Постанова Дніпровський апеляційний суд № 757/30465/20-п
від 12.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/97/21 Справа № 757/30465/20-п Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , громадянина України, голови Правління ПАТ Електроград, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та провадження по справі закрито через закінчення строку накладення адміністративного стягнення,- В с т а н о в и в : Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КС №00140 від 16 липня 2020 року, 14.04.2020 для отримання інформації, з метою надання правничої допомоги, у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката Малиновська В.Д. звернулась із адвокатським запитом до приватного акціонерного товариства «Електроград». Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Тому голова Правління ПАТ «Електроград» ОСОБА_1 , зобов`язаний був надати інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката Малиновської В.Д., або аргументовано відмовити в наданні інформації, у разі якщо доступ до такої інформації обмежений. Листом від 13.05.2020 № 672 за підписом Голови Правління ПАТ «Електроград» Захарченко Ю.М., в наданні інформації на адвокатський запит було фактично відмовлено. Інформація на адвокатський запит адвоката Малиновської не надана. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року скасувати та закрити щодо нього провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови. Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку зазначає, що під час проголошення постанови він не був присутній як і його адвокат. Постанова суду першої інстанції йому надіслана не була, а про її існування дізнався з ЄДРСР. Суд апеляційної інстанції, дослідивши апеляційну скаргу, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови районного суду виходячи з наступного. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не навів ніяких мотивів, які свідчать про те, що він саме з поважних причин не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду. Як вбачається з матеріалів, постанова Центрально Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 була винесена 11 грудня 2020 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції була подана 24 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку, тобто з порушенням строку оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Відповідно до вищевказаної постанови та матеріалів справи, адвокат Пантелєєв О.В. діючий в інтересах ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції та був ознайомлений з порядком апеляційного оскарження постанови Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року. Доводи апелянта стосовно того, що про існування постанови Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року він дізнався з ЄДРСР, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки чинними нормами КУпАП, а саме ст. 294 встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення. Не заслуговують на увагу і доводи апелянта з приводу відсутності у судовому засіданні його адвоката, оскільки даний факт спростовується постановою суду першої інстанції, в якій зазначено, що адвокат Пантелєєв О.В. діючий в інтересах ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні та просив закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Тому на думку апеляційного суду, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість подати апеляційну скаргу в рамках строків, передбачених ст. 294 КУпАП. Отже, безпосередня участь адвоката Пантелєєва О.В. в судовому розгляді провадження- давало йому змогу дотриматися 10-ти денного строку на подачу апеляційної скарги, чим він не скористався, а доводи про його відсутність у судовому засіданні під час проголошення постанови - не вказує на поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови суду, відрахування якого законом передбачено саме з дня винесення постанови. Більш того, з матеріалів судової справи вбачається, що адвокатом подавалась заява про закриття провадження в адміністративній справі (а.с. 143), заяви про відкладення розгляду справи (а.с. 155, 164, 167), що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про існування справи про адміністративне правопорушення та про дату та час розгляду справи. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Таким, чином не можна погодитися з тим, що апелянт мав які-небудь перешкоди для звернення з апеляційної скаргою у строки, передбачені законом. Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку, передбаченого законом на оскарження в клопотанні не наведено. З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 в поновлені строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження з неповажних причин. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В: Відмовити в задоволенні клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко