Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7796/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7796/20 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В.. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з червня 2017 року по березень 2018 року; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з червня 2017 року по березень 2018 року в сумі - 2 110 грн. 80 коп.; - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року до листопада 2017 року; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року до листопада 2017 року в сумі 3 375,19 грн.; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення, за період з 31.05.2020 по день ухвалення рішення судом, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 422 грн. 73 коп. за кожен день. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року провадження у справі ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - зупинено до завершення обмежувальних протиепідеміологічних заходів. На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що ч. 2 ст. 236 КАС України встановлений виключний перелік підстав зупинення провадження у справі та не містить підстав для обов`язкогового чи факультативного зупинення провадження у справі, що зазначені судом в оскаржуваній ухвалі. На думку апелянта, зупинення провадження до завершення проти епідеміологічних заходів може привести до тривалого судового процесу та порушення розумних строків розгляду справи, встановлених нормами КАС України. Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою судді від 25.08.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 23 вересня 2020 року об 11:00 год. 23.09.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника. У судовому засіданні 23.09.2020 року оголошено перерву до 19.10.2020 року до 11:00 год. 19.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Ухвалою від 19.10.2020 року судом першої інстанції зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідеміологічних заходів. Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції посилався на те, що постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин. 11.03.2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) оголосила пандемію коронавірусу в світі. Суд також послався на те, що постановами Кабінету Міністрів України термін дії карантину неодноразово продовжувався. На думку суду першої інстанції, введення на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 свідчить про те, що загроза розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, є перешкодою для нормального функціонування підприємств, установ та організацій у звичайному режимі, у тому числі, й шляхом слухання справ у судах за участі сторін. При цьому суд дійшов висновку про можливість застосування аналогії права, а саме застосувати аналогію положення п.1ч.2ст.236 КАС України щодо зупинення провадження у разі захворювання учасника справи. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке: Так, дійсно, постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року №211 (зі змінами, внесеними постановами КМУ від 25.03.2020 року №239 та від 22.04.2020 року №291), відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, установлено з 12 березня до 11 травня 2020 року на усій території України карантин. При цьому, слід зазначити, що ані Указом Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ані постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», ані розпорядженням Одеського міського голови від 15.03.2020р. №218 «Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, - не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які повинні працювати, але з дотриманням норм, попереджуючих розповсюдження інфекції. В свою чергу, Рада суддів України у листі №186/20 від 16.03.2020 року, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендувала судам на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи, а саме: - роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ у режимі відеоконференції; - припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо); - припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду; - обмежити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; - обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель; - ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку; - зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; - по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження. Крім того, Рада суддів рекомендує громадянам та іншим особам: - всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; - подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; - утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабкість, кашель, задуха, утруднення дихання тощо). Також, на своєму засіданні 17.03.2020р. Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Таким чином, діяльність судів у зв`язку із введенням на всій території України зупинена не була. Суди наділені правом здійснювати розгляд справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, а також в режимі відеоконференції. В свою чергу, громадяни не позбавлені права заявляти клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В той же час, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. З огляду на передбачену Конвенцією гарантію, питання про наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі має вирішуватись при безумовному дотриманні норм процесуального права, враховуючи недопустимість порушення права особи на розгляд справи впродовж розумного строку. У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 236 КАС України. Вказаний у зазначеній статті перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним. КАС України не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі, як оголошення пандемії або наявність епідеміологічної ситуації в країні. Щодо висновку суду першої інстанції про можливість застосування аналогії закону та аналогії права, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції зробив висновок про можливість застосування аналогії закону та визначив у якості підстави для зупинення провадження, передбачене п.1 ч.2 ст.236 КАС України захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою. Проте, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказаною нормою встановлено право зупинення провадження у справі у разі неможливості її розгляду без особистої участі учасника справи, особиста участь якого визнана обов`язковою. В той же час, судом першої інстанції не визнавалась обов`язковою особиста участь у розгляді даної справи позивача або іншого учасника справи, а також не вирішувалось питання можливості продовження розгляду даної справи в порядку письмового провадження. Також слід зазначити, що позивачем було подано заяву про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження. Отже, на думку колегії суддів, встановлення карантину на всій території України не є підставою для застосування п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України та зупинення провадження у справі, оскільки вищезазначена норма стосується захворювання учасника справи, що перешкоджає його прибуттю до суду. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що враховуючи зазначену вище постанову Уряду, а також з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COV1D-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Радою суддів України було рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, серед яких визначено можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами або проводити розгляд справ у режимі відеоконференції. За таких обставин, при наявності клопотання, поданого представником позивача 19.10.2020 року, про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд не був позбавлений можливості здійснити розгляд справи у письмовому провадженні або у режимі відеоконференції, а не зупиняти провадження у справі. З огляду на викладене, та враховуючи те, що нормами ст. 236 КАС України не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі, як введення карантину або наявність епідеміологічної ситуації в країні, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі. Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. При цьому, ст. 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, оскільки судом першої інстанції при вирішенні питання, було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Стаття 139 КАС України передбачає розподіл судових витрат у разі вирішення справи по суті спору, а статті 140, 141, та 142 КАС України у разі відмови позивача від позову, примирення сторін, та випадки повернення судового збору, а тому питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 14.01.2021 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.