Постанова КГС ВС № 911/2179/15

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2021 року м. Київ Справа № 911/2179/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В., за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В., представників учасників справи: позивача (стягувача) - публічного акціонерного товариства «Квазар» -Арчаков Д.В., в порядку самопредставництва, відповідача (боржника) - товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» - Сташків К.І., адвокат (ордер від 30.12.2020), від скаржника - фізичної особи - підприємця Косолапова Ігоря Леонідовича - Железняк Н.М., адвокат (ордер від 09.08.2019), від приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва - не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Косолапова Ігоря Леонідовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 (колегія суддів: Мартюк А.І. (головуючий), Корсак В.А., Зубець Л.П.), постановлену за результатом розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Косолапова Ігоря Леонідовича (далі - ФОП Косолапов І.Л.) на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (далі - Варава Р.С.), вчинені при виконанні рішення суду зі справи № 911/2179/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Квазар» (далі - ПАТ «Квазар») до товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» (далі - ТОВ «Піллар») про стягнення 24 003 551,04 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог ПАТ «Квазар» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Піллар» про стягнення 24 003 551,04 грн., з яких: 15 355 726, 60 грн. основного боргу, 7 685 235,19 грн. нарахованих втрат від інфляції та 962 589,25 грн. 3% річних, за виконані позивачем роботи за договором від 30.04.2007 № 75/1. Позовні вимоги обґрунтуванні неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 30.04.2007 № 75/1 в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018, позовні вимоги ПАТ «Квазар» задоволено повністю: стягнуто з ТОВ «Піллар» на користь ПАТ «Квазар» 15 355 726, 60 грн. заборгованості, 7 685 235,19 грн. інфляційних втрат, 962 589,25 грн. 3% річних та 73 080,00 грн судового збору. 19.07.2018 на виконання рішення господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2179/15 видано наказ. У січні 2019 року до господарського суду Київської області звернувся боржник - ТОВ «Піллар» зі скаргою від 28.01.2019 б/н (вх. від 29.01.2019 № 10/19) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. у виконавчому провадженні № 57438374 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.07.2018 року у справі № 911/2179/15, відповідно до якої скаржник просив суд: визнати неправомірною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 08.01.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374; визнати неправомірною оцінку майна згідно з висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019) у виконавчому провадженні № 57438374; визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. щодо визначення вартості майна, що належить ТОВ «Піллар» у сумі 238 600,00 грн. відповідно до висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019), у виконавчому провадженні № 57438374; визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. щодо передачі до державного підприємства «СЕТАМ» (філія у м. Києві та Київській області) на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14.01.2019 вих. № 23 вартістю 238 600,00 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2019 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Піллар» від 28.01.2019 б/н (вх. від 29.01.2019 № 10/19) на постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 08.01.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.07.2018 № 911/2179/15 та на дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна боржника і передачі такого майна до державного підприємства «СЕТАМ» на реалізацію. У частині визнання неправомірною оцінки майна згідно з висновком про вартість майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання фізичною особою -підприємцем Гуковим В.В., провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За результатом перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Київської області від 12.02.2019, постановою суду апеляційної інстанції від 08.04.2019 апеляційну скаргу ТОВ «Піллар» задоволено: скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 та ухвалено нове рішення, відповідно до якого задоволено скаргу ТОВ «Піллар»; визнано незаконною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374, постановлену 08.01.2019; визнано недійсною оцінку майна згідно з висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019) у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з визначення вартості майна, що належить ТОВ «Піллар» у сумі 238 600,00 грн. відповідно до висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019) у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з передачі до державного підприємства «СЕТАМ» (Філія у м. Києві та Київській області) на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14.01.2019 вих. № 23 із вартістю майна 238 600,00 грн. Ухвалами Верховного Суду від 06.06.2019 відмовлено приватному виконавцю Вараві Р.С. та ПАТ «Квазар» у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами на постанову суду апеляційної інстанції від 08.04.2019 у справі. У серпні 2019 року ФОП Косолапов І.Л., як особа, яка не брала участі у розгляді справи, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2019 зі справи, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказаний судовий акт, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Піллар», з підстав відсутності порушеного права скаржника. Також заявник просив поновити строк для подачі апеляційної скарги. Обґрунтовуючи наявність процесуального права на апеляційне оскарження ухвали суду від 12.02.2019 у даній справі, ФОП Косолапов І.Л. посилався на те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу фактично прийняв рішення, яке стосується прав та інтересів ФОП Косолапова І.Л. як добросовісного набувача майна, отриманого в результаті торгів. Так, ФОП Косолапов І.Л. став переможцем електронних торгів від 11.02.2019 за лотом № 329164 (відповідно до протоколу № 387429). Згідно з актом про проведення електронних торгів від 10.04.2019, складеного приватним виконавцем Варавою Р.С., ФОП Косолапов І.Л. набув право власності на майно (рухоме майна - машини, обладнання та офісні меблі), яке було предметом купівлі -продажу на електронних торгах за лотом № 329164. Незалучення ФОП Косолапова І.Л. до розгляду скарги, як особи, майнового інтересу якої стосується результат розгляду, призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, що, у свою чергу, призвело до його скасування судом апеляційної інстанції. За вказаних обставин, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції має бути скасоване та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Піллар», проте з інших підстав. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Косолапова І.Л. на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 зі справи № 911/2179/15. Згідно з постановою Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 911/2179/15 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 зі справи скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Косолапова І.Л. на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 зі справи № 911/2179/15 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що право власності на майно ФОП Косолапов І.Л. набув 10.04.2019, а саме, після складання приватним виконавцем акта проведення електронних торгів. Отже, під час вчинення приватним виконавцем оскаржуваних дій з примусового виконання судового наказу від 19.07.2018 (відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, опис та арешт майна [коштів] скаржника, призначення суб`єкта оціночної діяльності та передача майна на торги) право власності на майно, яке в подальшому було передано на реалізацію, належало боржнику. Оскільки у скаржника були відсутні будь - які права у відношенні до майна, щодо якого вчинялися виконавчі дії, а тому ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2019 не могло вирішуватися питання про права, інтереси та (або) обов`язки ФОП Косолапова І.Л. Правомірне очікування з набуття права власності на майно виникло у ФОП Косолапова І.Л. саме за результатом проведення електронних торгів, а не призначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення оцінки, що передувало цьому. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що ухвала суду першої інстанції від 12.02.2019 вже була предметом апеляційного перегляду, за результатом якого була скасована. Вимоги поданої апеляційної скарги щодо її скасування (зміни) та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні скарги з інших підстав не можуть бути реалізовані, оскільки такий судовий акт скасований. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у порядку цивільного судочинства в Шевченківському районному суді міста Києва розглядалася справа № 761/15797/19 за позовом ТОВ «Піллар» до приватного виконавця Варави Р.С., державного підприємства «СЕТАМ», ФОП Косолапова І.Л. про визнання електронних торгів недійсними, про визнання права стосовно яких зазначав скаржник - ФОП Косолапов І.Л. Згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2020 залишено без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2020 про задоволення позову. Отже, ФОП Косолапов І.Л. не є учасником даних правовідносин, оскільки не є власником майна. Короткий зміст вимог касаційної скарги ФОП Косолапов І.Л., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 28.10.2020 зі справи, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Піллар» на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. Касаційне провадження Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2020, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Косолапова І.Л. зі справи № 911/2179/15; призначено її розгляд на 14.01.2021. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 визнано необґрунтованими доводи, викладені у заяві ТОВ «Піллар» про відвід колегії суддів: Колос І.Б., Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.; матеріали справи № 911/2179/15 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів: Колос І.Б., Бенедисюка І.М., Булгакової І.В. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 12.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Піллар» про відвід колегії суддів у справі № 911/2179/15.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі ФОП Косолапов І.Л. посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено право скаржника на доступ до правосуддя. Боржник - ТОВ «Піллар» звернуся зі скаргою до суду не з метою захисту свого права, а з метою встановлення обставин, що пов`язані з реалізацією майна боржника на електронних торгах, з подальшим набуттям цими обставинами преюдиціального значення. Саме ці обставини покладені в основу позову у цивільній справі № 761/15797/19 про визнання електронних торгів недійсними. За результатом ухвалених судових рішень у справі № 761/15797/19 скаржника позбавлено права власності на майно, яке придбано ним на електронних торгах. Закриття апеляційного провадження позбавляє скаржника можливості захищати своє право у судовому порядку. Внаслідок перемоги на електронних торгах, що засвідчується протоколом, переможець торгів набув право на майно 11.02.2019. Саме після того як переможець торгів набув своє майнове право за наслідками електронних торгів, суд розглянув скаргу, яка пов`язана з правомірністю цих електронних торгів. Станом на момент ухвалення судового рішення судом першої інстанції вже був сформований суб`єктний склад правовідносин купівлі - продажу майна, де скаржник набув статус покупця за договором. Отже, скаржник мав усі законні підстави брати участь у судовому засіданні 12.02.2019 під час розгляду судом першої інстанції скарги на дії приватного виконавця. Скаржник також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції розумних строків розгляду апеляційної скарги (справи), що передбачені статтею 248 та частиною першою статті 270 ГПК України. Зазначене призвело до того, що скаржник втратив право на судовий захист в порядку приписів статті 254 ГПК України, з огляду на прийняття судового рішення у справі № 761/15797/19. Суд апеляційної інстанції не зважив на момент виникнення та припинення прав і обов`язків учасників виконавчого провадження, зокрема, боржника, а тому неправильно застосував норми статті 11 Цивільного кодексу України, частини першої статті 13, пункту 1 частини першої статті 10 та частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження». Так, правовідносини, пов`язані зі зверненням стягнення на майно припиняються моментом закінчення електронних торгів та визнання їх такими, що відбулися. Суд апеляційної інстанції не врахував того, що захист прав боржника в порядку статті 339 ГПК України після реалізації майна на електронних торгах є неможливим. Також скаржник зазначає про те, що ухвала суду першої інстанції від 12.02.2019 в апеляційному порядку за апеляційною скаргою скаржника не переглядалася, оскільки апеляційне провадження було закрито. Доводи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Піллар» просило залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на безпідставність доводів касаційної скарги.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередньої судової інстанції Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007). Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03). Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18, від 09.10.2020 у справі № 910/12465/18, від 06.11.2020 у справі № 910/12490/18, від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15). Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП Косолапов І.Л., який не брав участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019, оскільки вважав що зазначена ухвала стосується його прав та інтересів, так як він є переможцем електронних торгів та набув право власності на майно. Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Косолапова І.Л. на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. У постановленні ухвали суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що ухвала суду першої інстанції від 12.02.2019 вже була предметом апеляційного перегляду, за результатом якого була скасована згідно з постановою суду апеляційної інстанції від 08.04.2019. Вимоги поданої апеляційної скарги щодо її (ухвали) скасування (зміни) та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні скарги з інших підстав не можуть бути реалізовані, оскільки такий судовий акт скасований. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ФОП Косолапова І.Л., з огляду на таке. Так, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 зі справи, ФОП Косолапов І.Л. вважав що зазначена ухвала стосується його прав та інтересів, так як він є переможцем електронних торгів та набув право власності на майно (машини, обладнання та офісні меблі). Водночас скаржником не враховано те, що оскаржувана ним в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду від 12.02.2019 була скасована згідно з постановою суду апеляційної інстанції від 08.04.2019 зі справи, і такий судовий акт (постанова) є чинним. Отже, ухвала господарського суду Київської області від 12.02.2019 станом на час її оскарження ФОП Косолаповим І.Л. в апеляційному порядку вже була скасована судом апеляційної інстанції, а, отже, є такою, що не породжує жодних правових наслідків, у тому числі, для ФОП Косолапова І.Л., і, з огляду на її скасування, не може стосуватися прав, обов`язків або інтересів скаржника. Посилання скаржника на те, що за його апеляційною скаргою така ухвала не була скасована, - є довільним розумінням скаржником наслідків вчинення такої процесуальної дії, як скасування судового акта незалежно від особи - апелянта. Так, скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення як для особи, за чиєю скаргою переглядалося таке судове рішення в апеляційному (касаційному) порядку, так і для будь - якої іншої особи. Відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Водночас ФОП Косолапов І.Л. не оскаржував у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 08.04.2019 зі справи, згідно з якою апеляційну скаргу ТОВ «Піллар» було задоволено: скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 та ухвалено нове рішення, відповідно до якого задоволено скаргу ТОВ «Піллар»; визнано незаконною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374, постановлену 08.01.2019; визнано недійсною оцінку майна згідно з висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019) у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з визначення вартості майна, що належить ТОВ «Піллар» у сумі 238 600,00 грн. відповідно до висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємццем Гуковим В.В. (дата оцінки 10.01.2019) у виконавчому провадженні № 57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з передачі до державного підприємства «СЕТАМ» (Філія у м. Києві та Київській області) на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14.01.2019 вих. № 23 із вартістю майна 238 600,00 грн. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо скасування ухвали суду першої інстанції від 12.02.2019 судом апеляційної інстанції станом на час звернення скаржника - ФОП Косолапова І.Л. з апеляційною скаргою на такий судовий акт, є самостійною і достатньою підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Косолапова І.Л. на ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2019 у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, безвідносно до інших обставин, про які зазначав суд апеляційної інстанції. Водночас заслуговує на увагу довід скаржника про порушення судом апеляційної інстанції строку розгляду апеляційної скарги зі справи, проте порушення ним процесуальних строків розгляду апеляційної скарги (понад 10 місяців) не може бути підставою для скасування прийнятого судом апеляційної інстанції судового акта зі справи. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Косолапова І.Л. залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Судові витрати Понесені ФОП Косолаповим І.Л. у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення. Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Косолапова Ігоря Леонідовича залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 911/2179/15 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Колос Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова