Постанова Волинський апеляційний суд № 163/2094/19

Справа № 163/2094/19 Провадження №33/802/60/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ч.6 ст.481 МК України Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 січня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю представника митного органу Пікалюка М.С., розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу представника в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), на постанову судді Любомльського районного суду від 08 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170000 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 16 вересня 2016 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС ввіз автомобіль "Мерседес-Бенц", польський номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 16.09.2017, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30діб, що виявлено 14 жовтня 2019 року. У поданій апеляції та доповненні до неї представник вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та розглянув справу за відсутності довірителя, чим порушив право на захист, при цьому він був позбавлений надати пояснення щодо справи, подати докази. Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки даний протокол не є належним доказом, так як складений за межами строків накладення адміністративного правопорушення, а інших належним доказів, які б вказували про винуватість, матеріали справи не містять. Також вказує про накладення стягнення з порушенням норм Закону. Оскільки постанову суду ОСОБА_1 не отримував, а представник отримала перекладену довіреність лише 04 грудня 2019 року, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а справу щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про отримання ним копії постанови в матеріалах справи немає, а копію постанови отримала представник, яка 04.12.2019 отримала належним чином завірену перекладену довіреність, а скаргу подала 12.12.2019, тому строк апеляційного оскарження постанови їй необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку представника митниці, який покладався на розсуд суду, суддя приходить до наступного висновку. Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України вказаних вимог закону дотримався не в повній мірі. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Так винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил, його письмовими поясненнями та іншими доказами у справі. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. В письмових поясненнях причин невиконання зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу порушник не назвав і не підтвердив того факту, що він з приводу порушення строку доставлення автомобіля в митницю виїзду звертався в органи доходів і зборів. Судом першої інстанції констатовано наступне. Закон від 16.05.2019 року № 2725-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24.11.2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування. Законом від 08.11.2018 року № 2612-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22.08.2019 року. Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 16.09.2017 року. З 16.09.2017 року почалась бездіяльність щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення. Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом. На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу 14.10.2019 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність. Отже, вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд. Враховуючи докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, та поклав в основу обвинувачення, суддя знаходить доводи скаржника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, безпідставними. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до пункту 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 481 цього Кодексу, виявлених у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті. При цьому санкцією частини 3 ст.481 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таких обставин, враховуючи наведені обставини, зокрема і те, що порушення митних правил було виявлено 14 жовтня 2019 року, суддя вважає, що призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.6 ст.481 МК України у виді штрафу в розмірі 170000 гривень є безпідставним, а тому приходить до висновку, що постанову судді Любомльського районного суду від 08 листопада 2019 року необхідно змінити та накласти на особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неподаткових мінімумів доходів громадян. Керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП, ст.528 МК України, суддя П О С Т А Н О В И В Поновити строк представнику Данильчук Людмилі Леонідівні на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду від 08 листопада 2019 року. Апеляційну скаргу представника Данильчук Людмили Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Любомльського районного суду від 08 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного адміністративного стягнення змінити. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів - УК у м. Луцьку /Луцька отг/21081100; код отримувача (код за ЄДРІІОУ) - 38009628; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA428999980313010106000003550). В решті постанову судді Любомльського районного суду від 08 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М.Клок