Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/10390/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/630/21 Справа № 205/10390/20 Суддя у 1-й інстанції - Таус М. М. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керуючим закладом у ФОП ОСОБА_2 , мешкаючого у АДРЕСА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, - В с т а н о в и в : До Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена справа про адміністративне правопорушення. Разом з апеляційною скаргою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови. Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення пропущеного строку зазначає, що справа була розглянута за його відсутністю, при цьому він був повідомлений належним чином, але надсилав заяву про розгляд справи без його участі. По телефону працівники суду йому результати розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього не повідомили, тому він подав апеляційну скаргу після отримання постанови по пошті. Крім того, апелянт не погоджується з висновками постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року, якою останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. ОСОБА_1 23 квітня 2021 року надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали провадження приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати, як конкретні аспекти права на доступ до суду. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не навів ніяких мотивів, які свідчать про те, що він саме з поважних причин не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду. Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження через те, що працівники суду не повідомляли його про результат розгляду справи, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість дізнатися про результати розгляду справи безпосередньо у приміщенні суду, тим більше він знав про дату та час розгляду справи і надсилав заяву про розгляд справи за його відсутністю, а відтак мав можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення. Матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не наведено таких причин і в апеляційній скарзі. У зв`язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, ОСОБА_1 не був обмежений у конституційних правах, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 02 квітня 2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, в апеляційній скарзі не наведено поважних причин пропуску цього строку. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,- ПОСТАНОВИВ: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року залишити без задоволення. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко