Постанова Чернівецький апеляційний суд № 726/1800/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2021 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2020 року, - У С Т А Н О В И Л А: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення 255 гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. На вказану постанову суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судове рішення є незаконним, оскільки районний суд під час розгляду даної справи неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не дослідив в повному обсязі усі докази та не надав їм належної оцінки. Крім того, судом грубо порушено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені КУпАП, Конституцією України та Конвенцією про захист прав та основоположних свобод. З приводу обставин зазначає, що 15 листопада 2020 року він мав намір продати власний транспортний засіб марки «Фольксваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 , та зустрівся з покупцем в м. Чернівці в районі «Садгора», який, в свою чергу, побажав проїхатися на автомобілі. Рухаючись по вул. Сагайдачного 2, вказаний покупець зі своєї необережності наїхав на вантажну шину, яка знаходилася на дорозі. Вказує, що зазначений автомобіль не був учасником жодної ДТП, тим ЄУНСС 726/1800/20 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В. Провадження №33/822/17/21 Суддя-доповідач: Станковська Г.А. Категорія ст. 122-4 КУпАП більше в ніякий будинок не в`їжджав, а ушкодження на ньому були ще задовго до вказаних подій. В подальшому, він сів за кермо свого автомобіля та мав намір поїхати додому, однак зупинився на початку вул. В.Александрі й пішов до аптеки за ліками, а коли повернувся до свого транспортного засобу побачив працівників поліції та евакуатор. Крім того звертає увагу суду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено потерпілих, а на схемі доданої до нього не зазначено ні завданої шкоди чужому майну, ні слідів місця контакту з будинком, а вказані лише пошкодження його транспортного засобу, які є незначними і були отримані раніше. В даному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні підписи зазначених в ньому свідків, а його підписи підроблені. За таких обставин вважає, що в його діях повністю відсутні будь-які правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП. Правопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день і час слухання апеляції, до суду не з`явився. Заяв і документів про поважність своєї відсутності суду не надав, а відтак апеляційний суд, відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу в його відсутність. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апелянта, апеляційний суд приходить до наступного. Частиною 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №036670 (а.с.1), 15 листопада 2020 року о 17 год. 50 хв. в м. Чернівці по вул. Галицького, 2 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив ДТП та покинув місце події, а в подальшому транспортний засіб було зупинено по вул. В.Александрі,

13. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10«А» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП. Вказаний протокол, а також додана до нього схема місця дорожньо-транспортної пригод та письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , районний суд поклав в основу своїх висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. З таким висновком районного суду погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки він не викликає сумнівів та узгоджується із наявними матеріалами адміністративного провадження. Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Районним судом зазначених вимог закону дотримано в повному обсязі, винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідка, схемою місця ДТП. Так, диспозицією ст. 122-4 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні. Тобто, безумовною підставою визнання вини водія за ст. 122-4 КУпАП за порушення ним п. 2.10 «А» Правил дорожнього руху є факт настання дорожньо-транспортної пригоди. Згідно Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306, дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Апеляційним судом встановлено, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 січня 2021 року, постанову Садгірського районного суду від 14 грудня 2020 року в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за викладених вище обставин дорожньо-транспортної пригоди 15 листопада 2020 року о 17 год 50 хв в м. Чернівці по вул. Галицького, 2, - залишено без змін, а апеляційну скаргу останнього без задоволення. За таких обставин, судовим рішенням, яке набрало законної сили, доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за викладених вище обставин та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому в його вчинку, як наслідок його зупинки на іншій вулиці, також міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність. Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП, у зв`язку з чим обґрунтовано визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КпАП України. Отже, приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконливого висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Будь - яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційною інстанцією не встановлено, а апелянтом не надано. Враховуючи наведене, вважаю, що доводи апелянта не ґрунтуються на законі, а тому не вбачаю підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , як про те апелює останній. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду Г.А. Станковська