження карантинних заходів. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Мельника Д.Г., який підтримував свою апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, представника митниці Пікалюка М.С., який заперечував доводи апеляційної скарги та просив залишити постанову судді без зміни, суддя приходить до наступного висновку. Сам по собі факт розгляду справи у відсутності ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, оскільки, що і правильно встановлено в суді першої інстанції, останній належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи (а.с.4), не інформував завчасно суд про своє бажання взяти участь в судовому розгляді. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Таким чином, суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема останній належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Згідно протоколу, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в присутності перекладача, було роз`яснено при складенні протоколу права та обов`язки, передбачені ст.ст. 494, 498 МК України, та вручено копію протоколу про що свідчить його підпис (а.с.1-4). Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), за ч.6 ст.481 МК України вказаних вимог закону не дотримав в повній мірі. З відповіді ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що 21.07.2019 автомобіль "Фольксваген", польський номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , прибув на евакуаторі на СТО, на даний час ремонт не проведений, що унеможливлювало вивезення даного транспортного засобу з України. Таким чином, допустимих доказів про те, що в ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), був умисел на вчинення інкримінованого йому правопорушення, в матеріалах справи немає. За таких обставин, в діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП. В силу ст.528 ч.3 МК України, у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Керуючись ст.ст. 247, 284, 294 КУпАП, ст.528 МК України, суддя П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Мельника Д.Г. в інтересах ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) задовольнити. Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.481 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М.Клок