Постанова 4803 № 203/99/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/587/21 Справа № 203/99/20 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А : У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 21 жовтня 2016 року з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNCOLON06904 за умовами якого останній отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1587204,12 грн., яким надано 540 443,53 грн. на реструктуризацію заборгованості за Умовами та правилами надання банківських послуг №33717484 (кредитний ліміт на поточний рахунок), укладений між банком та ПП «БІР ТРЕЙДЕР»; 956 888,99 грн. на реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківської гарантії №G0815/1260 від 19 серпня 2016 року, укладеного між банком та ПП «БІР ТРЕЙДЕР»; 14 005,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.6, 2.2.10 цього договору; 75 866,63 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.13, 2.3.12, 6.8 цього Договору. В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за цим договором з ОСОБА_3 укладено Договір поруки № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Відповідачі належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконували, у зв`язку з чим станом на 29 жовтня 2019 року виникла заборгованість в сумі 4 176 268,40 грн., однак позивач просив стягнути з відповідачів лише заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 37 613,81 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 10 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 121 936,68 грн. та понесені судові витрати. Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року задоволено позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк та стягнуто на його користь в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року по відсоткам за користування кредитом в розмірі 37 613,81 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 10 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 121 936,68 грн., а всього 159 550,49 грн.. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачі після надіслання повідомлення банком та його отримання платежів на виконання умов кредитного договору не здійснювали, у зв`язку з чим прострочили зобов`язання. Встановивши факт невиконання взятих на себе кредитних зобов`язань, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 23 вересня 2017 року у додатку Приват24 ОСОБА_1 виявив, що йому було нараховано замість чергового платежу 47060,46 грн. суму заборгованості більш ніж 2 000 000,00 грн., що є всією сумою кредиту з урахуванням штрафних санкцій. Апелянт вважає, що Банк здійснив незаконне нарахування пені та штрафів, та всю суму кредиту у вигляді дострокового повернення. Крім того, апелянт вказує, що прострочена заборгованість виникла з вини кредитора, а тому наявні підстави для розміру неустойки. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 21 жовтня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNCOLON06904, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 587 204,12 грн., яким надано 540 443,53 грн. на реструктуризацію заборгованості за Умовами та правилами надання банківських послуг №33717484 (кредитний ліміт на поточний рахунок), укладений між банком та ПП «БІР ТРЕЙДЕР»; 956 888,99 грн. на реструктуризацію заборгованості за Договором про надання банківської гарантії №G0815/1260 від 19.08.2016, укладеного між банком та ПП «БІР ТРЕЙДЕР»; 14 005,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.6, 2.2.10 цього договору; 75 866,63 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.13, 2.3.12, 6.8 цього Договору (пункти А.1, А.2 договору). В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за цим договором з ОСОБА_3 укладено Договір поруки № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Відповідно до п.п. А.6, А.7, А.8 договору позичальник сплачує за користування кредитом фіксовані проценті у розмірі 28% річних. У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,156 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. Дата сплати процентів зазначена у Графіку зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до цього договору), починаючи з дати підписання цього договору. Крім того, відповідно до п.6.1 Договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, передбаченого Графіком зменшення поточного ліміту, а також винагороди, передбаченої п.п.2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у %річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Також узгоджений Графік зменшення поточного ліміту, що є Додатком №1 до Кредитного договору № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року. Відповідно до повідомлення, яке надіслано на адресу відповідачам за вих. 30.1.0.0/2-61021DNCOS358 від 02 грудня 2019 року встановлений строк погашення простроченої заборгованості не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення. На підтвердження надіслання повідомлення позивачем до матеріалів справи надані реєстри згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів з підтвердженням оплати їх надіслання 12 грудня 2019 року, де видно надіслання повідомлень на адресу ОСОБА_3 , штрих-код НОМЕР_1 , та на адресу ОСОБА_1 , штрих-код НОМЕР_2 . Таким чином, у відповідачів настав строк сплати прострочених платежів за Кредитним договором № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року та договором поруки DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року, однак жодних погашень простроченої заборгованості відповідачами не здійснено, що свідчить про уникнення виконання ними умов договорів. Звертаючись до суду з цим позовом, банк просив стягнути з відповідачів як солідарних боржників лише заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 37 613,81 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 10 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 121 936,68 грн., хоча повний розмір заборгованості становить 4 176 268,40 грн. станом на 29 жовтня 2019 року. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Встановивши, що відповідачі в порушення ст. ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України не сплачували кредит обумовленими Графіком зменшення поточного ліміту, що є Додатком №1 до Кредитного договору № DNCOLON06904 від 21 жовтня 2016 року, і з порушенням ст. 529 ЦК України відступили від строків виконання зобов`язання, у зв`язку з чим прострочили виконання щодо повернення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 37 613,81 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 10 грудня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 121 936,68 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Банку. Доводи апелянта в скарзі про те, що 23 вересня 2017 року у додатку Приват24 ОСОБА_1 виявив, що йому було нараховано замість чергового платежу 47060,46 грн. суму заборгованості більш ніж 2 000 000,00 грн., що є всією сумою кредиту з урахуванням штрафних санкцій, колегія суддів вважає безпідставними, так як вказане не впливає на законність оскаржуваного рішення та не спростовує факт неналежного виконання відповідачами взятих на себе кредитних зобов`язань. Твердження апелянта про те, що Банк здійснив незаконне нарахування пені та штрафів, та всю суму кредиту у вигляді дострокового повернення, прострочена заборгованість виникла з вини кредитора, а тому наявні підстави для розміру неустойки, - колегія суддів також вважає необґрунтованими, так як вказане є лише припущенням апелянта, тоді як рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказів на підтвердження вказаного, апелянтом надано не було. Інші твердження колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення суду. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Банку. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко