Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/6689/19

15.01.21 33/812/4/21 Миколаївський апеляційний суд Справа № 33/812/4/21 Головуючий суду І інстанції Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України суддя Скрипченко С.М. Суддя апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2021 року м. Миколаїв Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В., за участю секретарів - Бондаренко М.Є., Спанатій О.С., захисника особи, провадження відносно якої закрито (в режимі відеоконференції) - Діяментовича Д.Г., представника Миколаївської митниці ДФС України - Квасниці Ю.А. розглянула апеляційну скаргу представника Миколаївської митниці ДФС України Квасниці Ю.А. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2020 року, якою відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Берд Тавушського району Республіки Вірменія, зареєстрований в АДРЕСА_1 , закрито провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. За постановою судді, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0010/50400/19, ОСОБА_1 , будучи капітаном теплоходу «POLKOVNIK FESENKO V.K.», прапор Танзанія, перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар «Сталевий брухт, згідно ДСТУ 4121-2002», вагою нетто 451 293 кг, загальною вартістю 3 779 215,36 грн., шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення документів: Загальної декларації від 13.02.2018 р. та Декларації про вантаж від 13.02.2018 р., Вантажного маніфесту від 13.02.2018 р. та Коносаменту від 13.02.2018 р., що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) цього товару. В апеляційній скарзі представник Миколаївської митниці ДФС Квасниця Ю.А. просить постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді: - штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, в сумі 3 779 215,36 грн. - конфіскації товару: «Сталевий брухт, згідно ДСТУ 4121-2002», вагою нетто 451 293 кг. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 541 МК України, виконання постанови суду, в частині конфіскації товарів, здійснити шляхом стягнення з ОСОБА_1 , вартості цих товарів, тобто грошових коштів в сумі 3 779 215,36 грн. Апелянт вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи. Вважає, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не закінчились, оскільки 25.11.2018 р. набрав чинності Закон України № 2612-VIII від 08.11.2018 р., згідно з яким, строк накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом, а відтак, станом на 24.07.2019 р. (остання передача до суду матеріалів справи про порушення митних правил згідно протоколу № 0010/50400/19), з моменту виявлення порушення митних правил, враховуючи зупинення строку накладення адміністративного стягнення у цій справі на час її розгляду судом, минуло лише 4 місяці 12 днів. Зауважує, що до матеріалів справи долучались документи та постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.01.2019 р., якою встановлено преюдиційне значення допустимості цих доказів. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 був обізнаний про невідповідність фактично наявної ваги металолому кількості, зазначеної у документах, та мав умисел на переміщення вантажу з приховуванням, адже саме ним, як капітаном судна підписувались документи (коносаменти від 13.02.2018 р.) з відомостями про різні значення ваги товару, що переміщувався через митний кордон України. Окрім наведеного, звертає увагу суду на постанову Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/21402/18, якою капітана теплоходу «MASTER AHMAD N.Y.» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за аналогічних обставин, із накладенням адміністративних стягнень, передбачених санкцією статті. Заслухавши пояснення представника Миколаївської митниці ДФС на підтримку апеляційної скарги, думку захисника особи, провадження відносно якої закрито, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно із вимогами ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. За положеннями ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді. Згідно з ч. 1 ст. 492 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою. Із системного тлумачення норм ст. ст. 251, 252 КУпАП, вбачається, що докази мають велике значення для правильного вирішення справи, адже саме на основі доказів ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання. Встановлені правила допустимості і відносності доказів є гарантом їх достовірності та істинності. Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. З внутрішньої сторони оцінка доказів складається з розумової, логічної діяльності при оцінці доказів. Зовнішня сторона виявляється у процесуальному закріпленні висновків, які були зроблені в результаті оцінки доказів. Тож оцінка доказів є розумовий, логічний процес визначення ролі і місця зібраних доказів у встановленні істини в справі, який знаходить своє вираження у рішенні у справі про адміністративне правопорушення. При оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з`ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов`язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об`єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Це є дуже важливим чинником у вирішенні питання про оцінку доказів, адже правосвідомість - це ставлення особи до права, його ролі у суспільстві. Відповідно до норм діючого законодавства, зокрема, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., передбачені наступні способи засвідчення копій документів: нотаріальне засвідчення копії документа; засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади; засвідчення копії документа фізичною особою. Необхідними умовами засвідчення вірності копій документів та виписок з них є відповідність документа, з якого засвідчується вірність копії, вимогам закону, наявність юридичного значення документа та засвідчення вірності копії документа. Засвідчення копій документів, що видаються посадовими особами органів державної влади, здійснюється на підставі зазначених вимог, згідно з якими, на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша копії документа, яка засвідчується, проставляється штамп «Копія». Напис про засвідчення копії документа проставляється нижче реквізиту «Підпис» і складається зі: -слів «Згідно з оригіналом»; -найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища; -дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії документа скріплюється печаткою із зазначенням найменування установи або печаткою структурного підрозділу установи. Перевіркою матеріалів справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, встановлено наступне. Миколаївською митницею ДФС, ОСОБА_1 ставиться за провину переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару «Сталевий брухт, згідно ДСТУ 4121-2002», вагою нетто 451 293 кг, загальною вартістю 3 779 215,36 грн., тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0010/50400/19 ОСОБА_1 , будучи капітаном теплоходу «POLKOVNIK FESENKO V.K.», як підстави для переміщення товару надав до Миколаївської митниці ДФС для здійснення митного контролю та оформлення: -Загальну декларацію (GENERAL DECLARATION) від 13.02.2018 р., -Декларацію про вантаж (CARGO DECLARATION) від 13.02.2018 р., -Вантажний маніфест (CARGO MANIFEST) від 13.02.2018 р. -Коносамент № 3 (Bill of lading) від 13.02.2018 р. Вказані документи підписані ОСОБА_1 та завірені печаткою судна «POLKOVNIK FESENKO V.K.», у яких містились відомості про вивезення товару «Сталевий брухт згідно ДСТУ 4121-2002», загальною вагою 2 098,147 т. Митним органам Республіки Туреччина ОСОБА_1 надав Коносамент № 1 (Bill of lading) від 13.02.2018 р., у якому містилась інформація про ввезення товару «Сталевий брухт згідно ДСТУ 4121-2002», загальною вагою 2 676,891 т. Згідно з актом нестачі, складеного за участі представників служби технічного нагляду, агента судна ТОВ «Шіпінгове агентство ОКЕАН» та компанії ТОВ «Ділер Демір Челік. Виробництво та Торгівля», у порту Ділер із судна «Полковник Фесенко В.К. » із заявлених, відповідно до декларації № М12452 від 19.02.2018 р., 2 676 891 кг металобрухту, вивантажено 2 549 440 кг. Виявлено недостачу в розмірі 127 451 кг. На підтвердження зазначених обставин, митним органом, разом із протоколом № 0010/50400/19 від 14.01.2019 р., до місцевого суду надані копії чисельних документів. При цьому, як зазначав суддя місцевого суду, з чим погоджується і апеляційний суд, для того, щоб копії будь-яких документів, які свідчать про певні обставини набули статусу належних та допустимих доказів, вони мають відповідати критеріям таких доказів. Разом з тим, більшість копій документів, які додано до адміністративного протоколу, на підтвердження обставин порушення ОСОБА_1 митних правил, в тому числі: -відповідь митних органів Туреччини від 07.06.2018 р. (з додатками); -фотокопія коносаменту та акту пломбування; -митні декларації № 300492, 300493, 300494 від 05.03.2018 р. з інвойсами; -загальна декларація від 13.02.2018 р.; -вантажна декларація від 13.02.2018 р.; -коносамент від 13.02.2018 р.; -вантажний маніфест від 13.02.2018 р., не посвідчені підписом уповноваженої особи, із зазначенням дати такого засвідчення та відбитком печатки митного органу. Переклади відповіді митних органів Туреччини від 07.06.2018 р. з додатками не засвідчено підписом перекладача та відбитком печатки бюро перекладів, а відтак, копії цих документів надані із порушенням вимог ст. 495 МК України, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі. Ба більше, на час розгляду суддею місцевого суду, документи, які надані ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС для здійснення митного контролю та оформлення товару, а саме: Декларація про вантаж (CARGO DECLARATION) від 13.02.2018 р., Вантажний маніфест (CARGO MANIFEST) від 13.02.2018 р. та Коносамент № 3 (Bill of lading) від 13.02.2018 р., складені іноземною мовою та взагалі не містили їх перекладу, що свідчить про неможливість надання їм належної правової оцінки та недопустимість цих документів як доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у рішенні Верховного Суду від 23.11.2020 р. у справі № 487/340/20, учасники провадження та суд не мають права перебирати на себе обов`язки перекладача, користуватися його правами та нести відповідальність. З огляду на те, що документи, долучені до протоколу про порушення митних правил, на підтвердження фактичних обставин правопорушення, не дають можливості в повній мірі оцінити дії ОСОБА_1 щодо їх відповідності диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, як про це зазначено в протоколі, висновки судді місцевого суду про те, що митним органом не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , є обґрунтованими. Таким чином, враховуючи, що здобутими по справі доказами подія правопорушення та наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил не доведена, постанова судді місцевого суду, відповідно до якої провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, а тому підстав для її скасування, як того просить апелянт, не вбачається. Окрім наведеного, слід зауважити, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення судді місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та переглядає справу за наявними в ній доказами. Докази, які не були подані до місцевого суду, приймаються судом лише у виняткових випадках, зокрема, у разі, якщо докази суддею місцевого суду досліджені з порушенням встановленого порядку, в дослідженні яких було неправомірно відмовлено та нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Таке положення відповідає приписам ст. 129 Конституції України, згідно яким, основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За такого, надання представником Миколаївської митниці ДФС копій документів із належним їх посвідченням під час апеляційного розгляду не може слугувати підставою для визнання їх належними та допустимим доказами. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу представника Миколаївської митниці ДФС України Квасниці Ю.А. залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2020 року, якою відносно ОСОБА_1 закрито провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва